Міфи троянського циклу. Троя. Паріс викрадає Єлену. Облога Трої. Смерть Ахілла. Троянський кінь . Відображення історичних подій у міфах троянського циклу. Ключові образи та символи циклу.

"Візуальна загадка"

• Що це за об’єкт?

• Яку історію він приховує?

• Чому саме кінь? Що він символізує?

• Як би ви діяли, якби були троянцями?

🎙️ Мінілекція

Міф - це стародавня розповідь, яка часто містить надприродні елементи та пояснює походження світу, явищ природи, або ж певні соціальні норми та традиції. Міфи є важливою частиною культури та світогляду різних народів, вони допомагають людям зрозуміти світ та своє місце в ньому.

Основні характеристики міфів:

• Пояснення світу:

  Міфи часто намагаються пояснити походження Всесвіту, Землі, людей, тварин, природних явищ, таких як гроза, сонце, місяць.

• Роль надприродного:

  Міфи включають в себе богів, героїв, чудовиськ та інші надприродні істоти, які взаємодіють з людським світом.

• Символізм:

  Міфи використовують символи та метафори для передачі глибоких ідей та значень, які можуть бути зрозумілі на різних рівнях.

• Усна традиція:

  Міфи передавалися з покоління в покоління усною традицією, перш ніж були записані.

• Емоційна складова:

  Міфи викликають у слухачів сильні емоції, такі як страх, захоплення, натхнення.

• Пояснення соціальних норм:

  Міфи можуть пояснювати виникнення певних звичаїв, традицій, правил поведінки, а також соціальної ієрархії.

Види міфів:

• Етіологічні міфи: Пояснюють походження чогось, наприклад, як з'явилися гори, річки, рослини, тварини.

• Історичні міфи: Розповідають про події з минулого, які можуть бути спотворені або перебільшені.

• Психологічні міфи: Досліджують людську психологію, внутрішній світ людини, її стосунки з іншими.

• Космогонічні міфи: Розповідають про створення світу.

• Теогонічні міфи: Розповідають про походження богів.

• Антропогонічні міфи: Розповідають про походження людини.

Значення міфів:

• Організація реальності:

  Міфи допомагають людям впорядковувати свій світ, надавати йому сенсу.

• Формування світогляду:

  Міфи впливають на те, як люди бачать світ, себе та своє місце в ньому.

• Навчання та виховання:

  Міфи містять моральні уроки, які передаються від покоління до покоління.

• Збереження культури:

  Міфи є частиною культурної спадщини народу, вони зберігають його традиції, вірування, цінності.

Бліц-опитування

1.Що таке міф?

А) Символічна розповідь, що пояснює явища природи, життя та світу;

Б) Фантастична казкова історія;

В) Реалістичне оповідання про історичні події;

Г) Наукове дослідження про походження людства.

2.Яка основна функція міфу?

А) Передати знання про світ та його закони;

Б) Викликати страх перед богами;

В) Розважити людей;

Г) Навчити мистецтв та ремесел.

3.Які функції виконує міф у суспільстві?

А) Освітня, культурна, релігійна;

Б) Наукова, економічна, політична;

В) Історична, військова, спортивна;

Г) Розважальна, комерційна, технічна.

4.Який вид міфів пояснює походження світу?

А) Історичні міфи;

Б) Космогонічні міфи;

В) Етіологічні міфи;

Г) Психологічні міфи.

🏰 Троя — місто легенд

Велика й могутня була Троя, проти якої зібрались виступити герої Греції. Заснував Трою Іл, правнук героя сина Зевса Дарда́на й плея́ди1 Еле́ктри. Він у Фрі́гії взяв раз участь у змаганні героїв і скоро переміг їх одного за одним. В нагороду за цю перемогу одержав він п'ятдесят дів і п'ятдесят юнаків.

Дав йому цар Фрігії також перісту корову і сказав, щоб він ішов за коровою і там, де зупиниться корова, заснував місто. Велику славу обіцяв оракул, зі слів царя Фрігії, цьому місту. Іл зробив так, як сказав йому цар Фрігії. Пішов він за коровою, а вона зупинилась саме на горбі богині А́те. На цьому горбі і почав Іл будувати місто. Він зняв руки до неба і благав Зевса послати йому знамення того, щоб благословив громовержець його справу.

Уранці, вийшовши з свого шатра, Іл побачив перед собою вирізьблений з дерева образ Афіни Паллади; це й був той палладій, який мав охороняти нове місто. Незламний мур вивели боги Посейдон і Аполлон навколо Трої. Тільки в одному місці можна було зруйнувати мур – там, де працював герой Еак, що допомагав богам у праці.

