Московське царство. Правління династії Романових

Пригадайте обставини утворення і етапи зростання Московського князівства. Про які особливості формування князівства свідчать слова російського філософа Георгія Федотова: «Хан переїхав до Кремля, тобто Москва омонголилася, іросійський цар, російський великий князь — це хан»?

УТВОРЕННЯ МОСКОВСЬКОГО ЦАРСТВА. ІВАН IV ГРОЗНИЙ

Протягом другої половини XV - першої третини XVI ст. в Московському князівстві склалася система самодержавства. За рахунок приєднання нових територій Московське князівство стало найбільшою державою Європи. Зміцненню царської влади сприяла політика Івана IV (1533-1584 рр.). У 1547 р. Іван IV прийняв титул «цар». Держава почала називатися Московське царство.

Іван IV Грозний

Іван Васильович народився під Москвою, в с. Коломенське 25 серпня 1530 р. Іван Грозний був сином великого князя Московського і всієї Русі Василя III, нащадка династії Рюриковичів. Мати його, княжна Олена Глинська, належала до найдавнішого роду, що бере початок від Мамая. Правителем, правда, поки тільки номінальним, він став в трирічному віці і знаходився під наглядом спеціальної опікунської боярської комісії, створеної його батьком, який передчував швидку смерть. Однак держава знаходилася у владі цієї ради менше року, після чого в ній відбулися численні пертурбації.

1545 р. п’ятнадцятирічний Іван, який став за тодішніми мірками повнолітній, перетворився в повноправного правителя. Урочиста церемонія його вінчання на царство відбулася 16 січня 1547 у Успенському соборі Московського Кремля. З ініціативою цього обряду виступив сам 16-річний государ, проте багато істориків вважають, що це рішення він прийняв не без чужого впливу. У 1560 р. цар скасував Обрану раду і став правити виключно самостійно.

Довгі роки правління Івана Грозного ознаменувалися великою кількістю всіляких реформ і змін в житті держави. Наприклад, при ньому почали створювати земські собори, склалася система наказів, формувалася опричнина. Цар боровся зі своїми ворогами, часом уявними, найсуворішими і нещадними методами. Їм було накладено тимчасову заборону на традиційний для Юр’єва дня перехід кріпаків до нових господарів.

В області зовнішньої політики царювання Івана Грозного ознаменувався великою кількістю воєн, які йшли майже без перерви. Якщо спочатку государя супроводжувала удача (в 1552 р. було завойовано Казанське, в 1556 р. – Астраханське ханство), то 25-тя Лівонська війна закінчилася для Росії величезними втратами. У той же час Іван Грозний доклав зусиль для розвитку торговельних і політичних відносин з іншими державами, зокрема, з Англією, Голландією, Бухарским ханством та ін.

Іван Грозний залишився в історії не тільки як правитель, а й як своєрідна, суперечлива особистість. З позиції того часу цар був людиною освіченою. Не виключено, що деякі літературні пам’ятники того часу, зокрема, літописні зводи, «Государев розряд» і ін. Були складені не без впливу царя. Відомо, що він доклав зусиль для друкарства, вніс вклад в розвиток архітектури, ініціювавши будівництво ряду споруд, зокрема, храму Василя Блаженного в Москві.

Енергійність, рішучість, далекоглядність государя були сусідами в його натурі з сумнівами, спонтанними вчинками. У царя простежувалися садистські нахили, манія переслідування; його круту вдачу, напади гніву увійшли в історію, один з таких спалахів закінчився 1582 р. вбивством власного сина. Незадовго до смерті він прийняв чернецтво.

Крапку в біографії Івана Грозного поставлено 18 березня 1584 р. Місцем його поховання став московський Архангельський собор. Після смерті государя багато говорили про те, що вона була насильницькою. У той же час відомо, що в зрілі роки він не відрізнявся прекрасним здоров’ям і виглядав набагато старше за свої роки. За 6 років до смерті царя його хребет був у такому плачевному стані, що государя переміщали на носилках. Достовірно підтвердити або спростувати чутки про вбивство не можливо, смерть Івана Грозного так і залишилася оповитою шлейфом таємниці.

ЗОВНІШНЯ ПОЛІТИКА ІВАНА IV. ОПРИЧНИНА

Зовнішня політика Івана IV мала виразно загарбницький характер. У 1552 р. після тривалого опору було підкорено Казанське ханство, а в 1556 р. без спротиву захоплено Астраханське ханство. Це не тільки відкрило шлях до Волзького торговельного шляху й завоювання Сибіру (розпочалося з 1582 р.), а й дало змогу московському царю задовольнити свої претензії на ординський спадок.

Щоправда, спроби боротьби з іншим нащадком Орди — Кримським ханством, виявилися невдалими. У 1571 р. кримський хан захопив і спалив Москву, змусивши царя поновити сплату данини.

Спроба захопити землі Балтїі під час Лівонської війни (1558-1583 рр.) закінчилася для Московського царства суцільною поразкою. На боці Лівонії виступили Королівство Польське, Велике князівство Литовське, Шведське і Данське королівства.

Невдачі у Лівонській війні спричинили впровадження в 1565 р. опричнини. Державу було поділено на дві частини — земщину, де збереглися традиційні форми правління і землеволодіння, й опричнину — особисті володіння монарха. Тут діяло військо опричників — особиста гвардія царя, що чинила масовий терор, страти, земельні конфіскації, придушуючи тих, кого цар вважав своїми ворогами.

