Тема: Квінт Горацій Флакк Ода "До Мельпомени".
Мета: ознайомити учнів із творчістю видатних римських поетів Горація та Овідія; з’ясувати особливості тематики та основні мотиви поезій; розвивати навички виразного читання, аналізу поетичного тексту, порівняльного аналізу різних творів, зв’язного мовлення; сприяти виникненню цікавості до давньої літератури.
Обладнання: картки з біографією Горація, з текстами віршів Горація, Державіна, Пушкіна. Звів я пам’ятник свій...
ХІД УРОКУ
I. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ
Перевірка домашнього завдання.
II. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ
III. СПРИЙНЯТТЯ І ЗАСВОЄННЯ УЧНЯМИ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ
1. Слово вчителя.
Серед поетів «золотої доби» давньоримської літератури значне місце належить таким видатним майстрам слова, як Верґілій, Горацій, Овідій. Сьогодні на уроці ми розглянемо творчість Квінта Горація Флакка.
2. 1.Повідомлення підготовлених учнів про золоту добу
2.2.Повідомлення підготовлених учнів про життя і творчість Горація.
Квінт Горацій Флакк (65—8 рр. до н. е.) народився в містечку Венузія (сучасна Веноза, Південна Італія). Його батько був рабом, але отримав волю, римське громадянство та ім’я свого господаря — Горацій. Мати хлопчика померла, коли він був дуже малим.
Батько намагався дати синові найкращу освіту. Саме тому він привіз хлопця до Рима, де той почав відвідувати одну з кращих шкіл, у якій викладав відомий педагог Орбілій, суворий і вимогливий. Він славився тим, що не тільки давав своїм учням міцні знання, а й прищеплював їм любов до Риму і національного мистецтва. Після закінчення школи 20 річний Горацій був відправлений батьком до Афін, оскільки це місто залишалося центром витонченої освіти. Володіючи грецькою мовою, Горацій мав змогу слухати лекції з грецької літератури, риторики, ознайомитися з епікурейською філософією, відвідувати лекції знаменитих філософів з Академії самого Платона. Саме в Афінах Горацій захопився давніми грецькими поетами Гомером, Архілохом, Алкеєм, Сапфо, любов до яких проніс через усе життя. У своєму останньому творі «Послання до Пісонів» Горацій напише такі рядки:
…На грецьких поетів рівняйтесь,
Їх перечитуйте вдень і вночі, не склепляючи ока!
Проте навчання Горація було перервано громадянською війною, що спалахнула в Афінах після вбивства Цезаря. До міста прибув Брут, якого із захопленням вітала римська молодь. Горацій близько зійшовся з ним, навіть добровільно вступив у його армію, де одержав звання трибуна й командував легіоном. Та у 42 р. до н. е. в битві під македонським містечком Філіппами армія нового тріумвірату на чолі з Октавіаном, Антонієм і Лепідом розгромила війська Брута й Кассія, які наклали на себе руки. Горацій врятувався тим, що втік з поля бою. Але в результаті був позбавлений батьківського майна, земель, що їх відібрали на користь ветеранів армії. Він не скористався амністією і понад рік мандрував грецькими островами і містами Малої Азії, зазнавши нестатків і справжніх злиднів. Незважаючи на те, що громадянська війна тривала ще довго, Горацій більше не брав у ній ніякої участі. У 40 р. до н. е. майбутній поет повертається до Рима, де дізнається про смерть батька. Горацій влаштовується на посаду переписувача фінансових документів, а все своє дозвілля присвячує літературній творчості. Його ім’я поступово стає відомим. Разючі зміни сталися в долі Горація після того, як він був представлений Меценату й увійшов до його гуртка. Пізніше його представили й Октавіану. Осипаний щедротами Мецената, Горацій одержав від нього невеликий маєток поблизу Рима, у мальовничій місцевості Сабінських гір. У зв’язку з погіршенням стану здоров’я поет більшість часу проводив у маєтку і лише наїздами з’являвся в Римі, чим викликав незадоволення імператора і навіть Мецената, з яким їх єднала щира дружба. Відомо, що у своєму заповіті Меценат писав Августові, щоб той «пам’ятав про Горація Флакка не менше, ніж про мене самого». Вони й померли майже одночасно. Горацій покинув цей світ через два місяці після смерті Мецената і був похований поруч з його могилою на Есквілінському пагорбі. Горацій увійшов у літературу як автор «Еподів» (насмішкуватих двовіршів, у яких довгий рядок чергується з коротким), «Сатир» (бесіди на філософсько-моральні теми або теми, в яких поставали проблеми мистецтва), од. Слід зазначити, що свої оди митець називав піснями і лише античні поети іншої епохи нарекли їх одами, під такою назвою вони дійшли й до нас. Оди Горація — це не урочисто піднесені пісні, як у давньогрецькій літературі, це ліричні вірші-пісні, далекі від «високого» стилю.
