ПЛАН ЛЕКЦІЇ:
1. Виробнича структура підприємства, її види та характеристика
2. Виробничий процес підприємства. Принципи організації виробничого процесу.
Рекомендована література:
Організація виробництва на промисловому підприємстві: навчальний посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2006. Планування діяльності підприємства: навчальний посібник. Тарасюк Г.М., Шваб Л.І. – К.: Каравела, 2005. Планування діяльності підприємства: навчальний посібник. Шимко О.В., Рижиков В.С., Грибкова С.М., Шимко О.І., Щолокова А.Л. – К.: Центр навчальної літератури, 2006. Планування діяльності підприємства: навчальний посібник. Іванова В.В. – К.: Центр навчальної літератури, 2006. Організація виробництва: навчальний посібник. Багрової І.В. – К.: Центр навчальної літератури, 2005. Організація і планування на підприємстві: навчальний посібник. Семенов Г.А., Станчевський В.К., Панкова М.О., Семенов А.Г., Гребінець К.М. – К.: Центр навчальної літератури, 2006. Основи менеджменту: Підручник Кондратюк А.О..
Виробнича структура та виробничий процес підприємства
1. Виробнича структура підприємства, її види та характеристика
Структура підприємства – це його внутрішній устрій, який характеризує склад підрозділів та систему зв’язків, підпорядкованості та взаємодії між ними. При цьому розрізняють поняття виробничої, загальної та організаційної структур управління.
Підприємство характеризується виробничо-технічною, економічною та організаційною єдністю.
Під виробничо-технічною єдністю розуміють взаємозв’язок виробничих підрозділів підприємства і окремих стадій виробничих процесів, здійснюючих переробку сировини і матеріалів в голову продукцію.
Економічна єдність виражається в тім, що свою роботу підприємства будують у відповідності з планом, а також в єдності обліку і звітності виробничо-господарської діяльності, єдності матеріально-технічних, фінансових ресурсів та виробничо-фінансових результатів підприємства.
Організаційна єдність полягає в тім, що підприємство володіє повною господарською самостійністю, наділяється певним майном – основними та оборотними фондами, має право заключати угоди та договори з іншими підприємствами, організаціями, трудовими колективами, громадянами на придбання сировини, матеріалів, палива тощо.
Виробнича структура кожного підприємства залежить від ступеню розчленування виробничого процесу. Увесь комплекс виробничої і господарської діяльності промислового виробництва для полегшення і спрощення управління виробництвом ділиться на ряд частин, які і представляють собою виробничі цехи підприємства.
Цех – це зумовлена частина підприємства, в якій виготовляється той чи інший продукт.
Він являється основною структурною одиницею підприємства. Його самостійність, як адміністративно-господарської одиниці, у порівнянні з підприємством обмежена. Розрізняють цехи основного, допоміжного, підсобного, побічного виробництва та особливі виробництва.
Цехи основного виробництва. У даних цехах виготовляють основну продукцію, тобто в них проходить безперервне перетворення сировини, напівфабрикатів у готову продукцію.
Цехи допоміжного виробництва. Вони органічно пов’язані з основним виробництвом продукції. Їх головне призначення це обслуговування виробництва.
Цехи підсобного виробництва. Ці виробництва підготовлюють матеріали для основних цехів і обслуговують основне виробництво продукції.
Цехи побічного виробництва. До них відносять ті виробництва і виробляють побічну продукцію, не маючи відношення до основного виробництва.
Особливі виробництва. Ці виробництва мають повністю самостійне значення. Організація їх при основному виробництві виправдовується економічною вигідністю.
Така класифікація має велике значення для правильного складання планів і дозволяє кожному цехові самостійно робити калькуляцію на продукцію, тобто визначати цехову собівартість виробляючої продукції, правильно відносити виробничі витрати пов’язані з виготовленням продукції окремих видів по елементах статей витрат.
2. Виробничий процес підприємства. Принципи організації виробничого процесу
Основною діяльністю промислового підприємства являється виробничий процес.
Виробничий процес – це сукупність взаємопов’язаних дій людей, засобів праці та природи, потрібних для виготовлення продукції.
Основними елементами виробничого процесу є процес праці як свідома діяльність людини, предмети та засоби праці. Це ресурсні складові виробничого процесу, які потребують певних витрат коштів. Головною складовою виробничого процесу є технологічний процес – сукупність дій по зміні та визначенню стану предмета праці. На підприємствах здійснюються різноманітні виробничі процеси. Їх поділяють передусім за такими ознаками: призначення, перебіг у часі, ступінь автоматизації.
