"Детектив як жанр літератури,характерні ознаки жанру.

У літературі є такі твори, що не залишають байдужими ні дорослих, ні дітей. До них весь час повертаються, їх перечитують, із величезним задоволенням дивляться екранізації. Добро і зло, кохання і ненависть, людина і суспільство, війна і мир – ось далеко не повний перелік тих проблем, що хвилюють письменників всіх часів і народів. Завжди актуальною, на жаль, залишається проблема злочину та кари. Саме про такі твори йтиме мова на сьогоднішньому уроці

Детективний жанр дуже популярний серед читачів, але на уроках зарубіжної літератури ми вперше знайомимось із такою літературою.

На сьогоднішній день одним з найпопулярніших жанрів є детектив. Як стверджує М.Коен, детективи  домінують серед книг, які вийшли в світ протягом більшої частини  ХХ століття.  Також він вважає, що у 1950-і роки детектив випереджав інші жанри .  Що ж це за жанр і як відбувалося його становлення?

     Першими детективами зазвичай вважають розповіді Едгара По, написані у1840-х роках, але елементи цього жанру використовувалися багатьма авторами й раніше. Наприклад, у романі В. Годвіна "Пригоди Калеба Вільямса" (1794), де один із центральних героїв – слідчий-аматор. Великий вплив на розвиток детективної літератури також виявили "Записки" Є.Відока, опубліковані у 1828 р. Однак саме Едгар По створив  детектива-аматора  Дюпена з оповідання "Убивство на вулиці Морг". Дюпен згодом породив Шерлока Холмса й патера Брауна (Г.Честертон), Лекока (Є.Габоріо) і містера Каффа (У. Коллінз). Саме Едгар По ввів у сюжет детектива ідею суперництва в розкритті злочину між приватним детективом і офіційною поліцією, у якому приватний детектив, як правило, бере гору. Саме його вважають засновником детективного жанру.

Проте  історію детективного жанру можна простежити з глибокої давнини. Його елементи виявляють у Біблії (в історії Каїна та Авеля маємо злочин, убивцю, жертву, причину  злочину,   докази, спробу  приховати злочин, навіть знаряддя  вбивства;   цар  Соломон влаштовує психологічну  пастку  псевдоматері  тощо).

Прочитати і запамятати......

• Детектив (англ. detective — агент розшуку, лат. deteсtіо — розкриття) — жанровий різно­вид пригодницької літератури, передовсім прозові твори, в яких розкривається певна таємни­ця, пов'язана зі злочином. Слово «детектив» має ще одне значення – так називають людину, яка розкриває злочин

• Дедукція - (Від латинської deduco – відводжу, виводжу) – метод дослідження, за яким окреме ( деталь, факт) пізнається на основі знання загального ( кінцевого) результату.

• Дедуктивний метод — спосіб дослідження, при якому окремі положення логічно виводяться із загальних положень (аксіом, постулатів, законів). У літературі його започаткував Е. По.

• Інтрига - потаємні, переважно непорядні, дії, вчинки, спрямовані на досягнення якої-небудь мети.

Головні ознаки літературного детективу:

• наявність таємниці, пов’язаної із злочином;

• головний герой - детектив;

• наявність друга і помічника сищика;

• злочинець – майже завжди одинак;

• серію доказів читач отримує одночасно із головним героєм;

• мотиви злочину – найчастіше гроші, влада, страх;

• сюжет детективу – шлях розслідування злочину;

• передбачуваність фіналу;

• зло карається. (Переписати у зошит)

  Прочитати статтю підручника ст.169-171

  Переглянути відео:https://youtu.be/F_X31F3I7R0