Необхідно зауважити що традиція муміфікації бере свій початок від міфу про Осіріса. Бога Осіріса вбив його брат Сет. Він розрубав тіло на 14 частин і розкидав по всьому Єгипту. Богині Ісіда та Нефтіда зібрали тіло Осіріса та відновили його. Допомогли їм у цьому бог Анубіс, який є знавцем бальзамування, і бог Тот. Разом вони створили першу мумію, якою став саме Осіріс. Після 70 днів бальзамування він воскрес. Відтоді люди повторювали цей ритуал, оскільки він для них був запорукою безсмертя.

Зі свідчень Геродота стає зрозуміло, що муміфікацією займались професійно. Коли помирала людина, родичі приходили до муміфікаторів (люди, які займались процесом створення мумії). Ті розповідали про можливі варіанти проведення процедури. У майстрів цієї справи були навіть дерев’яні зразки, своєрідні трафарети, вибір посмертного макіяжу для покійного вже готові для вибору. Вибір способу залежав від матеріальних можливостей родичів покійного. Від найдорожчого до найдешевшого. Все залежало від матеріалів та складності проведення даної операції, цінності олій, трав за допомогою яких здійснювалася процедура.

Перший спосіб муміфікації був найдорожчим. Тіло очищали наступним чином. Через ніс зігнутим металевим гачком витягували мозок. Залишки розчиняли, заливаючи всередину зілля. Внутрішні органи виймали, розтинаючи живіт гострим каменем. Різальні знаряддя в тогочасному Єгипті виготовлялись з обсидіану - скла вулканічного походження. Вийнявши всі органи, промивали тіло пальмовим вином. Наповнювали його розтертою смирною, касією та іншими ароматичними речовинами й зашивали. Завершальною стадією було покладення тіла на 70 днів в содовий розчин. Коли минало 70 днів, тіло виймали та обмотували бинтами, нарізаними з лляного простирадла. Бинти змазували тонким шаром глею. Це завершення процедури муміфікації. Потім для покійника, на замовлення родичів, робили дерев’яну труну у вигляді людини. Туди клали тіло покійного і залишали труну в усипальні.

Тварини в міфології Давнього Єгипту

Тварини посідали особливе місце в міфології Давнього Єгипту. Про це свідчить те, що багато богів зображувалися з частинами тіл тварин. Для єгипетських богів характерним було поєднання тваринного і людського вигляду. Собаки, вовки й шакали були священними тваринами Анубіса – бога мертвих, підземного світу. Бог Гор зображувався з головою сокола, або яструба. Тот з головою птаха Ібіса. Якщо б хтось з людей вбив Ібіса чи сокола його очікувала смертна кара. Богиня Ісіда зображена з головою корови, або лише з рогами корови. Бог Хепрі з головою жука-скарабея. Богиня Хатхор з рогами корови. Бог Хапі з головою павіана. Богиня Бастет у вигляді кішки, або поруч з кішкою. Бастет ще символізувала сонячне і місячне світло.

Жук-скарабей вважався священним, оскільки його дії нагадували єгиптянам рух Сонця. Скарабей це жук-гнойовик, що займається перероблюванням продуктів життєдіяльності тварин. Котить кульки з гною. Котіння цієї кульки видавалось єгиптянам подібним тому, як сонце котиться по небу. З образом жука-скарабея виготовляли безліч прикрас - оберегів. Міфи давнього Єгипту оповиті таємницями й загадками.

Піраміди Стародавнього Єгипту

До сьогоднішнього дня тривають суперечки про призначення пірамід. І хоча офіційно визнано, що це були поховання для фараонів, є більше запитань, ніж відповідей. Вчені роблять все нові й нові гіпотези щодо можливого іншого їх призначення. Можливо, піраміди пов’язані з заупокійними уявленнями про шлях душі. Дехто вважає, що це були споруди для зв’язку з позаземними цивілізаціями. Є версія, що це споруди для сонця, оскільки солярний культ був дуже важливим для єгиптян. Піраміда уособлювала велич і могутність фараона, який був намісником бога на землі. Піраміда чотирикутна, отже нагадує уявлення про форму світу. Кути сходяться в одній точці, що означає концентрацію. Можливо, в такий спосіб єгиптяни підтримували зв'язок з космосом, черпали певну енергію...

Чимало питань і суперечок викликає і сам процес будівництва пірамід. Існує навіть версія, що давні єгиптяни володіли секретом невагомості(долали земне тяжіння). Також, що технології будівництва пірамід їм були передані позаземними цивілізаціями. Блоки були неймовірно важкими. Без необхідного обладнання було б дуже важко виконувати цю роботу. Описуючи будівництво пірамід, Геродот розповідає, що єгиптяни використовували підйомники з дерева.

Згідно з Геродотом, над будівництвом найбільшої піраміди Хеопса працювали сто тисяч людей навперемінно. Камені брали в каменоломнях на Аравійській горі. Видобування каменю тривало цілий рік. Звідти каміння по Нілу перевозили суднами. Інші люди приймали й тягнули його до Лівійської гори. Знадобилось 10 років лише для того, щоб прокласти шлях, яким тягнули камені. Підземні приміщення фараон призначив для своєї гробниці. На спорудження цієї піраміди пішло 20 років.