Сьогодні відбувся
Вебінар:
«
Арттерапевтична валіза педагога: готові вправи для літа
»
Взяти участь Всі події
Урок:

Клітина одиниця живого історія вивчення клітини.

14.09.2022
0 0
Опис уроку (учням цей опис не показується):

Тема уроку

Клітина — одиниця живого. Історія вивчення клітини.

Клітина — одиниця живого

Клітина — основна структурно-функціональна одиниця всіх живих організмів, елементарна біологічна система. Виняток становлять віруси, які є неклітинними формами життя. На клітинному рівні повністю проявляються всі основні риси життя: обмін речовин та енергії, здатність до розмноження, збереження й передача спадкової інформації нащадкам тощо.

Розрізняють одноклітинні, колоніальні та багатоклітинні організми.

Одноклітинний організм є водночас і самостійним цілісним організмом. Колоніальні організми складаються з багатьох клітин одного чи кількох типів. Кожна із цих клітин здебільшого функціонує незалежно від інших (живлення, розмноження тощо).

У багатоклітинних організмах клітини тісно взаємодіють між собою: вони відрізняються за будовою та функціями (спеціалізація клітин) і утворюють тканини, органи та системи органів. Багатоклітинний організм діє як єдине ціле, а клітини є його елементарними складовими частинами (компонентами).

Роберт Гук

Першою людиною, яка побачила клітини, був англійський учений Роберт Гук. У 1665 р., намагаючись зрозуміти, чому коркове дерево так добре плаває, він почав розглядати тонкі зрізи корку за допомогою мікроскопа. Гук виявив, що корок розділений на безліч крихітних комірок, які нагадували йому монастирські келії. Він назвав ці комірки клітинами (англ. сell — келія, комірка, клітина). Як виявилося пізніше, Р. Гук тоді побачив не самі клітини, а лише клітинні стінки. Учений вважав, що клітини порожні, а живою речовиною є лише клітинні стінки.

Результати своїх досліджень Р. Гук виклав у роботі «Мікрофотографія, або Деякі фізіологічні описи дрібніших тіл, зроблені за допомогою збільшувального скла». Там же він розмістив перше зображення клітин. Термін «клітина» назавжди увійшов у біологію, хоча Гук побачив не самі клітини, а лише оболонки рослинних клітин.

Антоні ван Левенгук

У 1674 р. голландець Антоні ван Левенгук за допомогою мікроскопа вперше побачив у краплині води «тваринок» — живі організми, які рухалися. Це були амеби й бактерії. Також Левенгук уперше спостерігав тваринні клітини — еритроцити та сперматозоїди. Отже, уже на початку XVIII ст. вчені знали, що під великим збільшенням рослини мають коміркову будову, і бачили деякі організми, які пізніше отримали назву одноклітинних.

Карл Бер у 1827 р. виявив яйцеклітину ссавців. Він установив, що всі багатоклітинні організми починають свій розвиток з однієї клітини — зиготи. Також сформулював положення, що клітина є не тільки одиницею будови, а й одиницею розвитку живих організмів.

Роберт Броун

Поступово, з удосконаленням мікроскопа, не тільки поглиблювалися і розширювалися знання про будову клітини, але й формувалися уявлення про будову багатоклітинних організмів. До середини ХІХ ст. накопичилося багато знань про клітину та клітинну будову рослин і тварин. Так, у 1831 р. Роберт Броун уперше відкрив у клітині ядро — важливу складову частину клітини. Він описав ядро як сферичне тільце, що міститься в рослинних клітинах.

Матіас Шлейден та Теодор Шванн

У 1838 р. ботанік Матіас Шлейден дійшов важливого висновку, що всі рослинні тканини складаються з клітин, а зародки рослин завжди розвиваються з однієї клітини. Роком пізніше німецький цитолог Теодор Шванн зробив аналогічні висновки і щодо тканин тварин. Таким чином він став першим, хто встановив фундаментальну схожість між рослинними та тваринними тканинами. На основі накопичених спостережень Т. Шванн створив клітинну теорію, згідно з якою клітина є основною структурною та функціональною одиницею живих організмів.

