"Ліс взимку".

Вивішую перед дітьми на дошці пейзажну ілюстрацію, на якій зображений зимовий ліс і продовжую бесіду з дітьми.

Що ви бачите на цій картині, діти? {Зимовий ліс.) Який ліс узимку? (Ліс весь білий, дерева засніжені, їх гілочки вкриті інеєм) Як ви гадаєте, чи зручно піти на прогулянку до зимового лісу пішки?({Ні, бо сніг у лісі дуже глибокий, замети високі, великі.) Як же можна прогулюватися по лісу взимку? (На лижах, тому що вони не провалюються в сніг.) Звичайно. Тому взимку в лісі навряд чи можна побачити сліди людини. Зате дуже ймовірно знайти на снігу сліди ... Кого? (Тварин, звірят, зимуючих пташок.)

Дидактична гра «Сліди звірят»

Діти за зразком дорослого утворюють від названих ним іменників присвійні прикметники.

Слід зайця — заячий слід, слід лисиці — лисячий слід, слід ведмедя — ведмежий слід, слід вовка — вовчий слід, слід білки — білячий слід, слід слона — слонячий слід, слід борсука — борсучий слід, слід мавпи — мавпячий слід, слід їжака — їжачий слід, слід лося — лосячий слід тощо.

Прошу дітей назвати сліди, які можна знайти на снігу в наших лісах. (Заячі, лисячі, вовчі, білячі, лосячі сліди.)

Вихователь. Молодці. Чи можна побачити в зимовому лісі їжачі, борсучі та ведмежі сліди? {Ні, тому що ці тварини взимку по лісі не можуть ходити: зони сплять.) Чиї сліди ми також не знайдемо в наших лісах? {Слонячі та мавпячі.) Так. Чому? {Тому що слони і мавпи в нашому краї не живуть: ці тварини мешкають на Півдні, в Африці.)

Показую дітям картки із зображенням диких тварин нашої місцевості.

Певно, що ці тварини добре знайомі вам. Назвіть їх, будь ласка. (Діти виконують запропоноване завдання.) Узимку життя кожної лісової тварини інакше, аніж влітку. Як ви гадаєте, чому, із чим це пов'язало? (Зі зміною погоди, із настанням холодів, із тим, що взимку важче здобувати поживу.) Більшість тварин готуються до зимівлі: перед настанням морозів вони линяють і їхнє хутро змінюється на більш густе та тепле. Як ви гадаєте, для чого така шерсть потрібна тваринам? (Щоб не замерзнути.) Правильно. А ось деякі звірята не тільки змінюють товщину та густоту свого хутра, але і його колір. Знайдіть, будь ласка, цих звірят на наших малюночках та назвіть їх. (Діти знаходять зайця та білку.)

Дидактична гра «Зайчик та білочка»

Діти за допомогою педагога складають порівняльні речення про зайчика та білочку:

Зайчик влітку був сірим, а взимку став білим.

Білочка влітку була руденькою, а взимку вона сіра.

Білочка живе у дуплі, у гніздечку, а зайчик хатинки не має.

Тому білочка мерзне менше, а зайчик зимою мерзне дужче.

Білочка запаслива, а зайчик ні.

Білочка на зиму заготовляє горіхи, грибочки, шишки, а зайчик не має запасів їжі.

Білочка зимою дістає корм із своєї комори, а зайчики їдять гілочки, кору дерев, суху траву.

Кілька дітей (за бажанням) повторюють розповідь про зайчика та білочку.

Звичайно, ліс взимку дрімає. Немає нині в ньому того шуму та гамору, який буває літом. Але й зимового дня, прислухавшись, можна почути в лісі різні звуки.

Діти, дібравши логічно правильні слова, дають відповіді на запитання педагога.

• Що тріщить? (Мороз, гілка, дерево.)

• Хто (що) виє? (Віхола, вовк.)

• Хто стукає? (Дятел.)

• Що шумить? (Вітер, завірюха.)

• Хто пищить? (Синичка, мишка.)

• Хто каркає? (Крук, ворона, ґава.)

• Хто стрекоче? (Сорока.)