Література і культура

ЛІТЕРАТУРА І КУЛЬТУРА Культура і мистецтво. Від народження ми відразу потрапляємо у світ культури. Народні традиції, мова, релігійні обряди — усе це перші прояви культури. Здобуваючи знання в різних галузях, живучи у світі, який створили для нас інші, ми намагаємося стати повноправними членами суспільства, ніби наздоганяючи у своєму розвитку тих, хто йшов попереду й залишив культурні надбання. Людина відрізняється від тварин тим, що має не тіль! ки біологічні властивості й інстинкти. Якщо ця глибинна пам’ять відсутня, людина стає «дикуном». І як би по!сучасному не виглядала, вона не в змозі зрозуміти навіть свій час, своє місце в ньому й залишити по собі добрий слід для наступних поколінь. Культура забезпечує зв’язок віків і визначає ду! ховний напрямок розвитку людства, можливість робити нові відкриття, знаю! чи про те, що зроблено раніше. Що таке культура? Усе те, що створено людьми, матеріальні речі й духов! ні надбання, називають культурою. Будь!який витвір рук, думки й уяви людей стає частиною культури. Це поняття прийшло до нас із латини, де слово cultura означало «опрацювання», «обробка», «виховання», «розвиток» тощо. Нині ми використовуємо цей термін у різних значеннях. У широкому значен ні — це будь!яка діяльність, форми пізнання й самовираження людей, накопи! чені ними знання, уміння й навички, система цінностей, зокрема соціальні відносини, норми поведінки, оцінки, виховання тощо. А у вузькому значенні культура — це інтелектуальна й художня діяльність людей та її резуль! тати. Відповідно, існує поняття «художня культура», до якого належить і ми! стецтво. Культура є певним досвідом людства, набутим у різних галузях. Вона дає можливість передавати накопичену протягом віків інформацію від покоління до покоління, а також зберігати й формувати засади (політичні, юридичні, релі! гійні, моральні й ін.) суспільства. Окрім того, культура — це ще й спосіб спіл! кування між людьми, тому дуже актуальним є поняття «діалог культур», яке запропонував видатний літературознавець М. Бахтін стосовно літератури й мистецтва. Але це поняття можна використовувати й у ширшому значенні — щодо інших різновидів культури. 4 Культура — це не щось застигле й непорушне. Це живий орга нізм, у якому ми всі є його частинками й рушіями. Тому яким буде наш світ і наша культура, залежить від кожного з нас.

Кожна епоха й кожний народ мають свої культурні надбання й культурні особливості. Завжди цікаво стежити за розвитком національних культур сві! ту, яких велике розмаїття. В епоху XXI ст., коли світ став мультикультурним (тобто коли в суспільстві співіснують різні культурні утворення, традиції і форми), дуже важливо зберігати своє, національне, і водночас знати чуже, використовуючи позитивний досвід для збагачення рідної культури. Співвідношення літератури й культури. Література — частина культури, до того ж художньої культури, до якої належать й інші види мистецтва. Спе! цифіка літератури та її відмінність від інших видів художньої культури (ар! хітектури, живопису, музики тощо) полягають у тому, що література пізнає й творчо опановує світ за допомогою слова. Це мистецтво слова. У цьому сенсі художнє слово є певним знаком, кодом культури, бо в ньому містяться смисли, важливі для культурної ситуації, для країни чи нації. Зміст літерату! ри становлять різні аспекти людського буття: духовне життя особистості, природні й суспільні явища, історичні процеси, вірування, звичаї людей тощо. Література є проявом не матеріальної, а духовної культури людства. Вона відображає дійсність не прямо, а опосередковано — у художніх образах, створюючи нову реальність засобами слова. Література тісно пов’язана з розвитком історії, суспільства та культури. У літературних формах знаходять відображення реалії буття, особливості людської свідомості. Водночас словесне мистецтво зберігає внутрішню спе! цифіку й власні закони розвитку. Це називається іманентністю. Кожна доба й кожний народ має своє розуміння краси, що відтво рюється в різних формах художньої куль тури. Так, для античної культури характерна пропорція та гармонійність форм, увага до матеріальночуттєвого, поєднання міфу й реальності. Це знаходимо в античній скульп турі, архітектурі, живописі й літературі.

Ніколенко О. М. Зарубіжна література : підруч. для 8 кл. загальноосвіт. навч. закл. / О. М. Ніколенко, М. О. Зуєнко, Б. В. Стороха. — К. : Грамота, 2016. — 288 с. ISBN 9789663495729