Заповнення таблиці

Історія відкриття клітини

Учений

Внесок у дослідження клітини

Роберт Гук — англійський природодослідник

Увів поняття «клітина» для характеристики виявлених порожнистих утворень корку (1665)

Марчелло Мальпігі — італійський лікар, біолог, Неємія Грю — англійський дослідник

Узагальнили й поглибили уявлення про анатомічну будову рослин (дослідили будову тканин, пояснили, що тканини складаються з клітин) (1675, 1682)

Антоні ван Левенгук — голландськийнатураліст

Удосконалив мікроскоп, уперше описав мікроскопічну будову інфузорій, бактерій, сперматозоїдів тварин, еритроцитів крові (1674–1676)

Карл Бер — російський природодослідник

Відкрив яйцеклітину в ссавців; установив, що всі багатоклітинні організми починають свій розвиток з однієї клітини — заплідненого яйця (1827)

Роберт Броун — англійський учений, ботанік, один із засновників ембріології рослин

Уперше описав ядро в рослинних клітинах (1833)

Матіас Шлейден — німецький учений, ботанік, Теодор Шванн — німецький учений-фізіолог

Засновники клітинної теорії, основне положення якої — усі живі організми складаються з клітин (1839)

Світ клітин неможливо побачити неозброєним оком. Він залишався повністю невідомим до середини ХVІІ ст., доки люди не навчилися шліфувати лінзи й використовувати їх для розширення можливостей зору. Незадовго до цього, у 1590 р., голландський шліфувальник скла Захар Янсен, з’єднавши разом дві лінзи, винайшов примітивний мікроскоп. Саме завдяки цьому винаходу вчені змогли розкрити таємницю клітинної будови.

Ось що про це відомо: «Історія появи перших кварцових лінзочок зовсім припала порохом віків, адже ще короткозорий Нерон утішався гладіаторськими боями крізь відшліфований смарагд. Та й пращуром сучасного мікроскопа теж свого часу не дуже займалися: це вже тепер історики ламають списи, сперечаючись, хто його винайшов. Дехто вважає, що мікроскоп винайшли батько та син Янсени наприкінці ХVІ ст. Багато хто приписує винахід приладу Г. Галілею. Хоча перший примітивний мікроскоп з’явився у ХVІ ст. у Голландії, і складався він із трубки, прикріпленої до підставки. У цій трубці було два збільшувальних скла. Але перший опис клітини було зроблено у 1665 р., тому саме ХVІІ ст. вважається часом появи науки цитології».

Д/З Прочитайте уважно новий матеріал, запишіть в зошит таблицю

Історія відкриття клітини

Учений

Внесок у дослідження клітини

Роберт Гук — англійський природодослідник

Увів поняття «клітина» для характеристики виявлених порожнистих утворень корку (1665)

Марчелло Мальпігі — італійський лікар, біолог, Неємія Грю — англійський дослідник

Узагальнили й поглибили уявлення про анатомічну будову рослин (дослідили будову тканин, пояснили, що тканини складаються з клітин) (1675, 1682)

Антоні ван Левенгук — голландськийнатураліст

Удосконалив мікроскоп, уперше описав мікроскопічну будову інфузорій, бактерій, сперматозоїдів тварин, еритроцитів крові (1674–1676)

Карл Бер — російський природодослідник

Відкрив яйцеклітину в ссавців; установив, що всі багатоклітинні організми починають свій розвиток з однієї клітини — заплідненого яйця (1827)

Роберт Броун — англійський учений, ботанік, один із засновників ембріології рослин

Уперше описав ядро в рослинних клітинах (1833)

Матіас Шлейден — німецький учений, ботанік, Теодор Шванн — німецький учений-фізіолог

Засновники клітинної теорії, основне положення якої — усі живі організми складаються з клітин (1839)

Вміст уроку:
1
Опис, який учні побачать перед початком уроку

Тема уроку

Клітина — одиниця живого. Історія вивчення клітини.

Клітина — одиниця живого

Клітина — основна структурно-функціональна одиниця всіх живих організмів, елементарна біологічна система. Виняток становлять віруси, які є неклітинними формами життя. На клітинному рівні повністю проявляються всі основні риси життя: обмін речовин та енергії, здатність до розмноження, збереження й передача спадкової інформації нащадкам тощо.

Розрізняють одноклітинні, колоніальні та багатоклітинні організми.

Одноклітинний організм є водночас і самостійним цілісним організмом. Колоніальні організми складаються з багатьох клітин одного чи кількох типів. Кожна із цих клітин здебільшого функціонує незалежно від інших (живлення, розмноження тощо).

