Гомер. "ОДІССЕЯ". Уславлення людського розуму, вірності, винахідливості й допитливості в образі Одіссея

ГОМЕР. Ще з античних часів постать Гомера була оповита легендами й вигадками. Його уявляли мудрим, старезним незрячим рапсодом (слово гомерза античності мало кілька тлумачень, а саме: від дав-ньогрецького омерео — перехожий, зустрічний; від давньогрецько-го омерос — заручник; від давньогрецького омерос — сліпий). Про-те поеми свідчать, що їх автор від народження був зрячим, оскіль-ки дуже майстерно передав у своїх творах найтонші відтінки барв.

Достеменно не відомо, коли жив Гомер, найімовірніший час — VIII ст. до н. е. біографія митця також не відома. За легендами, які приписують грецьким історикам Геродоту та Плутарху, народився майбутній співець неподалік малоазійського міста Смірни, на березі річки Мелес. Тут знайшла притулок його мати, вигнана з рідного міста Кіме, що в Малій Азії. Свого сина вона назвала Мелесіген, себто «син Мелеси». жінка жила нужденно, поки не стала дружиною місцевого співця, який визнав її дитину своїм сином та учнем. Тямущий до слова й музики, хлопець невдовзі випередив свого вчителя й ще замолоду зажив слави навіть серед чужинців, які прибували до берегів Смірни. якось він познайомився з торговцем з далекої ітаки. Юнак, який на той час осиротів, сподобався прибульцю, і той узяв хлопця із собою, щоб показати світ, познайомити з різними людьми та їхніми звичаями. Саме ці враження стали основою поем «іліада» й «Одіссея». Та доля, подарувавши Гомерові щасливі дні, тяжко випробувала його хворобою очей. бідолаха вирушив до батьківщини, сподіваючись на одужання, але, побачивши рідні береги, назавжди втратив зір. Смірна неприязно зустріла свого сина. Гомер змушений був стати мандрівним співцем, подорожуючи грецькими містами. Довго блукав він, заробляючи на життя, і вже хотів осісти в затишній колонії Кіме, але й тут йому не пощастило: Гомерові не надали притулку, мовляв, пригріємо одного зайду, завтра нас обсяде ціла зграя дармоїдів. і знову дорога, і знову злидні. У Фокеї, що поблизу Смірни, якийсь Тесторід викрав у поета записи його епічних творів і виконував їх як власні на острові Хіос, заживши чужою працею і слави, і статку. Скривджений співець на попутному судні вирушив до Хіосу. Там він блукав лісом на узбережжі, поки не трапився йому пастух на ім’я Глак. Своєю мудрістю Гомер полонив ліка, заможного господаря цього пастуха, і той доручив йому виховання своїх дітей. Хіосці прихильно поставилися до аеда. Зігрівшись людською ласкою, Гомер завершив тут «Іліаду» і «Одіссею», із вдячністю згадавши в поемах імена тих, хто у біді простягнув йому руку допомоги. Давнім світом ширилися чутки про співця. Уже сивочолим поет вирушив до Афін. Здавалося б, усі незгоди й випробування позаду, проте Гомерові не судилося насолодитися заслуженою славою: він помер дорогою до Афін на невеликому острові Іос, де його було поховано. Надмогильний напис сповіщає:

Тут божественний Гомер під покровом землі спочиває,

Той, що словом своїм нездоланних героїв уславив.

Сім грецьких міст сперечалися за право називатися батьківщиною видатного співця. Місця, які нібито відвідав Гомер, вельми шанують досі: печеру в Смірні, де він начебто любив творити, тополю в Хіосі, під якою полюбляв відпочивати.

? Що тебе вражає в ОСОБИСТОСТІ Гомера? (написати відповідь нище)

Поема «Одіссея» — епос доби становлення античної суспільно-економічної формації. Більшість дослідників датує оформлення «Одіссеї» VIII ст. до н. е. «Хитромудрий» та «ба-гатостраждальний» Одіссей є героєм зовсім іншого типу, ніж богатирі «Іліади»; поле поетичного зору розширюється підвищеним інтересом до чужих земель, до побуту простого люду, до психології жінки; світовідчуття Одіссея оповито серпанком сентиментально-сті. «Іліаду» побудовано на переказах героїчної саги, а в «Одіссеї» переважає побутовий та казковий матеріал.

Тема — мандри й пригоди «хитромудрого» Одіссея, царя Ітаки, який повертається з Троянської війни.

Дія поеми висвітлює останні 40 днів із 10-річного плавання Одіссея.

Основні дійові особи: Одіссей, Посейдон, Поліфем, Каліпсо, Кіркея, Телемах, Пенелопа.

Складові: 12 110 віршів, укладені у 24 пісні;

І частина — 1–4-та пісні (пошуки Телемахом батька);

ІІ частина — 5–12-та пісні (пригоди Одіссея);

ІІІ частина — 13–24-та пісні (Одіссей повертається додому).

Головний герой — Одіссей, цар острова Ітаки, чоловік Пенелопи й батько Телемаха, один з ахейських вождів, які брали участь в облозі Трої. Одіссей мав повернутися додому після Троянської війни, але він прогнівив спочатку бога морів Посейдона, потім бога сонця Геліоса, тому йому довелося довго блукати не-відомими кра їнами й побачити під час цих мандрів багато чудес.

Тим часом удома в Одіссея, на ітаці, до його дружини Пенелопи сватаються молодики, яких марно намагається позбутися юний син Одіссея — Телемах. Дія поеми розпочинається на острові ітака, батьківщині відсутнього Одіссея, де впродовж 20 років чекає на повернення чоловіка Пенелопа. До неї сватаються 108 потенційних женихів. Для того щоб уникнути їхніх домагань, Пенелопа обіцяє вийти заміж після того, як закінчить ткати поховальне покривало, яке вона плете вдень і розплітає вночі. Оповідь у поемі починається із середини, а про попередні події ми дізнаємося пізніше, із розповіді Одіссея.Майже всі епізоди мандрів Одіссея мають численні казкові паралелі. Форма оповіді від першої особи є традиційною для цього жанру (фольклор мореплавців). У вкладених у вуста Одіссея оповідях (апологах), імовірно, відображено географічні спостереження іонійських мореплавців, проте численні спроби гео гра фічно ло-калізувати шлях Одіссея додому не мали однозначних результатів.