Марко ВОВЧОК (Марія Олександрівна Вілінська). «Народні оповідання»; продовження теми народного життя в повісті «Інститутка». Антилюдяна суть кріпосництва та солдатчини. Образи персонажів — людей із народу та панночки. Авторська позиція у творі.

Мета:

Предметні компетентності : знає й переказує зміст твору, коментує його сюжет; визначає жанр, особливості сюжету; пояснює причини тяжкого життя народу в добу кріпацтва

Ключові компетентності: оцінює і коментує вчинки героїв; дискутує з проблем, порушених у творі; усвідомлює внутрішні спонуки прагнення людини до вільного, щасливого життя.

НЛ–2,3 Емоційно-ціннісне ставлення Переконаність у тому, що кожна людина, незалежно від свого суспільного стану, має право бути щасливою

Марко Вовчок “Інститутка” аналіз (паспорт) твору

Автор – Марко Вовчок

Рік написання – 1858-1859

Напрям – реалізм

Літературний рід – епос

Жанр твору “Інститутка”  – соціальна повість

Кому присвячена повість? Повість “інститутка” Марко Вовчок присвятила Тарасові Шевченку.

Тема “Інститутка”: Зображення тяжкого становища кріпаків та наростання стихійного протесту проти несправедливості та неволі.

Ідея – неперебрне прагнення людини до волі, мрія кріпаків вирватися з-під влади поміщиків.

Провідний мотив: “Любо на волі дихнути”

Головні герої “Інститутка”:

кріпаки: Устина, Катря, Прокіп, Назар, бабуся

Пани: стара поміщиця, панночка, полковий лікар.

Який соціальний конфлікт покладено в основну повість “Інститутка”?

Основний конфлікт повісті – соціальний (між панами-кріпосниками і покріпаченим селянством). Читач помічає, яким волелюбним був наш народ, проте його дуже гнітили кріпацтво та солдатчина. Проте кріпаки активно протестують проти несправедливості та неволі, адже мають жагу отримати свободу.

Проблематика твору “Інститутка”

Нестерпне становище селян, через жорстокість кріпосників.

Збільшення стихійного протесту проти панів.

Перші прояви непокори пригноблених селян.

Мораль панів і трудового народу.

Воля і рабство.

“Інститутка” сюжет та композиція

Експозиція – знайомство з Устиною. Про людей та події розповідається крізь призму світосприйняття героїні.

Зав’язка – Приїзд панночки й обрання Устини покоївкою.

Розвиток дії – стосунки панночки з кріпаками, деспотизм молодої пані, одруження інститутки, переїзд подружжя на хутір

Кульмінація – панночка намагається побити Устину, її захищає Прокіп

Розв’язка – Прокопа віддають у рекрути, Устина переходить до міста наймичкою.

Характеристика образу Устини:

Неграмотна, проте знає народну мудрість, має природний розум.

Душа відкрита до всього прекрасного, лагідна, життєрадісна, поетична натура.

Відверта, проста, покірна панам, терпляче зносить знущання вередливої панночки.

Невибаглива до побуту.

Має добре серце, прощає образи.

Спостережлива, близько бере до серця страждання інших кріпаків.

Глибина й щирість почуття кохання.

Працьовита, любить дітей.

Неписьменна селянка тонко відчуває, сприймає, опоетизовує природу.

Внутрішній аристократизм духу кріпачки.

Характеристика образу панночки:

Закінчила інститут шляхетних панянок, але головні предмети вважає непотрібною дурницею.

Вродлива, проте зовнішня краса не відповідає внутрішній суті, духовне убозтво інститутки.

Фальш, дволикість натури, сповідує подвійні стандарти, уміє викрутитися.

Обмеженість інтересів, має панські потреби: бенкети, «по всій моді убратись».

Примхлива, до сільських дівчат ставиться з презирством, як до худоби.

Жорстока, свавільна, люта.