У багатоклітинних організмах клітини тісно взаємодіють між собою: вони відрізняються за будовою та функціями (спеціалізація клітин) і утворюють тканини, органи та системи органів. Багатоклітинний організм діє як єдине ціле, а клітини є його елементарними складовими частинами (компонентами).

Роберт Гук

Першою людиною, яка побачила клітини, був англійський учений Роберт Гук. У 1665 р., намагаючись зрозуміти, чому коркове дерево так добре плаває, він почав розглядати тонкі зрізи корку за допомогою мікроскопа. Гук виявив, що корок розділений на безліч крихітних комірок, які нагадували йому монастирські келії. Він назвав ці комірки клітинами (англ. сell — келія, комірка, клітина). Як виявилося пізніше, Р. Гук тоді побачив не самі клітини, а лише клітинні стінки. Учений вважав, що клітини порожні, а живою речовиною є лише клітинні стінки.

Результати своїх досліджень Р. Гук виклав у роботі «Мікрофотографія, або Деякі фізіологічні описи дрібніших тіл, зроблені за допомогою збільшувального скла». Там же він розмістив перше зображення клітин. Термін «клітина» назавжди увійшов у біологію, хоча Гук побачив не самі клітини, а лише оболонки рослинних клітин.

Антоні ван Левенгук

У 1674 р. голландець Антоні ван Левенгук за допомогою мікроскопа вперше побачив у краплині води «тваринок» — живі організми, які рухалися. Це були амеби й бактерії. Також Левенгук уперше спостерігав тваринні клітини — еритроцити та сперматозоїди. Отже, уже на початку XVIII ст. вчені знали, що під великим збільшенням рослини мають коміркову будову, і бачили деякі організми, які пізніше отримали назву одноклітинних.

Карл Бер у 1827 р. виявив яйцеклітину ссавців. Він установив, що всі багатоклітинні організми починають свій розвиток з однієї клітини — зиготи. Також сформулював положення, що клітина є не тільки одиницею будови, а й одиницею розвитку живих організмів.

Роберт Броун

Поступово, з удосконаленням мікроскопа, не тільки поглиблювалися і розширювалися знання про будову клітини, але й формувалися уявлення про будову багатоклітинних організмів. До середини ХІХ ст. накопичилося багато знань про клітину та клітинну будову рослин і тварин. Так, у 1831 р. Роберт Броун уперше відкрив у клітині ядро — важливу складову частину клітини. Він описав ядро як сферичне тільце, що міститься в рослинних клітинах.

Матіас Шлейден та Теодор Шванн

У 1838 р. ботанік Матіас Шлейден дійшов важливого висновку, що всі рослинні тканини складаються з клітин, а зародки рослин завжди розвиваються з однієї клітини. Роком пізніше німецький цитолог Теодор Шванн зробив аналогічні висновки і щодо тканин тварин. Таким чином він став першим, хто встановив фундаментальну схожість між рослинними та тваринними тканинами. На основі накопичених спостережень Т. Шванн створив клітинну теорію, згідно з якою клітина є основною структурною та функціональною одиницею живих організмів.

Заповнення таблиці

Історія відкриття клітини

Учений

Внесок у дослідження клітини

Роберт Гук — англійський природодослідник

Увів поняття «клітина» для характеристики виявлених порожнистих утворень корку (1665)

Марчелло Мальпігі — італійський лікар, біолог, Неємія Грю — англійський дослідник

Узагальнили й поглибили уявлення про анатомічну будову рослин (дослідили будову тканин, пояснили, що тканини складаються з клітин) (1675, 1682)

Антоні ван Левенгук — голландськийнатураліст

Удосконалив мікроскоп, уперше описав мікроскопічну будову інфузорій, бактерій, сперматозоїдів тварин, еритроцитів крові (1674–1676)

Карл Бер — російський природодослідник

Відкрив яйцеклітину в ссавців; установив, що всі багатоклітинні організми починають свій розвиток з однієї клітини — заплідненого яйця (1827)

Роберт Броун — англійський учений, ботанік, один із засновників ембріології рослин

Уперше описав ядро в рослинних клітинах (1833)

Матіас Шлейден — німецький учений, ботанік, Теодор Шванн — німецький учений-фізіолог

Засновники клітинної теорії, основне положення якої — усі живі організми складаються з клітин (1839)

Світ клітин неможливо побачити неозброєним оком. Він залишався повністю невідомим до середини ХVІІ ст., доки люди не навчилися шліфувати лінзи й використовувати їх для розширення можливостей зору. Незадовго до цього, у 1590 р., голландський шліфувальник скла Захар Янсен, з’єднавши разом дві лінзи, винайшов примітивний мікроскоп. Саме завдяки цьому винаходу вчені змогли розкрити таємницю клітинної будови.

