Джонатан Свіфт (1667–1745). «Мандри Лемюеля Гуллівера» (1 частина). Історія написання твору. Просвітницькі ідеї у творі.

Бліц-опитування:

• Що таке Просвітництво?

• Які риси характерні для літератури XVIII століття?

• Чи знаєте ви щось про Гуллівера?

🎩 Мінілекція

Джонатан Свіфт — письменник, сатирик, мислитель

(створити конспект життя і творчості)

Джонатан Свіфт народився 30 листопада 1667 в Дубліні (Ірландія) в небагатій протестантській родині. Його батько був суддівським чиновником, він помер, коли син ще не народився, і сім’я жила в бідності.

Вихованням хлопчика займався дядько Годвін, з матір’ю він майже не зустрічався. Після школи він вступив у Трініті-коледж Дублінського університету (1682), який закінчив у 1686 році. В результаті навчання Свіфт здобув ступінь бакалавра з гуманітарних наук.

З початком війни в Ірландії Свіфт на два роки перебрався до Англії, де працював секретарем заможного дипломата – Вільяма Темпла.

У 1690 році він повернувся до Ірландії, хоча пізніше неодноразово відвідував Темпла. Свіфт починає писати вірші.

У 1692 році Свіфт отримав звання магістра в Оксфорді, а в 1694 році прийняв духовний сан англіканської церкви. Він був призначений священником в ірландське селище Кілрут. Однак незабаром Свіфт, втомившись від служби, повернувся на службу до Темпла.

Працюючи у Темпла Свіфт познайомився з дочкою служниці Естер Джонсон, якій було всього 8 років. Коли вони вперше зустрілися, вона була на 15 років молодше Свіфта, але попри різницю у віці, вони стали коханими до кінця своїх днів. Він був наставником та вчителем для дитини, і дав їй прізвисько «Стелла». По досягненні Естер повноліття, вони підтримували досить близькі, але неоднозначні відносини, які тривали аж до смерті Джонсон.

У 1699 році помирає Темпл. Свіфт ненадовго залишився в Англії, щоб завершити редагування мемуарів Темпла.

Свіфт не зміг знайти собі роботу в Англії, в 1700 році його призначили служителем собору Святого Патрика в Дубліні.

Наступні 10 років він займається садівництвом, проповідує та доглядає за будинком, наданим йому церквою. Також він знову починає писати. Його перший політичний памфлет називався “Роздуми про чвари і незгоди між вельможами та простим народом в Афінах і Римі”.

1702 року Свіфт здобув ступінь доктора богослов’я в Триніті-коледжі.

У 1704 році Свіфт анонімно публікує твір «Казка бочки» і памфлет «Битва книг». «Бочку», яка стала досить популярна в громадських масах, жорстоко засуджували в церкві Англії. Нібито, він піддав критиці релігію, але насправді Свіфт всього-лише пародіював гордість. Тим не менш, його твори здобули йому репутацію в Лондоні, і коли в 1710 році торі прийшли до влади, вони попросили Свіфта стати редактором їх консервативного тижневика (англ. “The Examiner”). Через деякий час він повністю поринув у політичне середовище і почав писати одні з найбільш різких і відомих політичних памфлетів, включаючи такі як «Поведінка союзників» і «Атака на вігів». Присвячений в ближнє коло уряду торі, Свіфт викладає свої особисті думки і почуття в безлічі листів до своєї коханої Стелли. Пізніше ці листи увійдуть в його книгу «Щоденник для Стелли».

Коли він побачив, що торі скоро будуть повалені з влади, Свіфт повернувся до Ірландії. У 1713 році він був призначений деканом собору Святого Патріка.

Під час служіння в соборі Святого Патрика в Дубліні, Свіфт починає працювати над своїм, згодом, найзнаменитішим твором.

У 1726 році виходять перші два томи «Мандрів Гуллівера»; інші два були опубліковані в наступному році. Книга стала популярна і часто перевидавалася.

У 1728 році померла Стелла (Естер Джонсон). Фізичний і душевний стан Свіфта погіршився. Та його популярність продовжувала зростати. В 1729 році Свіфту було присвоєне звання почесного громадянина Дубліна, виходять його зібрання творів: перше в 1727 році, друге – в 1735 році.

У 1742 році після інсульту Свіфт втратив мову і (частково) розумові здібності, після чого був визнаний недієздатним.

А 19 жовтня 1745 Джонатан Свіфт помер. Він був похований у центральній наві собору Святого Патріка поряд з могилою Естер Джонсон.

