Література середньовічної Європи. «Пісня  про  Роланда».  Історична основа твору, поетичне переосмислення в ньому реальних подій

Повторення вивченого матеріалу

Літературна гра «Так чи ні»

1. Омар Хайям — це псевдонім видатного поета. (Ні)

2. Найсильніше захоплення Хайяма — поезія та математика. (Так)

3. Є спільне між Хайямом та Ньютоном. (Так)

4. «Рубайят» — це збірка поезій Омара Хайяма. (Так)

5. Омара Хайяма не приймали високопоставлені особи. (Ні)

6. Омар Хайям зробив відкриття про те, що Земля обертається навколо Сонця. (Ні)

7. Календар, над удосконаленням якого працював Омар Хайям, виявився дуже неточним і не був прийнятий. (Ні)

8. Учені точно підрахували, скільки віршів написав Омар Хайям.(Ні)

9. У медресе після кількох виступів у диспутах Омара Хайяма перевели з учнів у вчителі. (Так)

10. Візир сельджуцького султана Малік-шаха був другом дитинства Омара Хайяма. (Так)

11. В Омара Хайяма рано не стало батьків. (Так)

12. Твори Омара Хайяма нині недостатньо відомі читачам у світі через складну мову. (Ні)

« Темні віка», « культурний занепад», зміцнення релігії, замки, королі, жорстокі війни …. Це - Середньовіччя. Це був бурхливий і цікавий період у розвитку людства. Це були жорстокі часи, коли людина мусила коритися владі, церкві, королю. Але це була доба лицарства.

 На сьогоднішньому уроці ми здійснимо з вами ще одну мандрівку в минуле – в Середньовіччя. 

У  «Пісня  про Роланда» найкраще відобразилися  характерні  риси літератури  Середньовіччя,  які  дають  уявлення  про  ідейно-естетичні особливості тієї епохи.

Слід зазначити, що з  утворенням в Європі феодальних держав в  їх житті виникають нові проблеми: зміцнення політичної влади,міжусобні чвари та боротьба за владу, стосунки з іноземними державами, захист кордонів та інтересів своєї країни. Усе пережите  знайшло відображення в літературі, зокрема  в епічних поемах, які мають характер героїчних сказань і є в усіх народів.

Епічними творами (або епосом) називаються такі, які змальовують життя в розповіді про людей, про події, в яких вони беруть участь, про їх вчинки, переживання, про взаємовідносини між людьми.

У  кожному  з  цих  творів  знайшли  відображення  особливості  національної  історії  та культури.

В основі «Пісні про Роланда» лежить дійсний історичний факт, пов ’язаний з боротьбою французького короля Карла Великого проти маврів у VIII столітті. Описані у творі події згадуються в   арабських та французьких хроніках.

У 778 році Карл Великий на прохання мусульманського владики, маючи свої інтереси в Іспанії, втрутився в іспанські справи. Похід Карла був невдалим.

Повертаючись на батьківщину,  ар’єргард  французів був розбитий місцевими басками в Ронсевальському межигір’ї Піренеїв на вузькій гірській дорозі. Про цей драматичний випадок повідомляє історик Ейхард у «Життєписах Карла Великого» (IX ст.):«У битві цій були  вбиті  Еггіхард,  королівський  стольник,  Ансельм, пфальцграф Хруодланд, начальник Бретонської марки». Героїчна поема народжувалася по гарячих слідах історичних подій. Її зміст — правдива поетична розповідь сучасника, яка з часом піддалася сюжетній обробці. Так, замість басків з’явилися грізні араби-мусульмани, що  захопили значні володіння в Іспанії і вже неодноразово  вторгалися  на  французькі землі. Поразка при Ронсельвалі не вкрила ганьбою французів, а лише сприяла виявленню їхньої хоробрості, вміння стояти на смерть, захищати свою батьківщину і прикрити тили головних сил, що відходили.