Ось що про це відомо: «Історія появи перших кварцових лінзочок зовсім припала порохом віків, адже ще короткозорий Нерон утішався гладіаторськими боями крізь відшліфований смарагд. Та й пращуром сучасного мікроскопа теж свого часу не дуже займалися: це вже тепер історики ламають списи, сперечаючись, хто його винайшов. Дехто вважає, що мікроскоп винайшли батько та син Янсени наприкінці ХVІ ст. Багато хто приписує винахід приладу Г. Галілею. Хоча перший примітивний мікроскоп з’явився у ХVІ ст. у Голландії, і складався він із трубки, прикріпленої до підставки. У цій трубці було два збільшувальних скла. Але перший опис клітини було зроблено у 1665 р., тому саме ХVІІ ст. вважається часом появи науки цитології».

Д/З Прочитайте уважно новий матеріал, запишіть в зошит таблицю

Історія відкриття клітини

Учений

Внесок у дослідження клітини

Роберт Гук — англійський природодослідник

Увів поняття «клітина» для характеристики виявлених порожнистих утворень корку (1665)

Марчелло Мальпігі — італійський лікар, біолог, Неємія Грю — англійський дослідник

Узагальнили й поглибили уявлення про анатомічну будову рослин (дослідили будову тканин, пояснили, що тканини складаються з клітин) (1675, 1682)

Антоні ван Левенгук — голландськийнатураліст

Удосконалив мікроскоп, уперше описав мікроскопічну будову інфузорій, бактерій, сперматозоїдів тварин, еритроцитів крові (1674–1676)

Карл Бер — російський природодослідник

Відкрив яйцеклітину в ссавців; установив, що всі багатоклітинні організми починають свій розвиток з однієї клітини — заплідненого яйця (1827)

Роберт Броун — англійський учений, ботанік, один із засновників ембріології рослин

Уперше описав ядро в рослинних клітинах (1833)

Матіас Шлейден — німецький учений, ботанік, Теодор Шванн — німецький учений-фізіолог

Засновники клітинної теорії, основне положення якої — усі живі організми складаються з клітин (1839)

Урок не містить жодного завдання. Додайте завдання.

Щоб додати завдання, оберіть категорію завдання на панелі запитань.

1

Тема уроку

Клітина — одиниця живого. Історія вивчення клітини.

Клітина — одиниця живого

       Клітина — основна структурно-функціональна одиниця всіх живих організмів, елементарна біологічна система. Виняток становлять віруси, які є неклітинними формами життя. На клітинному рівні повністю проявляються всі основні риси життя: обмін речовин та енергії, здатність до розмноження, збереження й передача спадкової інформації нащадкам тощо.

       Розрізняють одноклітинні, колоніальні та багатоклітинні організми.

       Одноклітинний організм є водночас і самостійним цілісним організмом. Колоніальні організми складаються з багатьох клітин одного чи кількох типів. Кожна із цих клітин здебільшого функціонує незалежно від інших (живлення, розмноження тощо).

       У багатоклітинних організмах клітини тісно взаємодіють між собою: вони відрізняються за будовою та функціями (спеціалізація клітин) і утворюють тканини, органи та системи органів. Багатоклітинний організм діє як єдине ціле, а клітини є його елементарними складовими частинами (компонентами).

Роберт Гук

       Першою людиною, яка побачила клітини, був англійський учений Роберт Гук. У 1665 р., намагаючись зрозуміти, чому коркове дерево так добре плаває, він почав розглядати тонкі зрізи корку за допомогою мікроскопа. Гук виявив, що корок розділений на безліч крихітних комірок, які нагадували йому монастирські келії. Він назвав ці комірки клітинами (англ. сell — келія, комірка, клітина). Як виявилося пізніше, Р. Гук тоді побачив не самі клітини, а лише клітинні стінки. Учений вважав, що клітини порожні, а живою речовиною є лише клітинні стінки.

       Результати своїх досліджень Р. Гук виклав у роботі «Мікрофотографія, або Деякі фізіологічні описи дрібніших тіл, зроблені за допомогою збільшувального скла». Там же він розмістив перше зображення клітин. Термін «клітина» назавжди увійшов у біологію, хоча Гук побачив не самі клітини, а лише оболонки рослинних клітин.