Тематика од надзвичайно широка. Серед них є і гімни богам, і морально-філософські й політичні роздуми, і любовно-еротичні вірші, і дружні поради, бесіди, і викривально-іронічні пісні.
Саме життя підказувало поетові нові сюжети. У піснях він оспівував звичайні людські почуття: радість, кохання, дружбу, ворожнечу, смуток. Кожна ода містить звернення до божества, певної особи чи групи осіб, навіть предмета і побудована у вигляді монологу чи діалогу.
Звернення часто-густо являють собою просто шанобливе посвячення тій чи іншій особі, містять пораду, настанову. Цей римський поет залишив по собі не тільки чудові зразки поезії, а й силу- силенну крилатих слів, висловів, прислів’їв, афоризмів. Наведемо деякі з них.
Щасливий той, хто турбот не знає.
Уводить в оману уявна довершеність.
Труднощі долаю терпінням.
Тільки рот розтули — й не повернеш летючого слова.
Лягти за край свій — любо і почесно.
Правий до мети йде твердо.
Обирай завдання по силах.
Скільки голів, стільки й розумів.
У таланта божий дух.
Сила, позбавлена розуму, гине.
Золота середина.
Все має певну міру.
Смерті весь не скорюсь.
Своїм духом керуй.
Сувора необхідність.
Звів я пам’ятник свій.
Звичай — тиран.
Горація перекладали більше, ніж будь-якого іншого античного поета. В Україні
його популярність почала зростати з XVII ст. Першим вільні преклади кількох його творів зробив Г. Сковорода, «перелицьовував» Горація П. Гулак-Артемовський («Гараськові оди»). Першу серйозну спробу перекладу здійснив І. Франко, який у 1894 році переклав збірку поезій Горація, слідом за ним — В. Щурат (1901 р.). Пізніше вірші римського поета прекладали М. Зеров, Б. Тен. Усі відомі твори Горація переклав А. Содомора.
3. Виразне читання оди Горація «До Манлія Торквата» у перекладі М. Зерова.
4. Бесіда за прочитаним.
— Яка тема оди? (Філософські роздуми про швидкоплинність життя.)
— Що навіває поетові такі думки? (Споглядання природи.)
— Опишіть, якою зображена природа.
— У чому полягає відмінність між природою і життям людини? Зачитайте відповідні рядки. (У природі все відновлюється, а в людському житті ніщо не може повторитися. «Місяця круг защербиться і знову пливе, повновидий», але «смертним віднови нема».)
— Яку філософську думку висловлює поет у своєму вірші? («Все на землі перемінне».)
— Як автор говорить про приреченість людей? («А як умер ти… Вже не воскреснеш, Торквате! Безсила побожність і рід твій, І красномовство твоє!»; «Навіть могутній Тесей не подужав зірвать з Піріфоя Вічних Аїдових пут.»)
5. Виразне читання оди Горація «До Мельпомени» у перекладі М. Зерова.
6. Бесіда за прочитаним.
— До кого звернена ода Горація? (Поет в оді звертається до Мельпомени, музи трагедії або взагалі поезії.)
— Яка тема твору? (Тема поета і поезії. Можна сказати, що Горацій започаткував цю тему в літературі.)
— У чому поет вбачає головну свою заслугу? («Я перший положив на італійську міру Еллади давній спів».)
