EQ. Про страх

ПОСЛУХАЙ

або ПРОЧИТАЙ казку, яку я підготувала спеціально для тебе.

СВІТ КОЛЬОРОВИХ КУЛЬОК

Хочу познайомити тебе з хлопчиком на імʼя Дмитро. Він любить батьків, футбол і солодощі, вчиться в школі та щодня грається на дитячому майданчику.

Одного разу Дмитрик знайшов у себе під ліжком чарівну скриньку. Коли він відкрив її та зазирнув всередину, то побачив там кольорові кульки, кожна з яких випромінювала своє унікальне сяйво.

— Ой! Що це? — здивувався Дмитрик.

Раптом до нього долинув тихий голос:

— Привіт, Дмитрику! Ми — кульки настрою. Кожна з нас світиться своєю емоцією. Хочеш пограти з нами?

— Так! — вигукнув хлопчик. — А що мені потрібно робити?

— Ловити нас, а потім вгадати, яку емоцію ми несемо, — відповіли кульки в один голос.

Першою вилетіла червона кулька, що світилася яскраво-яскраво. Як тільки Дмитро до неї доторкнувся, його серденько почало битися швидше, йому захотілося голосно кричати та тупати ногами.

— Це … коли я злюся! — здогадався Дмитрик.

— Правильно! Я — кулька гніву — відповіла червона кулька і стрибнула вгору, пускаючи блискавки.

Другою зі скриньки визирнула синя кулька, світло від неї було тихе і холодне. Коли Дмитрик торкнувся її, то відчув, як сльози підступилися до очей.

— Це коли мені сумно, — прошепотів Дмитрик.

— Точно! — погодилася синя кулька і тихо полетіла.

Третя кулька була жовтою, вона світилася так яскраво, що Дмитрик навіть засміявся від задоволення, торкнувшись її.

— Це, коли я радію! — закричав хлопчик, не стримуючи сміху.

— Так і є, я — радість! — відповіла жовта кулька і почала кружляти навколо Дмитра.

Четвертою зі скриньки показалася коричнева кулька. Коли хлопець взяв її до рук, йому захотілося зморщити ніс і відкинути її подалі. Кулька була липкою і мала дивний запах.

— Фу, яка гидота! Це таке відчуття, коли щось дуже гидке та неприємне! — скрикнув Дмитрик.

— Правильно! Я — огида, — відповіла зверхньо кулька і відлетіла.

У скринці залишалася ще одна кулька — чорна. Дмитрик вагався, чи торкатися її, адже вона виглядала трошки моторошно.

Нарешті хлопець набралася сміливості і доторкнувся. Раптом його огорнуло відчуття холоду і страху. Дмитру захотілося заховатися або втекти кудись подалі.

— Це ... страх! — сказав хлопець тихим голосом.

— Так, правильно. Але не бійся мене, адже страх теж важливий, — ніжно промовила чорна кулька і підлетіла ближче до Дмитрика. — Страх допомагає людям бути обережними. Добре, що ти знаєш, як його розпізнати.

Після гри з кульками, Дмитро зрозумів, що всі емоції важливі. Радість, сум, гнів, страх, огида допомагають краще зрозуміти світ навколо. Вони, як різнокольорові кульки, іноді яскраві, іноді темні. Але кожна з них має своє місце в людському серці.

Як чудово, що страх знайшовся!

Здорово, що ти бачиш його з-поміж інших емоцій.

Давай поговоримо про страх

Уяви, що мозок — це великий будинок із кімнатами. В одній з цих кімнат живе страх. Ця кімната називається амигдала (можеш уявити, що вона схожа на маленький горішок). Коли ти бачиш щось страшне, то страх як вартовий, виходить зі своєї кімнати й починає бігати по будинку-мозку, розказуючи всім, що потрібно бути обережним. Він попереджає нас про небезпеку, щоб ми могли захиститися.

Уяви, що ти гуляєш у парку й бачиш великого собаку, якого ти ще не знаєш. Страх, як справжній вартовий, починає дзвонити у дзвінок, щоб попередити тебе: "Обережно! Ти не знаєш цього собаку, треба бути уважним!" Це допомагає тобі триматися на безпечній відстані.

Страх не дає тобі робити небезпечні речі. Наприклад, якщо ти бачиш вогонь 🔥, страх одразу каже: "Не торкайся! Це гаряче!". Або коли ти на високій гірці 🛝, він нагадує: "Тримайся міцно, щоб не впасти!".

Іноді страх піднімає тривогу, коли бачить щось нове і незнайоме, наприклад, темряву або нову іграшку, яку ти раніше не бачив. Це допомагає нам бути обачними, поки не зрозуміємо, що все безпечно.

Страх може злякатися навіть того, що насправді не страшне. Наприклад, шум у кімнаті. Це коли вартовий бачить велику тінь і думає, що це монстр. Але коли ми ближче підходимо і дивимося, то розуміємо, що це просто дерево.

Коли ти відчуваєш страх, спробуй спокійно подивитися на те, що тебе лякає, і подумати: "А чи справді це щось страшне?" Якщо це щось — безпечне, то страх заспокоїться і піде відпочивати до своєї кімнати.

Дивовижний мозок працює для нашого захисту.

Що робити, щоб прожити емоції?

Дихай (двічі вдих через ніс, голосом видихнути), наче ти плачеш.

Надуй щоки і повільно випусти повітря — ніби здуваєш кульку.

Рухайся. Коли ми переживаємо cильну емоцію, то в кров виділяються гормони — інсуілін та кортизол — саме вони дають нам сили втекти від небезпеки. Щоб ці гормони вгамувати можна побігати чи пострибати.

Обійми себе міцно-міцно на 10 секунд.

Поговори зі мною. Або намалюй свою емоцію. Транслюй свої емоції у зовнішній світ.

Знайди навколо 5 речей синього кольору.

Послухай музику, яка схожа на емоцію, яку ти відчуваєш.

Дай страху ім'я — і скажи йому: «Я тебе бачу»

Зліпи страх з пластиліну, а потім і переліпи його в щось інше 😉

Як чудово ми сьогодні попрацювали!

Давай сьогодні намалюємо свої страхи-монстри на папері, виріжемо їх ножицями, покладемо в банку і закриємо кришкою.

Сфотографуй, запиши відео, намалюй, розкажи мені, що в тебе вийшло та попроси батьків надіслати мені.

Для мене це дуже важливо!