Антоні ван Левенгук

       У 1674 р. голландець Антоні ван Левенгук за допомогою мікроскопа вперше побачив у краплині води «тваринок» — живі організми, які рухалися. Це були амеби й бактерії. Також Левенгук уперше спостерігав тваринні клітини — еритроцити та сперматозоїди. Отже, уже на початку XVIII ст. вчені знали, що під великим збільшенням рослини мають коміркову будову, і бачили деякі організми, які пізніше отримали назву одноклітинних.

       Карл Бер у 1827 р. виявив яйцеклітину ссавців. Він установив, що всі багатоклітинні організми починають свій розвиток з однієї клітини — зиготи. Також сформулював положення, що клітина є не тільки одиницею будови, а й одиницею розвитку живих організмів.

Роберт Броун

       Поступово, з удосконаленням мікроскопа, не тільки поглиблювалися і розширювалися знання про будову клітини, але й формувалися уявлення про будову багатоклітинних організмів. До середини ХІХ ст. накопичилося багато знань про клітину та клітинну будову рослин і тварин. Так, у 1831 р. Роберт Броун уперше відкрив у клітині ядро — важливу складову частину клітини. Він описав ядро як сферичне тільце, що міститься в рослинних клітинах.

Матіас Шлейден та Теодор Шванн

       У 1838 р. ботанік Матіас Шлейден дійшов важливого висновку, що всі рослинні тканини складаються з клітин, а зародки рослин завжди розвиваються з однієї клітини. Роком пізніше німецький цитолог Теодор Шванн зробив аналогічні висновки і щодо тканин тварин. Таким чином він став першим, хто встановив фундаментальну схожість між рослинними та тваринними тканинами. На основі накопичених спостережень Т. Шванн створив клітинну теорію, згідно з якою клітина є основною структурною та функціональною одиницею живих організмів.

Заповнення таблиці

Історія відкриття клітини

Учений

Внесок у дослідження клітини

Роберт Гук — англійський природодослідник

Увів поняття «клітина» для характеристики виявлених порожнистих утворень корку (1665)

Марчелло Мальпігі — італійський лікар, біолог, Неємія Грю — англійський дослідник

Узагальнили й поглибили уявлення про анатомічну будову рослин (дослідили будову тканин, пояснили, що тканини складаються з клітин) (1675, 1682)

Антоні ван Левенгук — голландськийнатураліст

Удосконалив мікроскоп, уперше описав мікроскопічну будову інфузорій, бактерій, сперматозоїдів тварин, еритроцитів крові (1674–1676)

Карл Бер — російський природодослідник

Відкрив яйцеклітину в ссавців; установив, що всі багатоклітинні організми починають свій розвиток з однієї клітини — заплідненого яйця (1827)

Роберт Броун — англійський учений, ботанік, один із засновників ембріології рослин

Уперше описав ядро в рослинних клітинах (1833)

Матіас Шлейден — німецький учений, ботанік, Теодор Шванн — німецький учений-фізіолог

Засновники клітинної теорії, основне положення якої — усі живі організми складаються з клітин (1839)

Світ клітин неможливо побачити неозброєним оком. Він залишався повністю невідомим до середини ХVІІ ст., доки люди не навчилися шліфувати лінзи й використовувати їх для розширення можливостей зору. Незадовго до цього, у 1590 р., голландський шліфувальник скла Захар Янсен, з’єднавши разом дві лінзи, винайшов примітивний мікроскоп. Саме завдяки цьому винаходу вчені змогли розкрити таємницю клітинної будови.

Ось що про це відомо: «Історія появи перших кварцових лінзочок зовсім припала порохом віків, адже ще короткозорий Нерон утішався гладіаторськими боями крізь відшліфований смарагд. Та й пращуром сучасного мікроскопа теж свого часу не дуже займалися: це вже тепер історики ламають списи, сперечаючись, хто його винайшов. Дехто вважає, що мікроскоп винайшли батько та син Янсени наприкінці ХVІ ст. Багато хто приписує винахід приладу Г. Галілею. Хоча перший примітивний мікроскоп з’явився у ХVІ ст. у Голландії, і складався він із трубки, прикріпленої до підставки. У цій трубці було два збільшувальних скла. Але перший опис клітини було зроблено у 1665 р., тому саме ХVІІ ст. вважається часом появи науки цитології».

