Зевс – темнохмарний, хмаровладний , егідодержавний.
Афіна – ясноока .
Аполлон – дальносяжний , дальносяйний.
Ахілл – богосвітлий, прудконогий , ясний, бездоганний, богоподібний.
Гектор – впокірник коней, божистий, шоломосяйний , осяйливий.
Висновки. Крім різних художніх означень, боги та герої мали так звані постійні епітети, які неодноразово використовувалися лише з певними іменами. Наприклад, у даному уривку Зевс двічі названий хмаровладним, Афіна тричі – ясноокою, Аполлон – дальносяжним, по відношенню до Ахілла сім разів згадується епітет богосвітлий та п’ять – прудконогий, Гектор чотири рази називається шоломосяйним.
Ці художні означення вказують на найбільш яскраву, на думку автора, особливість героя: Афіна має ясні очі, уособлюючи мудрість, Ахілл – син богині та улюбленець богів – тому він богосвітлий. Гектор – шоло – мосяйний, бо мав шолома з чистого золота. Постійні епітети походять з фольклору, та зустріти їх у поемах Гомера не дивно, тому що, перш ніж стати літературним твором, ці сюжети існували у народних переказах та міфах.
Створи сенкани до образів Ахіла і Гектора.
