«Джейн Ейр»: порівняльний аналіз книги та фільму

"Джейн Ейр" Шарлотта Бронте

Автор: Шарлотта Бронте (англвйська письменниця).

Дата написання: 1847.

Літературний рід: епос.

Жанр: соціально-психологічний роман виховання.

Напрям: реалізм.

Одна з найвідоміших у світі історій про кохання. Багатий чоловік із темним минулим закохується у сповнену чеснот юну сироту, вишукано залюблює її в себе навзаєм і пропонує шлюб. Тільки ця історія— взагалі не про кохання.

Джейн— вихованка в родині покійного вже дядька. Тут вона не приживається, і її віддають до сиротинцю зі спартанськими (якщо не нелюдськими) умовами. Дивом дівча виживає, і в вісімнадцять років влаштовується гувернанткою до прийомної дочки містера Рочестера. Там усе стається: довгі розмови про другий шанс і спасіння душі з розумним господарем. І їхня взаємна пристрасть. Це був перший сюрприз від Шарлотти Бронте: герої її любовної історії— обоє негарні, обоє мають складний характер. Коротше: гордовиті впертюхи. А Рочестер— іще й ошуканець. У день весілля виявляється, що він одружений. Замолоду взяв за дружину креолку Берту, і нині вона— безумна— живе на горищі Торнфілду. Джейн відтак пропонують роль коханки. Юна жінка від того втікає, блукає Англією і потрапляє до родини Ріверсів. Ідеальний містер Ріверс (він якраз дуже гарний) радить їй їхати з ним місіонеркою (і дружиною, ясно). Але Джейн повертається до Рочестера, з яким трапилося нещастя. Від неї залежить порятунок його душі: він призвав її під час молитви, і вона те почула за кількасот миль від нього.

Роман написаний від імені Джейн— написаний переконливо, легко і майстерно. Так, що не відразу й помічаєш: більша частина сюжету— це розлогі монологи Рочестера. Джейн тут— просто слухачка.

Вікторіанська проза. Ми говоримо в ній не тільки про формування жінки як суб’єкта, жіночу індивідуальність, а про жінку як «індивідуаліста» в імперському світі. І тут її «робота» зводиться наразі до двох функцій: народження дітей і, скажімо так, спасіння душі. Такий стан речей відповідав «імперському проекту» Британії, він багато в чому забезпечив популярність «Джейн Ейр».

Перший пункт Джейн виконує «на відмінно». В епілозі вона приструнчує свою дику вихованку-француженку, родить своїх дітей. І сліпий після нещасного випадку Рочестер прозріває, тримаючи на руках немовля. Але для того мала загинути кольорова Берта. Щоб біла жінка законно посіла своє місце у вітальні, креолку зачиняють на горищі— такий закон «жіночої утопії» від Бронте. Він іще не раз озветься в жіночій літературі по всьому світу.

Щодо спасіння душі, все ще складніше. Останнім у романі згадано Сент-Джона Ріверса, того місіонера-самітника. Точніше, згадано про його смерть. Джейн відмовилася від його славної місії заради самопорятунку. І заради навернення Рочестера, який до того ідею про Божий суд і покаяння відкидав. Зрештою, цей же шлях самотужки проходить і юна жінка. Колись у дитинстві вона на репліку про «підставити другу щоку» кричала: «Треба бити у відповідь. І так, щоб у людей зникло бажання давати вам ляпаси». Вона відмовилася простити тітку, яка, вмираючи, розкаялася. Але останнім у романі згадано якраз Ріверса— це і є прощення Джейн.

Ця ніжна книжка— потужна маніпуляція думкою і почуттями. Що не заважає їй бути просто хорошим романом про кохання, звісно.

Ганна Улюра "365 Книжка на кожен день, щоб справляти враження культурної людини"

Фільм "Джейн Ейр" (2011)

«Джейн Ейр» — романтична готична драма 2011 року режисера Кері Фукунаги з Мією Васіковською та Майклом Фассбендером у головних ролях . Сценарій написаний Мойрою Буффіні на основі однойменного роману Шарлотти Бронте 1847 року.

Сюжет:

Заплакана Джейн Ейр тікає з Торнфілд-Холлу , опиняючись сама на болотах . Вона падає на порозі Мур Хаус, будинку Сент-Джона Ріверса та його сестер Діани та Мері; вони приймають Джейн і доглядають за її здоров'ям.

Фільм розгортається між одужанням Джейн і її похмурим дитинством. Сирота, з нею жорстоко поводяться її двоюрідний брат Джон і тітка місіс Рід. Джейн відправляють до школи для дівчат Ловуд; Під керівництвом суворого містера Броклехерста дівчат б'ють, але Джейн подружилася з однокурсницею Гелен Бернс, яка померла від непотребства .