Пісня про Роланда короткий зміст

В результаті багаторічної війни за віру імператор Карл звернув в християнство більшу частину Іспанії. З останніх сил опирався владика Сарагоси мавр Марсилий, за порадою своїх чиновників, він посилає французькому владиці щедрі дари й просить про мир, обіцяючи прийняти віру в Христа разом зі своїми підданими. Разом з подарунками, як запорука правдивості своєї обіцянки, посилає він і заручників – нащадків знатних сарагосских пологів. Втім, тримати слово він не збирається, але воліє краще пожертвувати дітьми, ніж зрадити Аллаха.

Отримавши звістку від Марсилия в день святкування перемоги, імператор Карл був заклопотаний. Щоб вирішити, як йому слід вчинити, він скликав на раду своїх вельмож. Граф Роланд, юний і гарячий родич імператора Карла, тримає слово, поки старші відмовчуються. Він згадує, що Марсилий хитрий і підступний. Вже не раз у минулому він зрадив надану довіру, від його рук загинули кілька славних вельмож, посланих до нього в якості парламентарів. Роланд вимагає підняти військо і виступити на Сарагосу, щоб взяти її силою.

Іншим баронам не до смаку така рада. За них каже граф Ганелон. Він нагадує, що війська французів виснажені боями і ослабли, а земля виснажена багатьма роками походів. До того ж, Марсилий оточений з усіх боків, і, напевно, засліплений могутністю великого владики Європи. Немає причин не вірити тому, що він хоче укласти союз на ганебних для себе умовах – лише б закінчити все світом.

Вислухавши його, Карл запитує у своїх васалів, хто з них вирушить з візитом до Марсилию. Роланд викликається взяти на себе місію, але Карл відмовляє йому. Племінник доріг імператору, і, незважаючи на свої молоді літа, вже встиг покрити себе ратної слави. За ним інші барони пропонують себе, не говорить нічого один Ганелон. Роланд пропонує їхати йому, як досвідченому людині і майстерному в переговорах. Імператор підтримує цю кандидатуру. Переляканий і розлючений Ганелон звинувачує Роланда, що припадає йому пасинком, в давньої ненависті до себе. Він благає пожаліти його, не відправляти на вірну загибель, не залишати сиротами дітей і вдовою дружину. При вигляді такого низького малодушності, Карл приходить у лють і велить графу негайно збиратися в дорогу.

По дорозі в Сарагосу Ганелон стикається з послом Марсилия Бланкардином, возвращавшимся до свого володаря. Мавр розпитує французького емісара про те, за що так люблять молодого Роланда, Гвенелон оповідає про подвиги лицаря, але розповідь його дихає ненавистю. Двоє нових союзників задумують знищити героя.

При дворі Марсилия Гвенелон передає йому волю Карла: якщо цар мавританський не дотримає обіцянки з’явитися на собор для прийняття нової віри, його притягнуть до Франції в ланцюгах. Взбешеный цими словами Марсилий хоче вбити посла на місці, але Бланкардин утримує владику. Гвенелон говорить далі, що після хрещення Марсилий отримає з рук Карла правління над половиною Іспанії. Іншу ж половину імператор пообіцяв Роланду, своєму племіннику. Саме цей чоловік став причиною всіх бід Марсилия. Він гарячий і пихатий і буде гнобити його, бо від Роланда треба позбутися. Для цього треба дочекатися, поки основні війська французів підуть, залишиться тільки Роланд зі своїм загоном, і тоді напасти на нього. В нагороду за зраду Гвенелон одержує милість і щедрі подарунки.

На інший день Гвенелон повертається до імператору Карлу з звісткою, що Марсилий прийняв умови. Військовий табір піднімається з місця, залишається тільки Роланд так триста добірних воїнів, які будуть прикривати відхід Карла в ущелині. Коли військо імператора йде, дозорець Олівьер піднімається на пагорб і бачить підступаючої полчище ворога. Він звертається до Роланду, просячи його просурмити в ріг і закликати Карла назад, але той відмовляється. Загін вступає в нерівний бій. Зробивши багато великих подвигів, майже всі франки падають намертво. У жахом дивлячись на поранених і вмираючих товаришів, Роланд сурмить у ріг, хоча вже занадто далеко, щоб Карл міг почути. Однак звук досягає вух імператора на кордоні Франції, він повертає назад.

