Композиція.
Вірш налічує дві строфи (8 рядків).
Перші два рядки передають печаль ліричного героя, наступні – розповідають про наближення весни, про надію на відродження людської душі. В кінці – автор описує пейзаж.
У вірші Г. Гейне «Задзвени із глибини…» майстерно зображується не тільки весняний пейзаж, але й почуття людини. Це свідчить про розвиток традицій усної народної творчості, де через картини природи розкриваються стани людської душі, переживання та емоції особистості. У побудові вірша наявні два художні плани — реальний і чуттєвий, які розгортаються паралельно.
Світ ліричного героя є активним,емоційним,люблячим.
Світ троянди є статичним, без емоційним,байдужим. Світ троянди просто прекрасний і все. Ось в цьому основний конфлікт, різниця між двома світами. Але цей конфлікт згладжений, оскільки ліричний герой згадує свої давні почуття. Хоч Троянда не відповідає взаємністю, ліричний герой вдячний їй, що свого часу переживав прекрасне почуття кохання.
У світі ліричного героя переважають живі, чуттєві образи . Страждання героя нерозривно пов’язані з природою, а природа з ним. Автор використовує прийом паралелізму: те,що відбувається в природі, відбувається і з ліричним героєм. Світ троянди статичний, незмінний. Красивий – так. Але жорстокий. Немилосердний.
Висновок
Природа у творчості поета перетворюється на багатозначний символ, стає співучасницею його переживань: квіти і дерева, хмари і зірки, сонце і місяць, солов'ї і лебеді разом з поетом сміються і плачуть, радіють і сумують, розмовляють з ним, співчувають йому. Його хвилюють теми кохання, свободи, зв'язку з природою, суспільні проблеми. Тому кожен із нас знаходить в поезіях Г. Гейне близьке власній душі.