Історія створення збірки(запис у зошити)
— Особливе значення у творчому спадку Франческо Петрарки має любовна лірика, присвячена коханій жінці поета — Лаурі. «Канцоньєре» («Книга пісень») написана італійською мовою. Вона стала справою всього творчого життя поета, адже роботу над нею поет розпочав ще у 1330-і роки, а закінчив незадовго до смерті.
«Книга пісень» — поетична історія його кохання до Лаури, із яким був пов’язаний неймовірний творчий злет поета.
Збірка утворена з двох частин — «На життя донни Лаури» та «На смерть донни Лаури» (відомо, що 1347 року кохану забрала чума). У збірці 365 творів (за кількістю днів у році), з них — 317 сонетів, 28 канцон, 9 секстин, 7 балад та 4 мадригали.
«Канцоньєре» сприймається як поетична сповідь вже зрілої людини про пережиті у часи молодості сильні почуття.
Петрарка створив у «Книзі пісень» особливий художній стиль — стиль ренесанс, який через півтора століття вплинув на поезію всього європейського Відродження.
Українською мовою сонети Петрарки перекладали Д. Павличко, Г. Кочур, Д. Паламарчук, М. Писаревська, І. Стешенко та ін. Ілюстрації до книги «Канцоньєре» зробив художник А. Гончаров.