🌟 Цікаві факти

• 🕵️‍♂️ Майстер маскування: Майже всі твори публікував анонімно або під псевдонімами — Ісаак Бікерстафф, М. Б. Драпір, Лемюель Гуллівер, Саймон Вагстафф.

• 📚 Скандальний сатирик: Його твір «Казка бочки» висміював релігійні конфлікти — через це Свіфта позбавили духовного сану.

• 🧠 Гострий розум, гостре перо: У своїх памфлетах він закликав до бойкоту англійських товарів, виступав за автономію Ірландії — і став героєм для простих ірландців.

• 💔 Таємна любов: Довгий час опікувався дівчиною на ім’я Естер Джонсон («Стелла»), яку, за чутками, таємно одружив. Але доказів немає.

• ✍️ Поет і прозаїк: Окрім прози, писав поезію, хоча вона менш відома. Його стиль — іронічний, точний, безжальний до людських вад.

• 🧭 Громадянин світу: Хоч був англійцем, усе життя боровся за права ірландців. Його пам’ятник стоїть у Дубліні як символ культурної гідності.

Тести

1️⃣ Яке місто є місцем народження Джонатана Свіфта?

а) Лондон

б) Дублін

в) Единбург

г) Париж

2️⃣ Яку посаду обіймав Свіфт у соборі Святого Патріка?

а) Архієпископ

б) Настоятель

в) Декан

г) Канонік

3️⃣ Який твір приніс Свіфту світову славу?

а) «Казка бочки»

б) «Мандри Лемюеля Гуллівера»

в) «Щоденник Стелли»

г) «Листи до Темпла»

4️⃣ Під яким псевдонімом Свіфт публікував свої твори?

а) Джон Сміт

б) Ісаак Бікерстафф

в) Томас Мор

г) Джонатан Гуллівер Бікерстафф

5️⃣ Яку країну Свіфт активно захищав у своїх памфлетах?

а) Англію

б) Францію

в) Ірландію

г) Шотландію

6️⃣ Яке захворювання вразило Свіфта в останні роки життя?

а) Сліпота

б) Синдром Меньєра

в) Параліч

г) Деменція

📖 Історія написання «Мандрів Гуллівера»

Уявіть собі Англію XVIII століття — час політичних інтриг, наукових відкриттів і гучних суперечок між партіями. Саме в такому світі жив і творив Джонатан Свіфт — блискучий сатирик, який не боявся сміятися з королів, учених, суддів і навіть самого читача.

✍️ Початок роботи над романом

Свіфт почав писати «Мандри Гуллівера» приблизно у 1721 році, а завершив — у 1725–1726 роках. Його мета була не просто розважити, а висміяти людські вади, політичну корупцію, абсурдність наукових теорій і моральну деградацію суспільства. Він хотів, щоб читач побачив себе збоку — у кривому дзеркалі сатири.

📚 Публікація та реакція

Роман вперше вийшов друком 26 жовтня 1726 року в Лондоні, у видавництві Бенджаміна Мотта. Свіфт публікував його анонімно, під вигаданим ім’ям — Лемюель Гуллівер, хірург і капітан корабля. Це створювало ілюзію, що книга — справжній щоденник мандрівника.

Роман одразу став популярним, але багато читачів сприймали його як пригодницьку казку, не помічаючи глибокої сатири. Свіфт був розчарований: він писав, щоб змінити суспільство, а не просто розважати.

🧠 Головна ідея

«Мандри Гуллівера» — це четверо подорожей, кожна з яких символізує певний аспект людського життя:

1. Ліліпутія — сатира на політику, дріб’язковість і абсурдні суперечки.

2. Бробдінгнег — критика моральної слабкості та людської жорстокості.

3. Лапута та інші острови — висміювання науки без моралі.

4. Країна гуїгнгнмів — роздуми про природу людини, розум і звірство.

🔍 Чому Свіфт обрав форму подорожей?

У XVIII столітті були популярні географічні відкриття, щоденники мандрівників, опис нових земель. Свіфт використав цю форму, щоб замаскувати критику під пригоди, зробити її доступною й цікавою для широкої аудиторії.

