Тема: Габріель Гарсіа Маркес. “Стариган із крилами”.
Мета: визначити своєрідність латиноамериканської літератури, особливість “магічного реалізму” як поняття; проаналізувати образну структуру оповідання “Стариган з крилами”; розкрити концепцію світу (за Маркесом) як світу-в’язниці, світу-пекла; з’ясувати особливості композиції твору та своєрідність поетичних засобів виразності в межах “магічного реалізму”; розвивати навички аналізу художнього тексту, вміння визначати приналежність конкретного твору до того чи іншого стилю (“магічного реалізму”); розвивати в учнів філологічну чутливість до сприйняття мовної структури твору, навички системного аналізу; вміння обстоювати свою думку, спираючись на знання тексту; прищеплювати погляд на людину як на втілення вищого, всесвітнього духу.
Хід уроку
Робота з літературознавчим поняттям: “магічний реалізм”.
Термін “магічний реалізм” виник у латиноамериканській літературі в середині XX ст. (вперше його вжив теоретик нової латиноамериканської літератури Алехо Карпентьєр). До письменників-міфотворців, представників “магічного реалізму” належать: аргентинець Хорхе Луїс Борхес, гватемалець Мігель Анхель Астуріас, парагваєць Августо Роа Бастос, перуанець Маріо Варгас Льоса, мексиканець Кар-лос Фуентес, аргентинець Хуліо Кортасар, венесуелець Мігель Отеро Сільва та ін.
Під час вручення Нобелівської премії Гарсіа Маркес сказав, що “магічний реалізм” наявний у творах, де “фантастичні й реалістичні елементи поєднані заради створення щедрого уявного світу, в якому відбито життя і суперечності латиноамериканського континенту”. Йдеться про поєднання в межах “магічного реалізму” фантастики (міфічності, магії) та реальності. Спробуємо розібратися, яким чином вони поєднані.
Магічність – віра у виконання певних обрядів, священних дій, це віра у надприродне. Те, що в Європі сприймається як “дитинство” людства. Міфи, ритуали, вірування для Латинської Америки є природними.
Латинська Америка – континент, на якому співіснують абсолютно різні цивілізації, з різним рівнем розвитку (і великі міста, і маленькі селища, і навіть індіанські племена – все є сучасністю). Тобто “магічний реалізм” – це поєднання фантастики (міфічності) і реальності; іноді просто важко розрізнити, що є в тексті фантастикою, а що реальністю, бо вони переплетені органічно, як і в житті латиноамериканців. Гарсіа Маркес якось зауважив: “…У Латинській Америці все є можливим, все є реальним”.
Говорячи про термін “магічний реалізм”, відзначимо, що реалізм тут – не те, що малося на увазі у XІX ст., не зображення “правди життя”, соціальних суперечностей. Письменники хотіли переосмислити реалії усталеного світу (за допомогою прийому “очуднення”), по-новому поглянути на життя Латинської Америки (з точки зору європейця). Важливо, що письменники не ховалися за “магічним реалізмом”, а, навпаки, намагалися краще”зрозуміти себе і навколишню дійсність.
Бесіда за запитаннями.
– Чи є в оповіданні реальні (побутові) елементи? Баклажанна каша, яку їсть ангел; краби, які заповзають до хати, курник, що завалився; блохи у пір’ї ангела тощо.
– Отримуємо ми хоч якесь уявлення про реальність того часу? Ні, не отримуємо. Незрозуміло, в якій частині світу відбуваються події, не відома назва селища; не зазначено чітко рік, століття; відсутні згадки про пору року (абстрактно сказано про останню зиму, коли хворів ангел); лише з того, що дитина вже пішла до школи, можемо здогадатися, що ангел жив у домі Пелайо приблизно років 7. Події відбуваються в абстрактному часопросторі (міфічний хронотоп). Тобто йдеться про міфічний час і міфічний простір.
Тому можемо говорити про “магічний реалізм” як про поєднання міфічного та реального, що химерно переплітаються, тож важко збагнути, де буденність, а де вимисел.
Реалізм життя зображається не для того, щоб передати його реальну картину, а для того, щоб вийти на інший вимір людських цінностей.
– Чому взагалі говориться про міфічність та пере осмислюється реальність?
Магічність обрядів, вірувань допомагає усвідомити і пояснити світобудову взагалі (і сучасний світ також). Тобто в дивному ракурсі (прийом “очуднення”) сприймається і сучасність, і сучасне людство, і сучасні обряди. “Магічний реалізм” творить світ заново, і за фантастичністю цього нового світу криється “найсерйозніша” реальність.
– Які ще фантастичні елементи наявні у творі? Дівчина-павук; дива, які робить ангел.
– Як ми взагалі уявляємо собі ангелів? Ангел – це вісник, посланець від Бога. Ангел – служитель Бога, його посланець до людей, який зображається у вигляді крилатого юнака.
– Які ознаки ангела має герой оповідання? Крила – вони були настільки органічними у тілі, що лікар дивувався, що у людей немає крил, бо люди не хочуть літати, не хочуть думати про високе.
Домашнє завдання: Написатитвір-мініатюру на тему “Чи повернеться ангел?”.