В той час, коли герої Греції збиралися в похід на Трою, в ній правив Ілів онук Пріа́м. Багатий був Пріам. Розкішний і величний був палац його, в якому жив він з дружиною своєю Гека́бою. Разом з Пріамом жили й п'ятдесят його синів та дочок. Серед Пріамових синів особливо славився своєю хоробрістю й силою благородний Ге́ктор.

Могутня була Троя. Великі труднощі мали подолати грецькі герої в боротьбі з войовничими троянцями, але зате й велика слава та багатюща здобич чекала тих, хто переможе троянців і заволодіє Троєю. (Із книги Миколи Куна «Легенди і міфи Стародавньої Греції»)

💘 Паріс викрадає Єлену

Минуло багато днів відтоді, як повернувся Парі́с у дім отця свого Пріама. Здавалось, що та зміна, яка сталася в його житті, змусила його забути про дар, обіцяний йому Афродітою. Тепер він був царевичем, а не звичайним, нікому не відомим пастухом. Але Афродіта сама нагадала йому про прекрасну Єлену й допомогла своєму улюбленцеві збудувати чудовий корабель. Він зійшов на корабель і вирушив у путь безкраїм морським простором у Спа́рту, де жила Єлена.

Розпач охопив Касса́ндру , коли побачила вона, як швидкохідний корабель Паріса віддалявся від рідних берегів. Простерши до неба руки, вигукнула віща Кассандра:

– О, горе, горе великій Трої і всім нам! Бачу я: охоплений полум’ям священний Іліо́н , скривавлені лежать розбиті вщент його сини! Я бачу: ведуть у неволю чужинці плачучих троянських жон і дів!

Так вигукувала Кассандра, але ніхто не зважив на її пророцтво. Ніхто не зупинив Паріса. А він плив усе далі й далі. Причалив Паріс у гирлі Евроту і вийшов із своїм другом Ене́єм на берег. З ним пішов він до царя Менела́я як гість, що не замишляв нічого злого.

Радо привітав Менелай Паріса та Ене́я. На честь гостей приготував він багату трапезу. Під час цієї трапези вперше побачив Паріс прекрасну Єлену. Сповнений захоплення, дивився він на неї, милуючись її неземною красою. Похопилася красою Паріса і Єлена, він був прекрасний у своєму багатому східному вбранні. Минуло кілька днів. Менелаєві треба було їхати на острів Крит. Від’їжджаючи, просив він Єлену дбати про гостей, щоб нічого їм не бракувало. І гадки не мав Менелай, якої кривди завдадуть йому ці гості.

Коли Менелай поїхав, Паріс зараз же вирішив скористатися з його від’їзду. За допомогою Афродіти він умовив ніжними словами прекрасну Єлену покинути дім чоловіка і втекти з ним у Трою. Дала згоду Єлена Парісові. Потай повів Паріс прекрасну Єлену на свій корабель; викрав він у Менелая дружину, а з нею і його скарби. Усе забула Єлена – чоловіка, рідну Спа́рту і дочку свою Герміо́ну – заради любові до Паріса.

Покинув корабель Паріса гирло Евроту, повізши з собою багату здобич. Швидко нісся корабель по морських хвилях назад до троянських берегів. Радів Паріс – з ним була найвродливіша зі смертних жінок, Єлена. Щасливо прибув він до троянських берегів. (Із книги Миколи Куна «Легенди і міфи Стародавньої Греції»)

⚔️ Облога Трої

Зраділи греки, що скінчено їх довге плавання. Та коли наблизились вони до берегів, то побачили, що їх чекало вже сильне військо троянців під проводом Гектора, могутнього сина старого царя Трої Пріама. Як пристати грекам до берега? Як висадитись? Знали всі герої, що загине той, хто перший ступить на троянський берег. Довго вагалися греки. Знав це провіщення і Одіссе́й. І ось, щоб повести за собою героїв, але самому не загинути, Одіссей кинув на берег свій щит і спритно стрибнув на нього з корабля.

Герой Протесілай бачив, що Одіссей зіскочив на берег, але він не бачив, що скочив Одіссей не на троянську землю, а на свій щит. Протесілай вирішив, що один з греків уже ступив перший на троянську землю. Жадоба подвигів оволоділа Протесілаєм. Скочив він з корабля на берег і з оголеним мечем кинувся на ворогів. Потряс своїм важким списом великий Гектор і на смерть уразив він юного Протесілая. Мертвим упав той на берег. Він перший обагрив своєю кров'ю троянську землю.

