Тема: ПОЛІТИЧНА КАЗКА ДЖОРДЖА ОРВЕЛЛА «КОЛГОСП ТВАРИН».
МЕТА: Допомогти усвідомити зміст, ідейно-художні особливості політичної казки Дж. Орвелла та її стилю; розвивати навички роботи з текстом.
Обладнання: тексти художнього твору; репродукції іллюстрацій до твору.
Хід уроку:
І.Організаційний момент.
ІІ.Мотивація навчальної діяльності
Поява у 20-х роках ХХ ст.. різних форм тоталітарних режимів – фашизму в Італії, його різновиду – франкізму в Іспанії, нацизму в Німеччині, сталінізму в СРСР, викликала широкий мистецький резонанс і активізувала художнє осмислення цих лиховісних явищ нового тисячоліття у культурі та літературі зокрема. Зарубіжні та українські письменники (О.Хакслі, А.Кестлер, А.Мальро, Є.Замятін, Ф.Іскандер, В.Шаламов, В.Винниченко, І.Багряний, В.Барка) у своїх художніх та публіцистичних творах показали своєрідне мистецьке бачення тоталітаризму. Це були непересічної долі особистості, котрим довелося на власному життєвому досвіді пересвідчитися у деструктивному характері тоталітарного режиму, бо саме у літературу цього періоду доволі брутально «увірвалася» політика. Саме Дж. Орвелл першим заговорив про взаємопроникнення політичного та художнього феноменів та утворення цілісності, яку сучасні науковці назвали «широкою текстуальністю».
Дж. Орвелл має безпосередній стосунок до проблеми осмислення тоталітаризму, оскільки він жив в епоху тоталітарних режимів, які стали визначальним фактором у світоглядному зламі письменника, спричинили значні зміни у світоглядній парадигмі, сприяли переосмисленню ідейно-естетичних засад творчості.
Такі поняття. Як «холодна війна» («cold war»), «ново мова» («new speak»), фрази «Старший брат стежить за тобою» («Big Brother is watching you»), «Усі тварини рівні, але деякі рівніші за інших» («All animals are equal but some animals are more equal than others»), що були вперше вжиті в художніх і публіцистичних творах Дж. Орвелла, увійшли в обіг багатьох країн або стали афоризмами.
Джордж Орвелл – відомий англійський письменник, автор політичної алегорії «Колгосп тварин». Коли у 1943 році Сталін розпустив Комінтерн, щоб підкреслити свою відмову від ідеї світової революції і свою лояльність до союзників по антигітлерівській коаліції, Орвелл пише різко антисталінський памфлет «Колгосп тварин», де в хижому кабані Наполеоні з його незмінною люлькою в зубах легко впізнати «вождя народів».
У передмові до українського видання Джордж Орвелл писав: «Мені важливо, щоб люди на Заході і в Європі побачили радянський режим таким, яким він є. Вже починаючи з 30-х років я не бачу жодної ознаки, що СРСР дійсно будує соціалізм, натомість я бачу багато ознак того, що керівники нічим не відрізняються від панівного класу. Нажаль, робітники та інтелігенти Англії не розуміють, що СРСР сьогодні зовсім інший як у 1917 році, бо, з одного боку, їм хочеться вірити що соціалізм все-таки існує, з іншого – їхнє мирне і відносно вільне життя робить тоталітаризм для них незрозумілим.
Після повернення з Іспанії мені спало на думку виступити проти радянського строю, використавши казкову форму, доступну майже кожному читачеві.»
Ідеї Дж. Орвелла, розсіяні у художніх творах, публіцистиці, літературно-критичних працях значно вплинули на мистецький, інтелектуальний, академічний, політичний рух, спонукаючи світову спільноту до усвідомлення загроз та катастрофічних наслідків авторитарних ідеологічних втручань у людське буття.
Політична казка написана у 1943 – 1944 роках і вийшла друком 17 серпня 1945 року. Перший переклад був здійснений на українську мову Іваном Шевчуком під літературним псевдонімом Івана Чернятинського.
Безпосередній контакт Дж. Орвелла з українською культурою та читачем відбувся у 1947 році, коли в Мюнхені з’явилася друком повість-притча ( політична казка) «Колгосп тварин» в авторизованому перекладі І. Чернятинського (літ. псевдонім Ігоря Шевченка). Дж. Орвелл підтримував стосунки з МУРівцями. «Я впевнений, що нам потрібно допомогти цим діячам усім, чим можна. Я ще від 1945 року не перестаю говорити, що Ді Пі – це Богом послані люди, які допоможуть зламати стіну між Росією і Заходом. Якщо наш уряд цього не розуміє, тоді нам особисто доведеться докласти зусиль і зробити все, що в наших силах»
(Творчість М. Рудницького. Новели «Нагоди і пригоди» та «Ненаписані новели»).
