ЦІКАВО ДІЗНАТИСЯ БІЛЬШЕ
1. З раннього дитинства Гофман найбільше любив музику, грав на фортепіано, скрипці, органі, співав, малював і складав вірші, однак за родинними традиціями мусив стати чиновником.
2. Гофман закінчив університет і багато років служив у різних судових відомствах Пруссії (нині Німеччина) та Польщі. Нудьгуючи на засіданнях суду, він малював карикатури на членів суддівської колегії.
3. У маленькому місті Бамберзі Гофману довелося бути композитором та диригентом, режисером та декоратором у театрі; писати статті для музичної газети, давати уроки музики і навіть брати участь у продажу нот та роялів! Але ні слави, ні грошей це йому не додало.
4. Якось огорнутий мріями невдалий капельмейстер узяв перо, вмочив його в чорнильницю і став писати. Так з’явилася його казка «Золотий горнець» (1814 р.) Чудових історій незабаром набралося багато, і автор одразу став знаменитим.
5. Слава Гофмана росла, а грошей не було. Письменник знову змушений був надіти мундир радника юстиції, тепер уже в Берліні. Удень він був чиновником, а вночі, коли приходило натхнення, брався за перо. Так було написано майже всі його найкращі книги, одна з яких — «Лускунчик і Мишачий король»