Греки дружно кинулися з кораблів на ворогів. Закипів кривавий бій, подалися троянці, кинулися тікати і заховалися за неприступними стінами Трої. На другий день було укладено між греками і троянцями перемир'я, щоб підібрати загиблих воїнів і поховати їх.

Поховавши всіх убитих, греки почали влаштовувати укріплений табір. Повитягали вони свої кораблі на берег і розташувалися великим табором вздовж моря від гір Сігейо́ну до гір Ройтейо́ну1 . З боку Трої вони захистили свій табір високим валом і ровом. На двох протилежних кінцях табору розбили свої шатри Ахілл і Ая́кс Теламоні́д, щоб спостерігати за троянцями і не дати їм напасти несподівано на греків. У середині табору підносилось розкішне шатро царя Агаме́мнона, обраного греками проводирем всього війська. Тут, коло шатра Агамемнона, був і майдан для народних зборів. Мудрий Одіссе́й поставив своє шатро коло майдану народних зборів, щоб у всякий час мати змогу вийти до зібраних і щоб завжди знати, що відбувається в таборі. Він, незважаючи на те, що раніше так не хотів брати участі в поході, тепер став лютим ворогом троянців і вимагав, щоб греки за всяку ціну здобули і зруйнували Трою.

Коли табір греків був упоряджений і укріплений, греки послали в Трою царя Менела́я і хитромудрого Одіссея для переговорів з троянцями. Грецьких послів прийняв у своєму домі мудрий Антено́р і влаштував для них розкішний бенкет. Всією душею бажав Антенор, щоб укладений був мир і задоволені були законні домагання Менелая. Довідавшись про прибуття послів, Пріам скликав народні збори, щоб обговорити домагання Менелая. Прийшли на збори всі троянці і Менелай з Одіссеєм. Менелай у короткій, сильній промові зажадав, щоб повернули йому троянці дружину його Єлену і всі скарби, викрадені Парісом. Після Менелая говорив Одіссей. Заслухались троянці чудової промови мудрого царя Іта́ки. Він переконував троянців задовольнити вимоги Менелая. Народ троянський ладен був уже погодитись на всі домагання Менелая. Адже ж і сама прекрасна Єлена розкаялася в своєму необачному вчинку і шкодувала, що покинула дім героя-чоловіка заради Паріса. І Антенор умовляв народ задовольнити вимоги Менелая. Він бачив, скільки лиха завдасть війна троянців і греків. Але не хотіли миру з греками сини Пріама, і насамперед, звичайно, Паріс. Невже змусять його віддати Єлену? Невже віднімуть у нього всю його здобич? Він не хотів скоритися народному рішенню, а його підтримували в цьому брати. Підкуплений Парісом старійшина Антімах вимагав навіть, щоб троянці схопили царя Менелая і вбили його. Але цього не допустили Пріам і Гектор, вони не дозволили образити послів, що були під охороною громовержця Зевса. Вагалися народні збори, не знали, яке прийняти остаточне рішення.

Тут устав троянський провісник Геле́н, Пріамів син, і сказав, щоб не боялися троянці війни з греками, – боги обіцяють Трої свою допомогу. Повірили троянці Геленові. Вони відмовилися задовольнити домагання Менелая. Посли греків змушені були ні з чим покинути Трою. Тепер мала початись кровопролитна боротьба троянців з греками.

Замкнулись троянці в неприступній Трої. А греки почали облогу. Вони три рази намагались здобути штурмом Трою, але це їм не вдавалось. Тоді греки почали руйнувати околиці Трої і завойовували всі міста, які були в союзі з Троєю. Греки ходили на них походами суходолом і морем. В усіх цих походах особливо відзначався великий Ахілл. Греки заволоділи островами Тенедо́сом, Ле́сбосом. Багато міст зруйнували вони всередині країни. Оволоділи вони й містом Фі́вами1 , де правив батько Гекторової дружини Андрома́хи, Естіон. В один день убив Ахілл сім братів Андромахи. Загинув і батько її. Багату здобич захопив Ахілл у Фівах. Він захопив у полон і прекрасну дочку Аполлонового жерця Хріса, Хрісеї́ду, і прекрасну Брісеї́ду. Хрісеї́ду віддали греки цареві Агамемнону.