Д/З Прочитайте уважно новий матеріал, запишіть в зошит таблицю

Історія відкриття клітини

Учений

Внесок у дослідження клітини

Роберт Гук — англійський природодослідник

Увів поняття «клітина» для характеристики виявлених порожнистих утворень корку (1665)

Марчелло Мальпігі — італійський лікар, біолог, Неємія Грю — англійський дослідник

Узагальнили й поглибили уявлення про анатомічну будову рослин (дослідили будову тканин, пояснили, що тканини складаються з клітин) (1675, 1682)

Антоні ван Левенгук — голландськийнатураліст

Удосконалив мікроскоп, уперше описав мікроскопічну будову інфузорій, бактерій, сперматозоїдів тварин, еритроцитів крові (1674–1676)

Карл Бер — російський природодослідник

Відкрив яйцеклітину в ссавців; установив, що всі багатоклітинні організми починають свій розвиток з однієї клітини — заплідненого яйця (1827)

Роберт Броун — англійський учений, ботанік, один із засновників ембріології рослин

Уперше описав ядро в рослинних клітинах (1833)

Матіас Шлейден — німецький учений, ботанік, Теодор Шванн — німецький учений-фізіолог

Засновники клітинної теорії, основне положення якої — усі живі організми складаються з клітин (1839)

Рефлексія від 5 учнів

Сподобався:

0

Так: 5

Ні: 0

Зрозумілий:

0

Так: 5

Ні: 0

Потрібні роз'яснення:

0

Ні: 5

Так: 0

Рекомендуємо

Організація спадкового матеріалу еукаріотичної клітини та його реалізація. Гени структурні та регуляторні. Регуляція активності генів в еукаріотичній клітині

Організація спадкового матеріалу еукаріотичної клітини та його реалізація. Гени структурні та регуляторні. Регуляція активності генів в еукаріотичній клітині

273

Аватар профіля Вайда Галина Іванівна
Біологія
10 клас

25 грн

Узагальнення до розділу 4. Клітини, бактерії, віруси, гриби, рослини і тварини

Узагальнення до розділу 4. Клітини, бактерії, віруси, гриби, рослини і тварини

853

Аватар профіля Бадак Максим Станіславович
Пізнаємо природу
5 клас

25 грн

Рух як властивість живого. Еволюція опорно-рухового апарату хордових. 8 кл НУШ

Рух як властивість живого. Еволюція опорно-рухового апарату хордових. 8 кл НУШ

117

Аватар профіля Стась Лариса Ігорівна
Біологія
8 клас

50 грн

Подразливість – властивість живого. Різноманітні вияви подразливості. Подразливість у тварин. 8 кл НУШ

Подразливість – властивість живого. Різноманітні вияви подразливості.  Подразливість  у тварин. 8 кл НУШ

239

Аватар профіля Стась Лариса Ігорівна
Біологія
8 клас

58 грн

Одиниці вимірювання температури

Одиниці вимірювання температури

303

Аватар профіля Шмига Віолета Семенівна
Фізика
7 клас

25 грн

Легенди: «Чому пес живе коло людини», «Неопалима купина». Герої легенд

Легенди: «Чому пес живе коло людини», «Неопалима купина». Герої легенд

439

Аватар профіля Лизько Валентина Степанівна
Українська мова
5 клас

33 грн

Схожі уроки

Опора і рух. Види скелету. Значення опорно-рухової системи.

Опора і рух. Види скелету. Значення опорно-рухової системи.

683

Аватар профіля Янченко Віктор Григорович
Біологія
7 клас

Генетика статі й успадкування, зчеплене зі статтю.

Генетика статі й успадкування, зчеплене зі статтю.

846

Аватар профіля Лохвицька Марія Федорівна
Біологія
9 клас

Функціональна роль популяцій в екосистемах. Біогеоценоз та його структура

Функціональна роль популяцій в екосистемах. Біогеоценоз та його структура

1935

Аватар профіля Чернишова Світлана Володимирівна
Біологія
11 клас

Властивостi та характеристики екосистем.

Властивостi та характеристики екосистем.

405

Аватар профіля Цуркан Неля Михайлівна
Біологія
11 клас

Закони Менделя, їх генетичні основи.

Закони Менделя, їх генетичні основи.

617

Аватар профіля Шимон Анжеліка Омелянівна
Біологія
9 клас

Органи та системи органів тварин

Органи та системи органів тварин

845

Аватар профіля Жмурко Олександр Олександрович
Біологія
7 клас