Мета: розкрити роль та значення фантастики, елементів фольклору в повісті М. Гоголя; розвивати навички аналізу великого прозового твору, характеризувати героїв; уміння висловлювати свої думки; виховувати любов до читання, повагу до народних традицій
Конструктор уроків
Мета: розкрити роль та значення фантастики, елементів фольклору в повісті М. Гоголя; розвивати навички аналізу великого прозового твору, характеризувати героїв; уміння висловлювати свої думки; виховувати любов до читання, повагу до народних традицій

1
Уважно продивіться урок
2
Завдання
Запишіть відповіді на запитання, які ви отримали, прослухавши урок
3
Фантастичні герої повісті «Ніч перед Різдвом»
Фантастика (з грецької «здібність уявляти» )- світ химерних уявлень та образів письменника , який базується на основі раніше засвоєних фактів із реального життя.
Елементи фантастики найчастіше використовуються в казках, легендах, переказах
Відьма — давня назва злих чаклунок. Походить від стародавнього слова "відати", тобто знати. Відьми, за народними повір'ями, спроможні літати у повітрі на мітлі, у ступі. Відьом уявляють у вигляді старих баб з розтріпаним сивим волоссям, кістлявими руками. Вирушають вони на свої темні справи вночі і через піч або камін потрапляють в оселі добрих людей. Вмираючи, вони мучаться, бо мають передати комунебудь свою науку.
Чорта в народі називали бісом. Біс — за народною уявою — маленький, чорненький, з довгим хвостом, копитами та ріжками і обов'язково кульгавий.
Ноги він поламав ще до створення світу, коли за гріхи він і вся нечисть були скинуті з неба на землю. Сорок днів і ночей летіли вони до землі, і де хто впав, там і оселився. Чорти люблять ходити один до одного в гості, галасливо справляють весілля. Вони здатні наслати негоду, хуртовину, можуть "закружляти", "водити", "збити зі шляху" добрих людей.
Образ Солохи

Ми знайомимося із Солохою на початку повісті, коли вона літає на мітлі і збирає зорі. За зовнішніми ознаками вона не схожа на відьму. Жінка 40 років «Ні гарна не погана з себе». Мати коваля Вакули. Але вона літає на мітлі, про неї ходять недобрі плітки. Баби говорять: що бачили у неї із заду хвіст, що чорною кішкою перебігала дорогу, що перетворюється в свиню, співає півнем, що з розпущеною косою, в самій сорочці, доїть корів.
Як людина вона мала корисні наміри, хотіла вийти заміж за багатого Чуба і прибрати до рук його багатство. Сварила Вакулу з Чубом, щоб Вакула не одружився з Оксаною, і не прибрав до рук майно Чуба.
Опис гоголівського чортазбігається з описом чорта з легенди, та кінофільму:
вузенька мордочка, закінчувалась, як і в наших свиней круглим п’ятачком, гострий та довгий хвіст, тонкі ноги, козляча борідка, чорний колір тіла. Йому останню ніч залишилося вештатися по білому світу та підюжувати на гріхи добрих людей. Завтра ж, тільки вдарять перші дзвони, побіжить він, підібгавши хвоста, до своєї барлоги.
Як людина він залицяється до Солохи, мстить Вакулі за малюнок, який той написав у церкві на стіні. «Петро в день Страшного суду виганяє чорта з пекла».

Посередником між нечистою силою і людьми є Пацюк. Він за уявленням селян, свою магію спрямовує на лікування людей, шептанням знімав недуги, або якщо хто вдавився кісткою, то так бив у спину, що кістка проходила куди слід. Був колись запорожцем, але чи його прогнали, чи він сам утік, цього ніхто не знав. Жив як справжній запорожець: нічого не робив, спав три чверті дня, їв за шістьох. Низенький, широкий, в таких широких шароварах, що хоч , як би він ступав, ніг зовсім не було видно. Здавалося, начебто діжка іде сама собою. Останнім часом його рідко бачили де - небудь. Пролазити в двері йому з кожним роком ставало все тяжче. Він був ледачіший за Чуба,(говорив Вакула), їв вареники, навіть не підіймаючи рук. Вони самі потрапляють йому до рота.

4
Бувають такі дні протягом року, коли з людьми трапляються неймовірні дива. І один із таких днів — це свято Різдва. Особливо чарівний Святвечір, який починається з першою зірочкою на вечірньому небі...
Повість «Ніч перед Різдвом» закінчилася добре. Коваль Вакула дістав черевички, які носила цариця. Оксана ж «майже всю ніч картала себе вголос», - зазначає М. В. Гоголь. Це була не проста ніч. А різдвяна, коли очищається, висвітлюється душа. І саме тому Оксана зрозуміла, що кохає Вакулу. Побачивши його вранці живим, сказала: «Мені не треба черевиків! Я і без черевиків…»- далі не договорила – зашарілася. Відкинувши гордість, вона стала добрішою. Добро врешті-решт перемогло. Таке диво сталося в різдвяну ніч, коли здійснюються всі бажання.

5
Завдання
Заповни паспорт твору

Рефлексія від 7 учнів
Сподобався:
Так: 7
Ні: 0
Зрозумілий:
Так: 7
Ні: 0
Потрібні роз'яснення:
Ні: 6
Так: 1