Його батьком був великий Зевс, головний серед головних. А ось матір у нього була простою смертною. Зевсу довелося обдурити Алкмену, і в подобі чоловіка він з’явився до красуні серед ночі. Через дев’ять місяців у Зевса з’явився позашлюбний син. І він назвав його Гераклом. З цього моменту і почалися повороти долі, тому що Гера, яка була законною дружиною Бога Олімпу, дізналася про все. Богиня була покровителькою шлюбних уз, і намагалася охороняти законний шлюб з Зевсом, тому їй доводилося боротися з позашлюбними дітьми свого чоловіка. І до цього вона підходила з особливою часткою креативу і вогником.

Гера підіслала два жахливих до колиски Геракла і його брата. Але немовляті, який володів силою, вдалося від них позбутися. Він їх задушив. Далі все було як у всіх – Геракл навчався, зробив пару подвигів, одружився і обзавівся потомством. Але Гера не могла вгамуватися. Вона наслала на Геракла напад безумства, в результаті цього ним були вбиті власні діти і улюблений брат.

Але Зевс спостерігав за своїми дітьми, і вони не залишилися без батьківського захисту. Без уваги не залишився і Геракл. У нього були хороші помічники, наприклад, богиня Афіна. Біда, яку довелося пережити великому Гераклу, була спрямована в інше русло. Щоб спокутувати свою провину, йому наказали здійснити 12 подвигів. І про них почув весь світ.

Гера́кл (дав.-гр. Ηρακλής), з латини Геркуле́с (лат. Hercules), Алкі́д (лат. Alcīdēs) — ім'я кількох персонажів давньогрецької міфології. Найбільш відомий з них — герой, син бога Зевса та людської жінки Алкмени, знаний своїми подвигами на службі в царя Еврістея, боротьбою з гігантами та звільненням Прометея. Праонук Персея.

Син Персея Електріон, цар Мікен, одного разу повів війська на народи тафійців і телебоїв за те, що ті викрали його стада худоби. Поки він був у поході, в Мікенах правив його племінник Амфітріон. Він дізнався, де знаходилася худоба і викупив її, а Електріон тим часом зазнав поразки і втратив у бою синів. Елетріон, повернувшись, розгнівався на племінника і, розмахуючи своєю палицею, випадково сам убив себе. Амфітріона було вигнано і той втік до Фів, де правив цар Креонт.

Кохана Амфітріона Алкмена відмовилася розділити з ним ложе, поки той не помститься за загиблих дітей Електріона. Той зібрав військо і розбив тафійців з телебоями. Тим часом Зевс набув вигляду Амфітріона і прийшов до Алкмени зі звісткою про перемогу. Зевс провів з нею ніч, що тривала як три звичайні ночі за рахунок того, що за наказом Зевса Геліос не виїздив на небо, а Гіпнос насилав на людей сон.

Алкмена не помітила обману, а коли наступного дня справжній Амфітріон повернувся, насварила його за почуту днем раніше розповідь. Амфітріон пішов до віщуна Тіресія дізнатися в чому справа і від нього довідався, що ним прикидався Зевс. Після цього він ніколи не спав з Алкменою, боячись ревнощів бога.

Які подвиги здійснив Геракл?

Боротьба з немейським левом, невразливим до жодної зброї. Герой задушив його голіруч, але втратив палець і свою довбню. (якщо пробити не можна, значить можна придушити).

Вбивство лернейської гідри, яка відрізнялася тим, що якщо їй відрубати одну голову, на її місці виростуть відразу три (головне вчасно припекти рану).

Знищення стімфалійських птахів, що мали мідні пазурі, крила, дзьоби й пір’я, яке правило їм за стріли. Геракл налякав птахів шумом і вразив їх стрілами;

Вдалося схопити Керинейську лань, яка відрізнялася гарними золотистими рогами.

Еріфманскій вепр був загнаний і спійманий.

Відомі авгієві стайні були очищені.

Подолання критського бика, що вивергав полум’я, якого Посейдон наслав Міносові за недотримання обрядів;

Цар Діомед був переможений, і Гераклові вдалося впоратися з його кіньми-людоїдами.

Пояс амазонської цариці Іпполіти був викрадений (було досить важко, тому що без Гери не обійшлося).

До необхідного місця були доставлені геріонскіе корови (без Гери теж не обійшлося, тому що вона наслала на корів напад сказу).

Вдалося дістати золоті яблука з Гесперідского саду.

Останній і найважчий подвиг — приборкання Кербера (Цербера). Після року приготувань Геракл спустився в царство Аїда біля Тенара, здолав триголового пса без будь-якої зброї, виніс його зв’язаного на світ і, показавши Еврістеєві, відніс назад.