Тим часом, Роланд вбиває сина Марсилия і ранить його самого, але і великий герой убитий, полягли всі його товариші. Поза себе від горя, Карл налітає на пошарпані війська сарацинів, жене їх до самої Сарагоси і займає місто, перемагаючи Марсилия. Потім він наказує підняти тіла вбитих вояків і відвезти їх на батьківщину, щоб оплакати та поховати.

Ганелона звинувачують у всіх бідах. Той просить пощади – він вимагає права поєдинку, і Карл дозволяє довести йому свою честь. Ганелон виставляє за себе могутнього воїна, той сходиться в боротьбі з лицарем Карла і програє. Засудженого Ганелона четвертують.

У «Пісні про Роланда» діють історичні особи та вигадані персонажі. Серед реальних осіб можна назвати Карла Великого, Роланда, Турпена, Ганелона, Жоффруа. Карл Великий — король Франції (769—800 рр.), римський імператор (800—814 рр.) під час іспанського походу 778 року імператором ще не був. Похід до Іспанії продовжувався близько року, а не сім років, як про це розповідається у«Пісні про Роланда». На думку дослідників,  образ Карла є збірним. Вважається, що в ньому поєднано риси Карла Великого, який правив у 768—814 рр., його діда Карла Мартелла (689—714 рр.) і його онука Карла Лисого (823—877 рр.).

• Роланд — племінник Карла, пер, пасинок Ганелона. Маркграф Бретані Хруотланд став прообразом цього персонажа. Загинув у  бою проти басків.

• Турпен  —  архієпископ.  Єпископ  Рейнський  (753—794  рр.).  Йому покровительствував Карл Великий, проте про участь Турпена в поході нічого не відомо.

• Ганелон — вітчим Роланда. Можливо, це архієпископ Санський Ганелон, котрий зрадив  Карла Лисого  під  час  аквітанського  повстання.  За  це  у  859  році  Карл  Лисий засудив його до страти, але згодом помилував.

• Жоффруа — герцог, пер, володар Анжу. Жоффруа і Грізгонель, що ніс королівський прапор у  битві при Пуассоні (948 р.), були прапороносцями Карла.

Серед вигаданих персонажів можна назвати сарацинського царя Марсилія, що є антиподом короля Карла Великого.

Тема твору: поразка французів у Ронсевальській ущелині

Ідея твору:  показати силу, мужність французьких героїв, їхню відданість Франції-красуні, засудити необачність, самовпевненість Роланда, що привело до численних жертв серед воїнів

Поема побудована дуже чітко, події розвиваються швидко і прямолінійно. Автор передає напругу війни французів проти маврів, гостроту релігійної боротьби.

Зав’язкою сюжету є посольство Бланкандрена від царя Марсілія з брехливою обіцянкою маврів підкоритися французам, а також посольство Ганелона в табір маврів, де він зраджує Роланда та національні інтереси.

Розвиток подій охоплює переміщення французьких військ. Карл повертає свої основні загони на Аахен, а Роланд із дванадцятьма перами й двадцятитисячним ар’єргардом залишається прикривати відхід короля; після загибелі ар’єргарду Карл повертається назад.

Протягом твору відбувається кілька напружених, кульмінаційних моментів – це, по-перше, битва в Ронсевальському міжгір’ї, коли гинуть французькі пери, а з ними й герой Роланд, а по-друге, це друга битва французів проти маврів, коли Карл вирішив помститися за смерть своїх вірних васалів: двобій Карла Великого з еміром Баліганом є кульмінацією другої частини.

Розв’язкою всіх конфліктів у „Пісні про Роланда” є велична перемога французів над маврами, хрещення жителів Сарагоси, повернення Карла з військом в Аахен, суд над Ганелоном і урочисте прийняття християнської віри Брамімондою, дружиною померлого від ран і відчаю короля маврів Марсілія

„Пісня про Роланда” має своєрідне обрамлення: на початку і наприкінці твору змальовано широку картину релігійної війни, яку веде Карл Великий уже сім років за утвердження християнських ідей).