Усе навколо Трої спустошували греки. Троянці не сміли показуватись за мурами Трої, бо кожному загрожувала смерть або жорстокий полон і продаж у рабство. Багато горя довелося зазнати троянцям за дев'ять років облоги Трої. Багатьох героїв, що впали в бою, довелося їм оплакувати. Але найтяжчий, десятий рік, був попереду. Попереду було й найбільше горе – падіння Трої. (Із книги Миколи Куна «Легенди і міфи Стародавньої Греції»).

Працюємо над змістом міфів

(поміркуйте та дайте відповідь)

1. Які події лягли в основу троянського циклу міфів?

2. Чи одразу почалася Троянська війна, чи ахейці все ж намагалися мирним шляхом вирішити конфлікт між Менелаєм і Парісом?

3. Скільки років тривала Троянська війна і що стало її причиною?

4. Як відреагували троянці на візит до їхнього міста Менелая і Одіссея? Чи справедливими були вимоги ахейських послів?

5. Що відчула Єлена, коли дізналася, що Менелай просить повернути її додому?

6. Що вас дивує у ставленні мешканців Трої до гостей міста? Чи всі вони поводилися шанобливо до іноземців? Відповідь обґрунтуйте.

7. Поміркуйте, чи був Паріс патріотом своєї землі чи керувався у вчинках лише власними інтересами. Відповідь обґрунтуйте.

💀 Смерть Ахілла

Страшним гнівом палав Ахілл проти троянців. Він вирішив жорстоко помститися на них за смерть друзів, Патро́кла і Антіло́ха. Як розлютований лев, бився Ахілл, кладучи одного за одним героїв Трої. Кинулись поспішно втікати троянці, спішили заховатися вони за мурами Трої. Несамовитий Ахілл переслідував їх. Гнала його невблаганна доля на вірну загибель.

Він удерся б і в священну Трою, і вона загинула б, коли б не з'явився бог Аполло́н. Грізно крикнувши, спинив він Ахілла. Але не послухав його Ахілл. Він сам гнівався на бога за те, що багато разів рятував бог-стріловержець від нього Гектора й троянців. Ахілл погрожував навіть богові, що вразить його списом. Невблаганна доля затьмарила Ахілла. Він готовий був напасти навіть на бога. Розгнівався Аполлон, забув він і те, що обіцяв колись, на весіллі Пеле́я і Феті́ди, охороняти Ахілла. Повившись темною хмарою, для всіх незримий, скерував він Парі́сову стрілу, і вразила вона Ахілла в п'яту, куди тільки й можна було вразити великого героя1 . Смертельною була для Ахілла ця рана. Відчув наближення смерті Ахілл. Вирвав він з рани стрілу і впав на землю. Гірко докоряв він богу Аполлонові за те, що він згубив його. Знав Ахілл, що без допомоги бога не міг вбити його ніхто із смертних. Ще раз зібрав свої сили Ахілл. Грізний, наче вмираючий лев, підвівся він із землі і вразив ще багатьох троянців. Та ось все ближче смерть. Поточився Ахілл і сперся на спис. Грізно крикнув він троянцям:

н троянцям: – Горе вам усім, погинете ви! І після смерті мститимусь на вас!

Від цього поклику кинулись тікати троянці. Але щодалі слабнув Ахілл. Залишили його останні сили, і впав він на землю. Загримів на ньому його золотий панцир, і здригнулася земля. Помер Ахілл. Але й до мертвого не насмілювались наблизитись троянці. Потроху перебороли вони страх, і запеклий бій закипів навколо тіла найбільшого з героїв. Наймогутніші герої греків і троянців узяли участь у цьому бою. Горами нагромадилися трупи навколо Ахілла, а він лежав, нерухомий, величезний, не чуючи вже бою. Кров лилася рікою. Здавалося, ніколи не скінчиться бій. Коли це вдарив грім Зевса, знялася буря і зупинила троянців. Не хотів Зевс, щоб заволоділи троянці трупом Ахілла. Підняв могутній Ая́кс Теламоні́д труп Ахілла і поніс до кораблів, а його захищав Одіссей, відбиваючи троянців, що наступали. Хмара стріл і списів летіла з рядів троянців в Одіссея, але він все ж мужньо стримував їх натиск, відступаючи крок за кроком.