За призначенням виробничі процеси поділяються на:
Основні процеси – це процеси безпосереднього виготовлення основної продукції підприємства, яка визначає його виробничий профіль, спеціалізацію і поступає на ринок як товар для продажу. Основні процеси у ряді виробництв поділяються на стадії: заготівельну, обробну, випускну.
Допоміжні процеси групуються за їх призначенням, утворюючи такі допоміжні виробництва, як ремонтне, інструментальне, енергетичне та ін.
Обслуговуючі процеси забезпечують нормальні умови здійснення основних і допоміжних процесів.
За перебігом у часі виробничі процеси поділяють:
Дискретним процесам притаманна циклічність, пов’язана з виготовленням виробів певної форми, які обчислюються в штуках.
Безперервні процеси властиві для виробництва продукції, яка не має закінченого об’єму і форми, тому їх протікання не потребує технологічної циклічності.
За ступенем автоматизації відрізняють:
Ручні процеси здійснюються безпосередньо робітником, зусилля якого є основним джерелом енергії.
Механізовані процеси виконуються робітником за допомогою машин.
Автоматизовані процеси виконуються машинами під наглядом робітника.
Автоматичні процеси здійснюються машинами без участі робітника за попередньо розробленою програмою.
Виробнича станція складається із ряду виробничих операцій.
Виробнича операція представляє собою частину виробничого процесу, яка виконується працівником або групою працівників на окремому робочому місці, над одним і тим же предметом праці при допомозі одних і тих же засобів праці.
Кожна виробнича операція характеризується постійністю трьох основних факторів процесів праці: робочою сили, засобів праці і предметів праці. Операції класифікуються по двох основних ознаках: призначенню в процесі виробництва, способу їх виконання.
По своєму призначенню операції розчленовуються на:
до основних операцій відносяться такі, які визначають які-небудь зміни предмету праці, його стану, чи зовнішнього виду.
до допоміжних операцій відносять такі, які не вносять в предмет праці ніяких змін, а тільки сприяють і допомагають виконанню основних операцій.
обслуговуючи операції – це таки, які створюють нормальні умови для виконання процесу.
переміщаючи операції – це таки які змінюють положення предмету в просторі.
За способом виконання виробничої операції діляться на 3 види:
машинні, які виконуються машинами при спостереженні працівників за роботою машин;
машинно-ручні, виконуючи машинами з допомогою працівника;
ручні, що проводяться працівником без застосування машин.
Хоча виробничі процеси є досить різноманітними, відмінними є умови виробництва, проте усіх їх можна організувати за такими загальними принципами:
- спеціалізація – розчленування виробничого процесу на складові частини і закріплення за кожним підрозділом (цехом, дільницею, робочим місцем) виготовлення певного виробу або певної операції; дає змогу використовувати високопродуктивне устаткування і передові форми організації виробництв;
- пропорційність – однакова відносна продуктивність усіх виробничих підрозділів; передбачає рівномірне і повне завантаження усіх видів устаткування, яке необхідне для ліквідації „вузьких місць” і виконання в повному обсязі виробничої програми, і для ліквідації надлишків устаткування; роль цього принципу зростає в умовах автоматизованого виробництва;
- паралельність – одночасне виконання частин виробничого процесу (операцій, стадій), тобто здійснення процесів із „перекриттям”; продуктивність підрозділів при цьому визначають тривалістю процесу, яке є меншою від тривалості циклу на величину „перекриття”; для реалізації цього принципу має бути забезпечений достатній обсяг виробництва для повного завантаження устаткування; він дозволяє суттєво скоротити тривалість циклу виготовлення виробів, зменшити потребу в обігових коштах;
- ритмічність – означає рівномірний випуск продукції у певні проміжки часу; чим менший проміжок часу, тим важче досягти рівномірності. Ритмічність є важливою умовою успішного виконання завдань за кількісними і якісними показниками;
- прямоточність – означає забезпечення найкоротшого шляху проходження виробами всіх стадій і операцій виробничого процесу – від запуску матеріалів до виходу готової продукції; цей принцип використовується в масштабах всього підприємства, цехів, дільниць;
- безперервність – означає зменшення перерви під час виробництва конкретних виробів.
.png)
.png)