Коран – головна книга ісламу (огляд). Побудова Корану, охоплення в ньому різних сфер людського життя.

Коран (у пер. «читання») – це священна книга мусульман. Вони вважають, що все записане в Корані – слово Аллаха, передане через пророка його Мухаммада (517-632 рр.). Пророк Мухаммад проголошував проповіді, молитви, повчальні оповіді у Мецці і Медіні. Потім ці тексти були впорядковані у рукописну книгу в 651 р. Вона і вважається першим виданням Корану.     

У Корані немає єдиного зв’язного тексту; книга складається з сур (у пер. – «ряд цеглин»), які, у свою чергу, діляться на вірші – айяти (Мухаммад вважав кожен вірш священної книги дивом, арабською «айя»). Більшість текстів мають форму римованої прози.

Сури Корану поділяються на мекканські (ранні) і медінські (пізні). Всього їх 144. Перша сура Корану – найбільш популярна у мусульман, вони часто повторюють її як молитву, що частково нагадує «Отче наш».

Сура, що відкриває книгу

мекканська, і в ній 7 айятів

1. В ім’я всемилостивого, всемилосердного Бога.

2. Слава Богу, Господу всього сущого.

3. Всемилостивому, всемилосердному.

4. Володареві Судного дня.

5. Тобі поклоняємося і в Тебе благаємо допомоги.

6. Веди нас праведним шляхом.

7. Шляхом тих, кого Ти облагодіяв, а не тих, що прогнівили Тебе, і не тих, що заблукали.

Прочитайте молитву «Отче наш», порівняйте її з прочитаною сурою.

Кожна сура Корану починається словами «В ім’я всемилостивого, всемилосердного Бога». Традиційно Коран читають наспівно.

Кожен народ, кожна цивілізація залишає свій спадок. Дехто – величні архітектурні споруди, хтось – винаходи, якими користується й сучасне покоління, інші – мудрість, яку передавали з покоління в покоління. Про ісламську цивілізацію можемо сказати, що в певний період історії саме вона дала все це людству. Вірою, яка тримала імперію, що об’єднала мільйони людей, цілі народи, був іслам, а джерелом наснаги та життя для мусульман стала єдина книга – Коран. Пророка Мухаммеда вважають провісником ісламської цивілізації, а Коран – її маніфестом. Тому кожен новий переклад Корану — це щоразу нова спроба осмислити все те, що становить сутність, соціальні ідеали, пріоритети, цінності та орієнтири магометанської віри.

Існує кілька версій походження назви цієї книги. Згідно з першою, вона є похідним від дієслова «кара», яке означає «читати». Згідно з другою, вона походить від дієслова «іктарапа», яке означає «зв’язуватися». За третім тлумаченням, вона походить від слова «кору», що означає «частування». Богослови вважають, що Коран дістав таку назву, оскільки є даром Божим для віряп.

Коран виник як усний твір, у такій формі він існував за життя Мухаммеда й після його смерті. Упродовж майже чверті століття основну частину тексту передавали з уст в уста.

За деякими підрахунками, близько чверті тексту Корану присвячено опису життя й діяльності різних пророків. У країнах, де іслам – державна релігія, з положень Корану випливає багато правових норм, законодавство (шаріат), на Корані присягають і дають клятви, порушення яких визнають за найтяжчий гріх, злочин. Вивчення Корану і його тлумачень (тафсир) є одним із основних предметів багатьох навчальних закладів у таких країнах, як Пакистан, Іран, Саудівська Аравія та ін.

Запиши 3-5 речень,які ти б виділив\ла як найцікавіші. Запис здійсни в полі для вводу.

Встанови відповідність  між назвами священних книг і їхніми дослівними значеннями:

1)    Веди — ...    а) те, що читають, вимовляють.

2)    Біблія — ...    б) знання.

3)    Коран — ...    в) книга.

Запиши в полі для вводу .

Бонус