ПЛАН ЛЕКЦІЇ:
Поняття про виробничий процес.
Структура виробничого процесу.
Виробничі операції, їх класифікація.
Виробничий цикл і шлях скорочення його тривалості на підприємствах.
Рекомендована література:
Організація виробництва на промисловому підприємстві: навчальний посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2006. Планування діяльності підприємства: навчальний посібник. Тарасюк Г.М., Шваб Л.І. – К.: Каравела, 2005. Планування діяльності підприємства: навчальний посібник. Шимко О.В., Рижиков В.С., Грибкова С.М., Шимко О.І., Щолокова А.Л. – К.: Центр навчальної літератури, 2006. Планування діяльності підприємства: навчальний посібник. Іванова В.В. – К.: Центр навчальної літератури, 2006. Організація виробництва: навчальний посібник. Багрової І.В. – К.: Центр навчальної літератури, 2005. Організація і планування на підприємстві: навчальний посібник. Семенов Г.А., Станчевський В.К., Панкова М.О., Семенов А.Г., Гребінець К.М. – К.: Центр навчальної літератури, 2006.
Організація та прогнозування виробничого процесу на підприємствах бродильної галузі
1. Поняття про виробничий процес
Основу всієї діяльності кожного промислового підприємства складає виробничий процес.
Виробничий процес – це сукупність взаємозалежних процесів праці і природних процесів, в результаті яких вихідна сировина і матеріали перетворюються на готову продукцію.
Основними елементами, що визначають процес праці, а отже, і виробничий процес, є доцільна діяльність (чи сама праця), предмети праці і засоби праці.
Доцільна діяльність (чи сама праця) здійснюється людиною (персоналом підприємства), що витрачає нервово-м’язову енергію для виконання різних механічних рухів, спостереження і контролю за впливом знарядь праці на предмети праці.
Предмети праці визначаються специфікою продукції, що випускається підприємством. Основною продукцією провислості є різного роду вироби. В залежності від призначення розрізняють вироби основного і допоміжного виробництва. Вироби, що не виготовляються на даному підприємстві, а одержуються у готовому вигляді, називають комплектуючими покупними виробами.
До засобів праці відносяться знаряддя виробництва, земля, будинки, споруди, транспортні засоби. Серед засобів праці визначальна роль належить обладнанню, у першу чергу – робочим машинам.
Природні процеси в предметах праці проходять під впливом природних сил без безпосередньої участі людини, але під її контролем. Наприклад, охолодження заготовок, виготовлених литтям чи ковкою, охолодження деталей після термічної обробки, бродіння, сушіння пофарбованих предметів.
2. Структура виробничого процесу
Виробничій процес в умовах сучасного промислового виробництва є дуже складним і складається з основних, допоміжних і обслуговуючих процесів.
Основні процеси – це процеси, що виконуються безпосередньо для виготовлення виробів основного виробництва. При їхньому виконанні змінюються форми і розміри предметів праці, їхня внутрішня структура, вид і якісна характеристика вихідних матеріалів. До них відносяться і природні процеси.
Основний процес підрозділяється на окремі стадії, до яких відносяться: заготівельний, обробний, складальний.
Кожна окрема стадія виробничого процесу підрозділяється на часткові процеси, що являють собою сукупність операцій визначеного виду по завершеній обробці предметів праці – механічної, теплової, хімічної, біохімічної, мікробіологічної, по розфасовці й пакуванню готової продукції.
Допоміжні процеси – це процеси з виготовлення (чи відновлення) продукції, яка використовується на самому підприємстві. Допоміжні процеси сприяють безперебійному проходженню основних виробничих процесів. Отримана за їх допомогою продукція використовується на підприємстві для обслуговування основного виробництва.
Обслуговуючі процеси здійснюються з метою забезпечення необхідних умов для нормального проходження основних і допоміжних процесів. До них відносяться складські, транспортні і контрольні процеси. На практиці обслуговуючі процеси часто називають допоміжними. Однак їх не можна змішувати, тому що їхнім результатом є виробництво послуг, а не продукції для власних потреб підприємства.