Через вісім років Джейн, якій зараз 18 років, залишає Ловуд на посаду в Thornfield Hall. Привітана доброю домробітницею місіс Фейрфакс, Джейн починає просте й відокремлене життя гувернантки Адель Варенс, молодої французької вихованки власника Торнфілда. Одного разу Джейн бачить вершника, кинутого своїм конем, і приходить йому на допомогу. Повернувшись до Торнфілда, вона дізнається, що цей чоловік — Едвард Рочестер, господар дому. Він неохоче хвалить її настанови щодо Адель та її власну «відкритість і чистий розум»; обох дивно приваблює одне одного.

Одного разу вночі Джейн виявляє пожежу в кімнаті Рочестера, яку їм вдається загасити; він попереджає її не говорити про цей інцидент, і вони поділяють цнотливий, але пристрасний момент. Наступного дня Рочестер раптово йде, щоб відвідати Бланш Інгрем, про яку місіс Фейрфакс розповідає, що Джейн є майбутньою дружиною Рочестера; вона та її родина повертаються з ним через кілька тижнів з великим візитом до Торнфілда.

Рочестер стикається з Джейн, яку образила присутність Бланш, але її перериває несподіваний гість – Річард Мейсон із Спаніш-Тауна на Ямайці , чий приїзд турбує Рочестера. Тієї ночі домочадців прокинувся від крику. Рочестер заспокоює гостей, але приводить Джейн доглядати за Мейсоном, який був важко поранений. Джейн помічає приховані двері в кімнаті Рочестера перед тим, як Мейсона забирає лікар. Рочестер загадково довіряє Джейн, що його переслідує минула помилка, але він закохався в нову жінку у своєму житті; Джейн вважає, що він має на увазі Бланш.

Джейн отримує повідомлення про те, що її двоюрідний брат Джон покінчив життя самогубством, через що її тітка перенесла інсульт. Джейн повертається до своєї вмираючої тітки, яка передає їй лист від дядька Джейн по батьківській лінії, Джона Ейра, з проханням, щоб Джейн жила з ним на Мадейрі як його спадкоємиця. Лист три роки тому, і місіс Рід зізнається, що писала Джону про те, що Джейн померла в Ловуді. Джейн прощає свою тітку і повертається в Торнфілд, починаючи листування з Джоном.

Зіткнувшись із майбутнім шлюбом Рочестера з Бланш, Джейн каже Рочестеру, що покине Торнфілд, і зізнається у своїх справжніх почуттях до нього. Рочестер заявляє, що Джейн — його єдине кохання, і робить пропозицію; вона приймає. На їхньому весіллі Мейсон з'являється з адвокатом і розповідає, що Рочестер вже одружений на сестрі Мейсона, Берті . Рочестер визнає правду та веде Джейн на зустріч зі своєю жорстоко божевільною дружиною, яку тримають у прихованій кімнаті в Торнфілді. Рочестер пояснює, що батько змусив його одружитися з Бертою заради її грошей, але вона поступово збожеволіла, і він замкнув її, а не відправив у притулок; вона відповідальна за дивні події в домі. Рочестер благає Джейн залишитися, але, поранена його обманом, вона залишає Торнфілд.

Після її одужання в Мур-хаусі Сент-Джон дає Джейн посаду викладача та котедж. Одного вечора вона уявляє, що в її двері стукають Рочестером, але замість цього знаходить Сент-Джона з новиною про те, що її дядько Джон помер і залишив їй свій статок у 20 000 фунтів стерлінгів (еквівалент 2 300 000 фунтів стерлінгів у 2023 році). Джейн пропонує поділитися своєю спадщиною зі Сент-Джоном і його сестрами, і четверо живуть разом у Мур-Хаусі. Сент-Джон просить Джейн вийти заміж і супроводжувати його до Індії в якості місіонера, але вона відмовляє йому.

Джейн повертається в Торнфілд і знаходить будинок у вигляді почорнілих руїн. Вона дізнається від місіс Ферфакс, що Берта підпалила будинок; Рочестер зміг врятувати всіх, крім своєї дружини. Джейн відвідує Рочестер, тепер сліпий, і вони знову зустрічаються.

Завдання: перегляньте фільм за посиланням
https://uakino.me/filmy/genre_drama/2602-dzheyn-eyr.html

Дайте відповіді на питання:

1. Яка думка зі статті Ганни Улюри (у першому теоретичному блоці) щодо роману "Джейн Ейр" вам сподобалася найбільше чи здивувала?

2. Чим відрізняється опис героїні в романі та зображення у фільмі?

3. Напишіть дві спільні та дві відмінні риси роману та фільму.