Приніс Аякс труп Ахілла до кораблів. Обмили труп греки, умастили запашними маслами і поклали на пишно оздобленому ложі. Обступивши ложе, голосно оплакували греки свого найбільшого героя і рвали з горя волосся. Почула їх плач богиня Феті́да. Піднялася вона з морської глибини із своїми сестрами нереї́дами. Дізнавшись, що загинув її улюблений син, Фетіда видала з вуст такий зойк скорботи, що здригнулися усі греки. Сімнадцять днів оплакувала Фетіда, нереїди і греки Ахілла. Оплакували героя і безсмертні боги на Олімпі. На вісімнадцятий день споруджено було похоронне багаття. На ньому спалено було тіло Ахілла. Багато жертв принесли на честь найбільшого з героїв греки. Всі вони брали участь у похованні, одягнувши розкішні панцири. В одному склепі поховані були Ахілл і Патрокл. Високу могилу насипали над ним греки, далеко її видно було з моря, вона свідчила про велику славу похованих під нею героїв. (Із книги Миколи Куна «Легенди і міфи Стародавньої Греції»).

🐴 Троянський кінь

Та все ж ніяк не могли греки оволодіти містом. Тоді Одіссе́й1 умовив їх діяти хитрощами. Він порадив спорудити такого величезного дерев’яного коня, щоб у ньому могли сховатися наймогутніші герої греків. Усе ж інше військо мало відплисти від берега і заховатися за островом Тене́досом. Коли троянці ввезуть коня в місто, тоді вночі вийдуть герої, відкриють браму міста грекам, які таємно повернуться назад. Одіссей запевняв, що тільки таким способом можна здобути Трою.

Нарешті, погодились греки на пропозицію Одіссея. Знаменитий митець Епей зі своїм учнем за допомогою богині Афі́ни Палла́ди спорудив величезного дерев’яного коня. Усе нутро коня наповнилось озброєними воїнами. Потім греки спалили усі будівлі у своєму таборі, посідали на кораблі і відійшли у відкрите море.

З високих мурів Трої обложені бачили незвичайний рух у грецькому таборі. Довго не могли вони зрозуміти, що там таке діється. Раптом на велику свою радість побачили вони, що з табору греків здіймаються густі клуби диму. Збагнули вони, що греки покинули Троа́ду. Радіючи, повиходили усі троянці з міста й пішли до табору. Табір справді був покинутий, тільки де-не-де догоряли ще будівлі. З цікавістю бродили троянці по тих місцях, де стояли недавно шатра Діоме́да, Ахі́лла, Агаме́мнона, Менела́я та інших героїв. Вони були певні, що скінчилася тепер облога, минули всі біди і можна взятися до мирної праці.

Раптом у здивуванні спинилися троянці: вони побачили дерев’яного коня. Дивились вони на нього і ніяк не могли здогадатися, що це за дивовижна споруда. Одні з них радили кинути коня в море, а інші – везти в місто й поставити на акро́полі1 . Почалася суперечка. Тут перед сперечальниками з’явився жрець бога Аполлона Лаокоо́н. Він палко почав умовляти своїх співгромадян знищити коня. Певний був Лаокоон, що в коневі заховані грецькі герої, що це якась воєнна хитрість, вигадана Одіссеєм. Схопив величезний спис Лаокоон і кинув ним у коня. Здригнувся кінь від удару, і глухо забряжчала всередині нього зброя. Та затьмарили боги розум троянців – вони постановили везти коня у місто. Мало здійснитися веління долі.

Коли троянці стояли навколо коня, все тісніше обступаючи його, раптом почувся голосний крик. Це пастухи вели зв’язаного полоненого. Він добровільно віддався їм у руки. Цей полонений був грек Сіно́н. Обступили його троянці і почали знущатися з нього. Мовчки стояв Сінон, боязко поглядаючи на троянців, що його оточили. Нарешті заговорив він. Тяжко нарікав він, проливаючи сльози, на гірку долю. Розповів Сінон вигадану історію, яку придумав для нього Одіссей, щоб обдурити троянців: коли греки вирішили припинити облогу, провидець Ка́лхас ́ оголосив, що боги за щасливе повернення на батьківщину вимагають людської жертви. І Калхас вказав на Сінона як на жертву богам. Зв’язали греки Сінона і повели до жертовника. Але Сінон розірвав мотуззя і врятувався від неминучої смерті втечею. Коли ж греки відплили, вийшов він зі свого сховища.

Повірили троянці хитрому грекові. Пріам звелів звільнити його і запитав, що значить цей дерев’яний кінь, залишений греками у таборі. Тільки цього запитання й чекав Сінон. Сінон сказав, що коня залишили греки для того, щоб уласкавити грізну богиню Афіну Палладу. Кінь цей, за словами Сінона, буде могутнім захистом Трої, якщо троянці ввезуть його в місто. Повірили троянці Сінонові. Спритно зіграв він роль, яку доручив йому Одіссей.