Визначальна роль на підприємстві належить основним процесам. Разом з тим, їх нормальне функціонування можливе тільки за чіткої організації всіх допоміжних і обслуговуючих процесів.
3. Виробничі операції, їх класифікація
Основною структурною одиницею виробничого процесу на підприємстві є виробнича операція.
Операція – це частина виробничого процесу, що виконується на одному робочому місці безперервно без переналагоджень обладнання над тим самим предметом праці. Операція – це первинний об’єкт нормування витрат часу, організації і планування виробництва.
Залежно від ролі і характеру участі у виробничому процесі операції підрозділяються на:
- основні;
- допоміжні.
Визначальна роль належить основним або технологічним операціям, в результаті яких змінюються форма, розміри, властивості оброблюваних предметів, а також їхнє взаємне розташування.
Допоміжні операції пов’язані з переміщенням предметів праці з одного робочого місця на інше, складуванням і контролем якості.
В залежності від рівня технічної оснащеності всі операції поділяються на:
- ручні;
- машинно-ручні;
- машинні;
- автоматичні;
- апаратурні.
До ручних відносяться операції, що виконуються вручну із застосуванням простого інструмента без механічного приводу. При цьому основним енергетичним джерелом є зусилля робітника.
Машинно-ручні операції виконуються за допомогою машин або механізованого інструмента, робочий орган яких приводиться в дію двигуном. При цьому необхідна постійна присутність робітника, який переміщує механізм чи предмет обробки.
При машинних операціях основна робота виконується машиною. Участь же робітника обмежується виконанням допоміжних операцій і керуванням машиною.
Автоматичні операції здійснюються машинами-автоматами без безпосередньої участі робітника. Останній виконує тільки функції контролю за роботою машини і ходом виробничого процесу.
Апаратурні операції виконуються в спеціальних апаратах, камерах, де предмет праці піддається впливу теплової й електричної енергії, і не вимагають безпосередньої участі людини. Апаратні операції пов’язані зі зміною хімічного складу матеріалу або його загального стану.
Виробничий процес повністю визначає склад технологічного обладнання і робочих кадрів промислового підприємства, а також впливає на особливості побудови його виробничої структури.
4. Виробничий цикл і шлях скорочення його тривалості на підприємствах
Виробничий цикл широко використовується в оперативно-виробничому плануванні. Важливою умовою запровадження прогресивних методів організації виробництва є використання науково обґрунтованих нормативів організації виробничого процесу. До числа цих нормативів відноситься виробничий цикл, який характеризує проміжок часу від моменту запуску сировини або матеріалу у виробництво до здачі готової продукції на склад. Виробничий цикл визначає розподіл робіт за окремими виробничими підрозділами у часі.
Робочий час – час процесу праці, що розподіляється на час основних операцій та час допоміжних операцій.
Час природних процесів – час, на протязі якого предмет праці видозмінюється під впливом природних умов.
Час перерв – час, що обумовлюється режимом праці підприємства (вихідні та святкові дні, неробочі зміни, внутрішньо змінні перерви), а також організаційно-технічними причинами (зайнятість робочих відпрацюванням інших предметів, затримки з транспортуванням готових продуктів і т.п.).
Показником виробничого циклу є коефіцієнт робочого періоду, що визначається як відношення його довжини до величини всього циклу.
Довжина виробничого циклу скорочується за рахунок:
1. комплексної механізації та автоматизації виробничих процесів;
2. вдосконалення конструкції виробу та технологічного процесу;
3. підвищення рівня організації підприємства;
4. скорочення між операційних перерв;
5. ліквідація непропорційності виробничої потужності та „вузьких місць”, нечіткості у плануванні, несправності устаткування, перебоїв у постачанні матеріалами, напівфабрикатами, інструментами;
6. запровадження передових методів технічного контролю;
7. сумісність у часі технологічних та контрольних операцій;
8. скорочення часу на переміщення деталей шляхом перепланування робочих місць;
9. використання внутрішньо змінних перерв для виконання допоміжних операцій.
.png)
.png)