III. Актуалізація опорних знань
Слово вчителя.
Сам письменник визначив жанр свого твору – казка. Ще можна додати, що це байка у прозі і політична казка, і карикатура, і алегорія з історичним підтекстом. Опис метаморфоз на фермі викликає посмішку, іноді смуток, бо за всіма подіями легко вгадуються реальні історичні факти.
У створенні і передачі підтекстової інформації письменник використовує асоціативні засоби – він будував текст із врахуванням історичного досвіду читача, його компетентності, без якої розуміння прихованого змісту неможливе.
Художнє відображення історичних реалій, конкретних постатей та явищ у творі англійського письменника подається через алегорію та іронію. «Колгосп тварин» – це зображення авторитарної системи правління. Тварини у тексті виразно демонструють як людські вади, так і недолугість суспільства.
Художня палітра Дж. Орвелла у змалюванні тоталітаризму та демонстрації авторської позиції багата на постійні та, особливо, на оказіональні епітети. Авторські епітети та значна кількість «гібридних» художніх означень дають змогу письменнику детально зобразити весь комплекс художніх образів, максимально точно передати емоційно-експресивну інформацію та прихований зміст своєму читачеві.
Майор (Марко, Майер – за різними джерелами перекладу) – Наполеон – «виглядає доволі лютим, був мовчазним, але про таких говорять, що вони свого доб’ються»
Сніжок (Сноубол, Обвал, Білан) – жвавий, «він був красномовний і винахідливий, але вважалось, що у нього недостатньо твердий характер».
Крикун (Сквілер, Стукач, Квікун) – відданий помічник Наполеона «з кругленькими щічками, блиском в очах, швидкими рухами і пронизливим голоском». Блискучий оратор. Про нього говорили: «Він докаже, що чорне – це біле».
Боксер, Гнідко, Травка (Конюшина) – віддані учні і робоча сила колгоспу тварин (Звіроферми, Скотоферми). Моллі (Марічка) – біла кобила, полюбляє цукор і стрічки в гриві.
Джессі – собака, дітей якої забрав Наполеон для виховання. Вони стали відданими охоронцями законів, які встановлював Наполеон.
Мойсей – ручний ворон. За твердженням свиней – улюбленець містера Джонса, шпигун і донощик, зате говорив так, що заслухаєшся. Він стверджував, що є загадкова країна – Карамельна Гора, куди попадають тварини після смерті. Ця країна на небі, за хмарами.
Ослик Бенджамін і Кішка.
Слово вчителя.
Ми познайомились із основними персонажами казки. Тепер визначаємо основні сюжетні лінії, суть конфлікту та алегоричний сенс казки.
Переказ сюжету твору
Орієнтовний зміст переказу
Події відбуваються на Панському дворі ( хутір «Садибний», хутір «Дідівщина»), господарями якої є містер і місіс Джонс. Сусідами були містер Фоксвуд і містер Пінчфілд.
Старий хряк Майор розказує тваринам про свій сон, де всі тварини рівні і над ними немає Людини, яка панувала над ними.
Наполеон у цей час забирає дітей Джессі для відповідного виховання.
Сусіди разом з містером Джонсом здійснили спробу захопити ферму, але потерпіли невдачу.
Орденом «Герой Тварин» нагородили Сніжка і Боксера, а битва отримала назву битви при Корівнику, також був запроваджений салют у річницю битви і на Іванів день – річницю Повстання.
Життя продовжується. Тварини працюють 60 годин у тиждень; втікає Моллі з ферми; у результаті конфлікту із Наполеоном Сніжок змушений рятуватись втечею з ферми. Крикун переконує тварин у правильності дій Наполеона під грізне ричання собак, дорослих дітей Джессі.
Всупереч із законами Анімалізму розпочато торгівлю із сусідніми фермами, встановлюються дружні стосунки між Наполеоном і містером Уімпером. У цей час свині переходять жити у людський маєток.
Змінюються Заповіді Анімалізму. Крикун оголошує Наполеона Вождем. На фермі час від часу трапляються розбійні напади, падає Вітряна мельниця і у всіх проблемах звинувачують Сніжка.