У 1572 р. Іван Грозний (таке прізвисько йому пізніше дали російські історики) заборонив опричнину, а її діячів стратив. Московська держава була виснажена, а її сили підірвані. Однак унаслідок опричнини влада царя значно зміцніла.

Поміркуйте, що було справжньою метою опричнини. Доберіть докази на підтвердження своїх міркувань.

СМУТНИЙ ЧАС І ЗАПОЧАТКУВАННЯ ДИНАСТІЇ РОМАНОВИХ

На початку XVII ст. Московське царство охопила криза, яку історики назвали Смутний час (1598-1613 рр.). Був момент, коли держава опинилася на межі знищення.

Після смерті Івана IV на престол зійшов його син Федір Іванович (1584-1598 рр.). У 1591 р. за непевних обставин загинув молодший син Івана Грозного Дмитро.

Після смерті царя Федора Івановича перервалася династія Рюриковичів. Виникла династична криза. Під час боротьби царський трон ненадовго вдавалося посісти по черзі Борису Годунову, самозванцю Лжедмитрію І та боярину Василю Шуйському. У боротьбу за трон і московські землі втрутилися Швеція і Річ Посполита. Поляки навіть організували воєнний похід на Москву з метою посадити на царський трон королевича Владислава.

Зрештою загроза іноземного поневолення змусила патріотичні сили Московії об’єднатися. Народні ополчення до кінця 1612 р. витіснили іноземців з країни. У лютому 1613 р. Земський Собор обрав новим царем 16-річного Михайла Романова. Так була започаткована династія Романових, яка правила в Росії понад 300 років.

Укріплення держави було продовжено заправління Олексія Михайловича Романова (1645-1676 рр.). Самодержавство було поновлено, Земські собори скликали дедалі рідше, поки в 1654 р. їхнє скликання взагалі припинилось. Боярська дума виконувала функції уряду. У 1649 р. «Соборним уложениям» (новий звід законів) було остаточно впроваджено особисту залежність селян.

Моментом зміцнення Московського царства було його втручання в боротьбу українських козаків з Річчю Посполитою під час Національно-визвольної війни на чолі з Богданом Хмельницьким. У 1654 р. на Переяславській раді Москва оголосила війну полякам і прийняла Військо Запорозьке «під високу руку государеву». Ця подія започаткувала поступове підкорення українських земель московським царатом.

Приєднання українських земель загострило проблему релігійної єдності. Адже обряди московської церкви значно відрізнялися від тих, що були традиційними для українських земель. Новий патріарх Никон, за підтримки царя, став впроваджувати нові правила: хреститися трьома пальцями, скорочувати богослужіння, виправляти на свій розсуд помилки в церковних книгах.

Але це збурило прибічників старих традицій, які назвалися «старообрядцями». У православній церкві стався розкол.

Держава придушила старообрядців і змусила їх тікати в ліси й незаселені райони. Одночасно був усунений занадто активний і самостійний Никон.

Московська держава зберегла свій деспотичний характер.

ЗОВНІШНЯ І ВНУТРІШНЯ ПОЛІТИКА ПЕТРА І

Головною проблемою для зростання Московського царства була відсутність виходів до світових торговельних шляхів, а всі вони на той час були морськими. Вирішувати цю проблему довелося новому московському царю Петру І (1682-1725 рр.). Однак спроба утвердитися на берегах Чорного моря під час Азовських походів 1695-1696 рр. була невдалою.

Тоді Петро І змінив напрямок дій і вирішив позмагатися за панування на Балтиці, де на той час володарювало Шведське королівство на чолі з молодим талановитим королем Карлом XII. У 1700 р. Петро І розпочав затяжну Північну війну зі Швецією. Союзниками Москви виступили Данія і Саксонія. Але Карл XII стрімким ударом оточив Копенгаген і примусив Данію вийти з війни. Після цього шведська армія завдала нищівної поразки московському війську під Нарвою.

Задля перетворення Московії на сильну державу Петро І здійснив низку реформ. Зовні вони демонстрували розрив зі старим ординським спадком і символізували орієнтацію країни на Захід. Перетворення сприяли економічному зростанню і посиленню військової могутності країни.

З іншого боку, абсолютна влада царя, опора на дворянство, заснування мануфактур із використанням праці кріпаків закріплювало, «консервувало» феодальні пережитки.

Московське царство перейняло назву «Росія», а з 1721 р. прийняло офіційну назву «Російська імперія».

Петро І (портрет роботи художника Якова Хоубракена, 1718 р.)

Символом перетворень стала нова столиця — Санкт-Петербург, збудована на Неві за зразком Амстердаму.

Реформи посприяли військовому зміцненню Росії. Перелом у Північній війні спричинила поразка шведсько-української армії в битві під Полтавою в червні 1709 р. Карл XII невдовзі загинув, а у серпні 1721 р. був укладений Ніштадський мир, за яким Росія отримала частину балтійського узбережжя та вихід до Балтійського моря.

Перетворення потребували піднесення освітнього й культурного рівня суспільства. Спочатку дворянських дітей відправляли навчатися за кордон. Пізніше створили невелику мережу освітніх закладів. Започаткували друкарні, бібліотеки, був створений музей.

Проаналізуйте схему й визначте, у чому виявлялася суперечність (поєднання прогресивних змін і недоліків) реформ Петра І.

Складіть розгорнутий план доповіді «Розвиток Московського царства у XVI — першій половині XVII ст.».

Виконати тест.