— Знайдіть рядки, у яких поет говорить про те, що його пам’ятатимуть люди. («Я не умру цілком; єства мого частина Переживе мене, і від людських сердець Прийматиму хвалу, поки понтифік-жрець Ще сходить з дівою в високий Капітолій»)
— Як має бути увінчана пам’ять про поета? (У його творчому доробку.)
7. Слово вчителя.
Ода Горація «До Мельпомени», що стала відомою під назвою «Пам’ятник», є для поета програмним віршем. Вона поклала початок традиції підбиття митцем підсумків свого творчого шляху. Саме з цим твором у поезію входить мотив увічнення пам’яті поета в його творчому доробкові, який буде потрібен майбутнім поколінням. Широко відома за часів Горація, вона не була забута і в наступних поколіннях. Зокрема, ода «До Мельпомени» послужила зразком для однойменних поезій російських поетів Г. Державіна та О. Пушкіна.
8. Виразне читання віршів Г. Державіна та О. Пушкіна «Пам’ятник».
9. Творче завдання.
— Порівняйте оду Горація з віршами Г. Державіна та О. Пушкіна.
IV. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ
Підсумкова бесіда.
— Назвіть найбільш відомі твори Горація.
— Яка тематика його віршів?
— Яку роль відіграв у житті Горація Меценат? Яким є сучасне розуміння цього слова? (Той, хто займається благодійністю для розвитку наук і мистецтва.)
— У чому поет вбачає свої заслуги перед майбутніми поколіннями?
— Чи можна вважати оди Горація цікавими для сучасного читача?
V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Вивчити окремі афоризми та вислови Горація (на вибір). Підготувати повідомлення про життя і творчість Овідія. Прочитати «Метаморфози» Овідія («Чотири покоління людей»), «Сумні елегії» («Зима на чужині»).
Підготовити відповіді на питання:
1. Розкажіть, ким Квінт Горацій Флакк був за походженням.
2. Що вам відомо про вплив грецької культури на формування світогляду Горація?
3. Як політичні події в житті Риму позначилися на долі молодого поета?
4. Розкажіть про особливості ранньої творчості Горація.
5. Яку роль у житті Горація відіграли Вергілій і Меценат?
6. Як змінилося світобачення поета після знайомства з Октавіаном?
7. Розкажіть про особливості зрілого періоду творчості Горація. Коротко схарактеризуйте оди Горація.
Працюємо над текстами творів
8. Виразно прочитайте оду “До Мельпоме ни”.
9. Як у цьому вірші поет вирішує для себе філософську проблему смерті і безсмертя?
10. Прокоментуйте рядки: “Смерті весь не скорюсь: не западе в імлу частка краща моя”.
11. На вашу думку, поезії “До Мельпомени” властиве відчуття приреченості чи оптимістичний настрій? Відповідь обгрунтуйте.
12. Поміркуйте, що розуміє поет під образом пам’ятника. У чому полягає алегоричний зміст цього твору?
13. Поясніть, як пов’язані з біографією Горація слова “я – славний з убогого”.
14. Прокоментуйте рядки “я… вперше скласти зумів по-італійському еолійські пісні”.
15. Чому в поезії згадуються Мельпомена і Аполлон?
16. Що у творі свідчить про усвідомлення поетом надзвичайного значення власної творчості?
17. Який давній обряд згадується в останніх рядках вірша “До Мельпомени”?
Узагальнюємо і підсумовуємо
18. На основі давньогрецької і давньоримської міфологій та вивчених вами літературних творів спробуйте пояснити тогочасні уявлення про смерть.
19. Хто визначав долю людини й тривалість її життя?
20. Аргументуйте думку, що поезія справді принесла Горацію безсмертя.
21. Зробіть висновок про значення творчості Горація в римській літературі.
Застосовуємо теоретичні поняття
22. Які твори ми називаємо одами?
23. Доведіть, що вірш Горація належить до од.
24. Поміркуйте, з якою інтонацією потрібно читати оду Горація “До Мельпомени”.
Виконуємо творчі завдання
25. Опишіть, що ви бачите на картині А. фон Рьосслера “Горацій читає вірші”.
26. Яким постає перед нами римський поет? Що свідчить про його великий поетичний хист?
27. Як художник зобразив на картині тогочасну матеріальну культуру Риму?
.png)