💬 Повна назва роману

Оригінальна назва звучить так:

«Travels into Several Remote Nations of the World, in Four Parts. By Lemuel Gulliver, First a Surgeon, and then a Captain of several Ships» — тобто «Подорожі до кількох віддалених країн світу в чотирьох частинах. Автор — Лемюель Гуллівер, спочатку хірург, а потім капітан кількох кораблів»

🌍 Зміст першої частини — «Подорож до Ліліпутії»

🔹 Початок пригод

Лемюель Гуллівер — англійський хірург і мореплавець — вирушає в подорож на кораблі «Антилопа». Під час шторму судно зазнає аварії, і Гуллівер опиняється на невідомому березі. Прокинувшись, він виявляє, що його прив’язано до землі тонкими мотузками, а навколо бігають крихітні чоловічки — жителі Ліліпутії, які мають зріст близько 15 см.

🔹 Знайомство з Ліліпутією

Спочатку ліліпути бояться велетня, але поступово починають з ним спілкуватися. Гуллівера перевозять до столиці, де він знайомиться з імператором. Йому дозволяють жити під охороною, а згодом — вільно пересуватись. Гуллівер вивчає мову, звичаї та політичну систему Ліліпутії.

🔹 Сатира на політику

Свіфт через образ Ліліпутії висміює англійське суспільство:

• У країні точиться війна між двома партіями — «низькопідборниками» і «високопідборниками», що символізує боротьбу між вігами і торі.

• Причиною війни з сусідньою державою Блефуску є суперечка про те, з якого кінця розбивати яйце — сатира на релігійні конфлікти.

• Придворні інтриги, абсурдні закони, показна велич — усе це зображено крізь призму мініатюрного світу.

🔹 Гуллівер — спостерігач і критик

Гуллівер поводиться ввічливо, допомагає ліліпутам, навіть рятує імператора від пожежі, загасивши її… незвичним способом. Але згодом потрапляє в немилість через відмову допомогти у війні з Блефуску. Його звинувачують у державній зраді.

🔹 Втеча і повернення

Гуллівер тікає до Блефуску, де його приймають з повагою. Там він знаходить човен, лагодить його і вирушає назад до Англії. Так завершується перша частина його мандрів.

💡 Основні ідеї

• Сатира на політичну дріб’язковість і абсурдність конфліктів.

• Критика людської гордині, бюрократії, показної величі.

• Просвітницька ідея — розум і мораль мають переважати над формальністю та владою.

Переглянути кінофільм

💡 Просвітницькі ідеї у творі (Створити конспект)

🔹 1. Критика абсолютизму та політичної тиранії

• У Ліліпутії править імператор, який вимагає абсолютної покори. Його накази абсурдні, а покарання — жорстокі.

• Свіфт висміює самодержавну владу, показуючи, що вона часто керується не розумом, а дріб’язковими амбіціями.

• Просвітники виступали за обмеження влади монарха, ідею розділення влади та громадянських свобод — ці ідеї закладено в сатиричному зображенні ліліпутської політики.

🔹 2. Висміювання партійної боротьби та релігійних конфліктів

• Війна між «низькопідборниками» і «високопідборниками» — алегорія на боротьбу між англійськими партіями вігів і торі.

• Суперечка про те, з якого кінця розбивати яйце, символізує безглуздість релігійних конфліктів, які розділяють суспільство.

• Свіфт закликає до толерантності, розумного діалогу та відмови від фанатизму — ключові ідеї Просвітництва.

🔹 3. Ідея «нової людини» — розумної, моральної, гуманної

• Гуллівер — спостерігач, який не втручається у конфлікти, але аналізує їх. Він втілює ідеал просвітника — людини, що керується розумом, прагне справедливості, не піддається емоціям.

• Через його очі читач бачить недосконалість суспільства, але також можливість його вдосконалення.

🔹 4. Сатира як засіб морального виховання

• Свіфт не просто критикує — він виховує читача, змушує замислитися над власною поведінкою, цінностями, вибором.

• Просвітницька література мала на меті формування моральної особистості, і роман Свіфта — яскравий приклад цього.

🔹 5. Віра у силу розуму й освіти

• Ліліпути мають складну систему законів, але вона не завжди логічна. Свіфт показує, що освіта без моралі — небезпечна, а розум має бути основою суспільного устрою.

• Це перегукується з ідеями Вольтера, Руссо, Дідро — розум як головний інструмент прогресу.

🧠 Узагальнення

✍️ Рефлексія:

• «Що мене здивувало у світі ліліпутів?»

• «Чи актуальні ідеї Свіфта сьогодні?»

🏠 Домашнє завдання

✍️ Написати коротке есе:

«Якби я був(ла) велетнем серед ліліпутів…»