Кохає з розрахунку: над бідним лікарем знущалася, а коли дізналася, що він має маєток

“Інститутка”характеристика героїв

Усі персонажі умовно поділяються на дві групи — кріпосників та кріпаків:

Панночка

Спочатку — це манірна легковажна дівчина, що повернулася після навчання в інституті в маєток своєї бабусі. Пансіон “благородних дівиць” не виховав у панночки жодної благородної риси характеру. Не привчена до праці змалку, інститутка веде паразитичний спосіб життя. Вона влаштовує безкінечні бенкети, приділяє непомірну увагу своєму туалетові. Панночка — жорстока. Важка праця на панському дворі супроводжувалась бійкою, лайкою і катуванням дівчат. Коли їй щось потрібно, вона стає улесливою, домагається чого хоче. Панночка не здатна по-людськи любити. На чергових банкетах вона з усіма хитрувала, лукавила, удавала з себе привітну, ласкаву, закохану, а насправді нікого не любила. Вона зуміла закохати в себе полкового лікаря, і коли він став нареченим, невдовзі прибрала його до рук, зробила з нього свого раба. Кохання її “чудне”. Вона сумує, плаче, бо наречений її бідний.

Настрій її міняється, як тільки вона дізналась, що нареченому в спадщину дістався хутірець. Де взялася люб’язність, привітність, радість! У неї любов тільки за багатство, маєток. Ось яка у панночки мораль. Ще лютішою стала інститутка, коли відчула, що в неї є свійхутірець. Прибравши до рук чоловіка, вона перетворилася з “освіченої” панночки на самодурку. Під час господарювання на хутірці вона стає зажерливою, скупою, брутальною і роздратованою. Вона брехлива, люта, груба та некультурна. Необмежена влада над кріпаками ще більш спустошує душу інститутки, робить її жорстокою та бездушною;

Стара пані

Надзвичайно добра, привітна, працьовита, щира людина, яка доброзичливо ставиться до своїх служниць. Вона, також, дуже любить свою внучку – панночку;

Лікар

Чоловік панночки, безвольний, у всьому слухається свою дружину;

Устина

Людина великого серця. Дівчина-кріпачка, від імені якої ведеться розповідь. Батька та матері вона не мала, зростала сиротою на чужині. Тяжким було її дитинство. В десять років вона працює у панському дворі. Дівчина зазнала багато знущань від старої поміщиці. Але Устина дуже добра, лагідна, її мова пересипана пестливими словами.

Вона має дуже поетичну душу, її роздуми про природу не поступаються поетичністю та красою картинам відомих художників чи поетичним творам. Ця мрійливість, душевна краса дана їй від природи. Устина з повагою ставиться до своїх подруг, до старих людей, до оточуючих. Чи не найбільшою цінністю для неї є саме поняття Людини, людського життя. Устина наділена глибоким розумом, народною мудрістю. В її мові багато приказок, прислів’їв. Устина вірна, віддана дружина. Проте принципи всепрощення в душі Устини переростають в пасивність: вона не нарікає на своїх пригноблювачів, готова терпіти усе, що посилає їй доля;

Прокіп

Чоловік Устини. Він не хоче і не збирається терпіти знущань з людей. В нього смілива та рішуча вдача, гостре відчуття несправедливості та готовність боротися проти неї. Прокіп не здається, бо для нього правда понад усе, він готовий терпіти за свою правду, за щастя своєї родини;

Катря і Назар

Моло­де подружжя, власність пана-лікаря, а потім і молодої пані. Назар ніколи не схилявся перед панами, а навпаки, не ховаючись, говорив те, що думав. Завжди дотепний і спостережливий, він тонко помічав характерні риси своїх хазяїв. Сміливою і рішучою постає в повісті Катря, у минуло­му вільна козачка. Коли її дитина померла через те, що вона була на панщині, вона кінчає життя самогуб­ством після скривдження панами, кидаючи своїм вчинком виклик цьому суспільству сваволі й несправедливості.

https://www.ukrlib.com.ua/books/printit.php?tid=457

Прочитай повість "Інститутка"

Пройди тестування!

1. Склади схему грон про життя і творчість письменниці.

2. Прочитай повість, аналізуй зміст - тему, ідею

3. Характеризуй головних героїв.