Розібрали троянці частину міського муру, бо величезного коня не можна було провезти через браму, і з тріумфом, співами й музикою потягли коня канатами у місто. Чотири рази зупинявся, вдаряючись об мур, кінь, коли тягли його через пролом, і грізно гриміла в ньому від поштовхів зброя греків, але не чули цього троянці. Нарешті, притягли вони коня в акрополь. Віща Кассандра вжахнулася, побачивши в акрополі коня. Вона віщувала загибель Трої, але сміхом відповіли їй троянці – адже її провіщенням ніколи не вірили.

У глибокій мовчанці сиділи в коні герої, пильно прислухаючись до кожного звуку, який доносився ззовні. Чули вони, як кликала їх, називаючи на ймення, пишнокудра Єлена, наслідуючи голоси їхніх дружин. Насилу вдержав одного з героїв Одіссей, затиснувши йому рота, щоб він не відповів. Чули герої тріумфування троянців і шум веселих бенкетів, що справлялися по всій Трої з нагоди закінчення облоги.

Нарешті, настала ніч. Усе змовкло. Троя поринула в глибокий сон. Біля дерев’яного коня почувся голос Сінона – він дав знати героям, що тепер можуть вони вийти.

Сінон встиг уже розпалити й велике вогнище біля брами Трої. Це був знак грекам, які заховались за островом Тенедос, щоб швидше спішили вони до Трої. Обережно, намагаючись не робити шуму зброєю, повиходили з коня герої; першими вийшли Одіссей з Епеєм. Розсипалися по заснулих вулицях Трої герої. Запалали будинки, кривавою загравою освітлюючи загибель Трої.

На допомогу героям з’явилися й інші греки. Через пролом вдерлись вони у Трою. Почалася жахлива битва. Троянці захищалися, хто чим міг. Вони кидали в греків палаючі колоди, столи, начиння, билися рожнами, на яких щойно смажили м’ясо для бенкету. Нікого не щадили греки. Із зойками бігали по вулицях Трої жінки й діти. Нарешті, підступили греки до палацу Пріама. Сповнився палац Пріама зойком жінок і дітей.

Загинув Пріам у тому палаці, де жив стільки років, правлячи великою Троєю. Не врятувався ніхто з синів Пріама...

З усіх героїв Трої врятувався тільки Ене́й, який виніс на руках з Трої свого старого батька Анхі́за і маленького сина Аска́нія. Пощадили греки і троянського героя Антено́ра. Його пощадили греки за те, що він завжди радив троянцям віддати грекам пишноволосу Єлену і викрадені Парісом скарби Менелая.

Довго палала ще Троя. Клуби диму здіймалися високо до неба. Оплакували боги загибель великого міста. Далеко видно було пожежу Трої. По стовпах диму і величезній заграві вночі дізналися довколишні народи, що впала Троя, яка довго була наймогутнішим містом в Азії. (Із книги Миколи Куна «Легенди і міфи Стародавньої Греції»)

Працюємо над змістом міфів

(поміркуй та дай відповідь)

1. Розкажіть, як загинув непереможний і могутній Ахілл.

2. Що вигадав Одіссе́й, щоб після 10 років облоги таки заволодіти Троєю?

3. Що розповів полонений Сінон про коня, щоб переконати троянців?

4. Доведіть, що Одіссей цілком заслуговує, щоб його називали «хитромудрим».

   

🏛️ Ключові образи та символи троянського циклу

✍️ Завдання

Складіть сенкан або акровірш про один із символів.

Яблуко розбрату, Паріс, Єлена, Ахілл, Гектор, Одіссей, Троянський кінь.

✍️ Творче конструювання.

Уявіть, що ви разом із Менелаєм та Одіссеєм прийшли до давньої Трої. Ви маєте виголосити промову перед троянцями, щоб запобігти війні.

Складіть текст промови, поміркуйте, які ви оберете аргументи, приклади з життя та історії; якою буде інтонація вашої промови. Розкажіть, які лиха принесе Трої війна. В кінці промови зверніться до богів із проханням про мир.

🎨 Рефлексія

Поміркуй та напиши :

• Який образ я запам’ятаю?

📎 Домашнє завдання

1. Створити ілюстрацію до одного з міфів троянського циклу.

2. Опрацювати підручник с.12 - 23.