Боксер починає говорити про помилки в устрої ферми, але вихід бачить у ще більшій праці. Гімн Повстання заборонений і написаний новий, проте тварини його не запам’ятали.
Все частіше Наполеону співають хвалебні пісні і пишуть вірші.
Ферма бідніє, голодує, з’являється Мойсей. Здоров’я Боксера підірвано, його відправляють на забій. Наполеон і свині починають ходу на двох ногах і змінюється правило: «чотири ноги – добре, а дві – краще!». Наполеон затверджує єдину Заповідь.
Ферма бідніє, голодує, з’являється Мойсей. Здоров’я Боксера підірвано, його відправляють на забій. Наполеон і свині починають ходу на двох ногах і змінюється правило: «чотири ноги – добре, а дві – краще!». Наполеон затверджує єдину Заповідь.
«Всі тварини рівні – але деякі рівніші за інших»
Тварини бояться і людей, і свиней.
Слово вчителя. Отже, відтворивши всі події твору, запишемо їх у робочий зошит у вигляді плану.
Завдання 1. Назвіть літературні казки та байки, де теж прослідковується суспільно-політичний підтекст.(Орієнтовні відповіді: Байки Г.Сковороди, І.Крилова, Л.Глібова, казка І.Франка «Лис Микита», повість Ф. Іскандера «Кролики і удави»).
Вступ до завдання 2.
Письменник акцентував на тому, що мистецтво неможливе без забезпечення свободи слова і мистецької думки, ліберальної суспільно-політичної атмосфери для художнього самовираження. Також стверджував, що художній твір потрібно оцінювати естетичними мірками, виступав за ідеологічну незаангажованість критичних підходів, використовував порівняльний метод, пропагував феноменологічну спрямованість сприймання літературного твору читачем, проте, висловлював недовіру до академічної методології та її аксіологічних принципів.
Завдання 2. Назвіть людські риси характеру уособлені в казкових героях.
Орвелл – критик схилявся до думки, що художній твір повинен правдиво відображати реальну суспільно-історичну дійсність, документуючи факти життя для прийдешніх поколінь. Увага критика до соціально-політичної проблематики твору дає підстави вважати, що в його аксіологічному апараті вагоме місце займав соціологічний метод, який Дж. Орвелл до певної міри абсолютизував.
Історичні події, що позначилися на мистецькому і життєвому світогляді митця, доводить взаємозв’язок світового літературного процесу на рівні художнього мислення, «колообігу» ідей, образів, форм. Це засвідчує і перший переклад повісті-притчі (політичної казки) «Animal Farm» українською мовою у 1947 році. Рецепція українського перекладача згущує смислове навантаження назви твору. І. Чернятинський вивів з тексту у заголовок «Колгосп тварин» своєрідний концепт «колгосп», увиразнивши, за визначенням самого Дж. Орвелла, ідею його повісті сконцентрувати увагу читачів на злочинності антилюдської системи сталінізму.
Завдання 3. На основі Ваших тверджень та знань із всесвітньої історії заповнимо таблицю «Правда історична і правда художня». (Робота біля дошки)
Інтерактивний метод «Обери позицію».
Завдання 4. Висловіть власні враження від прочитаної казки, у чому її алегоричний смисл?
Аналітична бесіда за питаннями:
1.Як Ви сприймаєте твердження, що Ви не такі рівні, як інші?.
2.Чи можна описати формування будь-якої тиранії? Яка Ваша версія?
Дж. Орвелл створює текст, враховуючи можливі реакції своїх читачів, тому твір залишається відкритим і залучає до активної діяльності іншу свідомість.
Оцінюючи мистецькі явища своїх сучасників, письменник звертав увагу насамперед на здатність авторів викликати у читача емоції, яких часом не може дати дійсність, психологічну переконливість характерів, композиційну стрункість, особливості художньої мови. Дж. Орвелл привертає увагу читачів до небезпек і загроз, що їх породжували авторитарні режими. Він наполягав на відтворенні суспільно-історичної доби та ідеї тієї епохи, коли був написаний твір. Дж. Орвелл вважав, що у кожній національній літературі повинні бути твори, які відповідають запитам як елітарного, так і масового читача, а тому не все написане має відповідати зразкам «високого мистецтва».
ІV. Домашнє завдання: Опишіть епізод казки Дж. Орвелла, що найбільше Вас вразив. Поясніть свій вибір.
