Ліричні твори пишуть переважно віршованою мовою. Прикладом ліричного твору є вірш Тараса Шевченка «За сонцем хмаронька пливе...».
«ЗА СОНЦЕМ ХМАРОНЬКА ПЛИВЕ...»
За сонцем хмаронька пливе,
Червоні поли розстилає
І сонце спатоньки зове
У синє море: покриває
Рожевою пеленою,
Мов мати дитину.
Очам любо. Годиночку,
Малую годину
Ніби серце одпочине,
З Богом заговорить...
А туман, неначе ворог,
Закриває море
І хмароньку рожевую,
І тьму за собою
Розстилає туман сивий,
І тьмою німою
Оповиє тобі душу,
Й не знаєш, де дітись,
І ждеш його, того світу,
Мов матері діти.
Засоби образної мови
Емоційності й барвистості ліричним творам додають засоби образної мови, які називають тропами.
Тропи — слова або вислови, які вживають у переносному й образному значенні. До тропів (або засобів образної мови) належать гіпербола, порівняння, метафора, епітет, персоніфікація.
Персоніфікація — образний вислів, у якому ознаки людини переносять на неживий предмет чи явище (одним словом, олюднення), наприклад: танцюють сніжинки, спить камінь. Ритмічне й спокійне кружляння сніжинок нагадує танець людини, тож невипадково митець у художньому творі вдається до персоніфікації сніжинки танцюють, він ніби оживляє та олюднює сніжинку. Або мовчазність і нерухомість каменя нагадує повний спокій людини під час сну, тому він і наділений людською властивістю спати.
Вірш Т. Шевченка «За сонцем хмаронька пливе…» побудований на ПЕРСОНІФІКАЦІЇ. Майже всі дієслова-присудки в ньому персоніфіковані: хмаронька пливе, сонце зове, серце одпочине й заговорить та ін. Персоніфікація виникає на основі подібності, асоціацій, вона оживляє поезію та емоційно її наснажує.
Паспорт твору
Тема вірша «За сонцем хмаронька пливе»: змалювання вечірньої пори та очікування нового дня.
Ідея : туга за рідним краєм, його чарівною природою.
Основна думка: батьківщина — рідна домівка.
Жанр : пейзажна лірика.
Художні засоби
Епітети: червоні поли, синє море, рожевою пеленою, хмароньку рожевую, туман сивий, тьмою німою.
Метафори: хмаронька пливе, поли розставляє, сонце спатоньки зове, серце одпочине, серце заговорить, туман оповиє душу.
Порівняння: «покриває рожевою пеленою, мов мати дитину», «ніби серце одпочине», «ждеш його, того світу, мов матері діти», «туман, неначе ворог».
Персоніфікація: «сонце спатоньки зове», «серце одпочине, з Богом заговорить».
Зменшувальні суфікси: хмаронька, спатоньки, годиночку.
Єдинопочаток: «І хмароньку рожевую, І тьму за собою».