 Особливості конфлікту, побудови системи образів твору

Мабуть, не помилюся, коли скажу: зрада - найстрашніше з того, на що здатна людина. Зародилася вона на зорі людського життя й існувала в усі часи і в усіх народів. Зрадники бувають різними, як і   плата, за яку вони це роблять. Іуда зрадив Христа за тридцять срібних монет… Брут — Цезаря… Хтось зрадив друга, кохання, батьків, батьківщину… Для чого люди це роблять? Що рухає їхніми вчинками? Чи можна протистояти зраді?На ці та багато інших питань людство шукає відповіді, але знайти їх дуже важко.

З давніх-давен ця тема звучала в  народних піснях, думах, сказаннях, легендах, переказах. Значне місце вона займала й на  сторінках літературних  творів. Є вона і в середньовічній «Пісні про Роланда».

У „Пісні” розгортається картина протистояння двох ворожих таборів: один очолюваний мавром Марсилієм, а інший – королем франків Карлом Великим.

         Особливості конфлікту визначили побудову системи образів. Персонажі поділяються на захисників інтересів Франції – християн – та її ворогів – маврів, - що  сповідують іслам. В основі системи образів лежить принцип контрасту: служба чи протистояння або зрада Карлу визначає і місце персонажа у системі образів, і його оцінку. Характеристика обмежується рисами, що виявляються у зіткненні двох сторін. Карл і всі, хто виступає з ним, - хоробрі, керуються поняттями честі й патріотичного обов’язку. Ті ж, хто протистоїть їм, - зрадливі, підступні, жорстокі й віроломні

Характеристика образів

Французький король Карл, що наділяється епітетом Великий, уособлює в собі ідею державної єдності та християнської віри. Карл — добрий до своїх воїнів, прямий та благородний, трохи наївний (слухає Ганелона і не йде одразу на допомогу Роланду, чуючи звуки Оліфанта). Карл горює, бачачи загибель франків, дорікає собі, що не зміг урятувати своїх воїнів.

Граф Роланд, племінник Карла Великого, уособлює у собі мужність, доблесть, відвагу. Він, відданий васал, заради свого сюзерена готовий на все. Роланд віддає своє життя у бою, ні на хвилину не замислюючись над можливістю іншого вибору. Граф тричі відмовляється сурмити, тобто просити допомоги у Карла, гордість не дозволяє йому зробити це. І звук рога Оліфанта почується лише тоді, коли надії на власні сили буде зовсім мало. Приголомшує сцена, що змальовує Роланда, який сурмить у ріг вдруге. Сила страждання, болю за загиблих товаришів втілюється у максимальному напруженні героя, у якого «з уст... пішла червона кров, а в голові виски аж затріщали». Автор поеми постійно підкреслює, що Роланд — справжній рицар: він жив, як рицар, і помер, як герой. Навіть Бог визнає достоїнства Роланда: він забирає його в рай, незважаючи на такі недоліки героя, як гордість та самовпевненість.

Отже, «Пісня про Роланда» - один з кращих творів героїчного епосу невідомого автора. У творі порушені теми і проблеми, що є спільними для інших культур світу, в тому числі і української. У творі діють як позитивні, так і негативні персонажі. При чому негативні, зокрема зрадник- Ганелон, вводяться для того,щоб показати, що добрі діла цінуються людьми, а  зло всі зневажають. Воно має бути покараним.

У творі переважає мотив боротьби за єдність держави і помсти ворогові, яким би він не був, також порушуються проблеми служіння королю, вірності державі, честі, зради, патріотизму. Це головні тези, на які я хотіла б звернути вашу увагу.

Записати тему та ідею твору.

1. Опрацювати матеріал підручника с. 99-116

2. Записати характеристику образів Карла Великого, Роланда, Ганелона і Олів"єра - прикріпити