Під час Другої світової війни Джеймс Олдрідж був журналістом та військовим кореспондентом на Близькому Сході. Його безпосередні спостереження й дали йому матеріал для перших романів.

Його перший роман «Справа честі» був опублікований в 1942 році і відразу зарекомендував себе як бестселер.

Другий роман письменника «Морський орел» був опублікований в 1944 році.

Одним з найбільш успішних і широко відомих романів письменника став «Дипломат», опублікований в 1949 році.

Письменник довго жив у Каїрі, якому присвятив книгу «Каїр. Біографія міста »(1969 рік).

Джерело: https://dovidka.biz.ua/dzheyms-oldridzh-biografiya-skorocheno

"Останній дюйм"

Автор – Джеймс Олдрідж

Рік написання – 1957

Жанр. Оповідання

Тема. Батько та син ціною надзвичайних випробувань у екстремальних умовах знаходять шлях до серця один одного.

Головна думка твору – необхідність боротьби «до останнього дюйма», а також подолання «останнього дюйма», що розділяє людей.

Проблематика “Останній дюйм”:

проблеми стосунків між батьками і дітьми,

боротьби з труднощами, що трапляються у житті, уміння їх долати

Джерело: https://dovidka.biz.ua/ostanniy-dyuym-analiz

Р. Кіплінг

Школою письменництва для Кіплінга стала журналістика. Він стає репортером і журналістом в Індії. Потім подорожує по Азії, США в якості кореспондента. У 1889 році подорожує Англією, потім оселяється в Лондоні, де твори Кіплінга знаходять велику популярність. У 1890 році виходить перший роман «Світло згасло».

«Книга Джунглів» – перший твір Кіплінга, який приніс йому визнання.

Перше десятиліття 20-го століття принесло Кіплінґові велику популярність. В 1907 році він отримав Нобелівську премію з літератури.

Кіплінг став наймолодшим лауреатом Нобеля з літератури. У момент нагородження йому було всього 42 роки. Цей рекорд не побитий дотепер.

Твори Кіплінга для дітей та дорослих

збірка пародій на поетів-вікторіанців «Відлуння»,

поетична збірка «Департаментські пісеньки»

книжка оповідань «Прості історії з гір»

роман «Світло згасло» (1890)

поетична збірка «Пісні казарми» (1892). До неї увійшли дві найвідоміші Кіплінгові поезії — «Гунга Дін» і «Ман-далей».

«Безліч вигадок» (1893),

роман «Кім»

«Книга джунглів» (1894).

«Друга книга джунглів» (1895)

поетична збірка «Сім морів» (1896).

повість «Відважні мореплавці» (1897)

збірка «Ось такі казки» (1902)

вірш “Якщо” (1910)

збірка віршів та оповідань «Різноманітні істоти» (1917)

Джерело: https://dovidka.biz.ua/kipling-biografiya-korotko

"Якщо"

Автор – Редьярд Кіплінг

Рік написання – 1895

Рік видання – 1910

Жанр – Балада

Вид лірики: філософська.

У вірші “Якщо…” Р. Кіплінг закликає сина за будь-яких обставин бути справжньою людиною.

Тема: звертання-заповіт ліричного героя до сина.

Ідея: возвеличення сили людського духу, спроможної витримати всі випробування на життєвому шляху.

Основна думка: людина повинна залишатися собою у різних життєвих випробуваннях, зберігати вірність моральним принципам.

Провідна думка – Людиною має право називатися лише той, хто в будь-яких ситуаціях прагне і вміє залишатися самим собою, йти своїм шляхом у житті, не втрачати почуття гідності ані перед юрбою, ані перед королем, робити добрі справи, не хизуючись цим.)

Вірш Кіплінга – це кодекс поведінки «Тебе серед «них»». Яким же ти повинен бути? Насамперед – вірним собі, не прагнути стати як всі.

Джерело: https://dovidka.biz.ua/yakshho-kipling-analiz

"Балада про Схід і Захід"

Автор – Редьярд Кіплінг

Рік написання – 1889

Рід літератури – ліро-епос

Жанр – балада

Тема – протистояння та примирення Сходу і Заходу.

Ідея – ствердження миру і злагоди між народами, незважаючи на різницю в вірі, поглядах, мові.

Основна думка – немає Заходу без Сходу, а Сходу — без Заходу, всі частини поєднуються в одному цілому, світ різнобарвний і багатоликий, тому завдання справжньої людини — увібрати, зрозуміти, поважати й полюбити це розмаїття: завжди є шанс подолати протистояння різних сил та ідей, якщо люди будуть поважати один одного, дотримуватися законів честі й розв’язувати всі конфлікти мирно. Тому завдання справжньої людини — ввібрати, зрозуміти, поважати й полюбити це розмаїття. Це є шлях до оновлення буття всього людства.

Ідея балади висловлена не у рефрені, а в словах “той, хто вчора ворогам був, сьогодні товариш нам!” І справа не в тому, що “сильні” гуртуються, а в їхній здатності приносити своєю силою мир туди, де була ворожнеча. Сильні на те й сильні, аби оберігати слабких. Саме це їх і поєднує, і робить “людьми честі”. Слово “благородство” співзвучне зі словом “благо”, тобто “добро”.

Гуманістичний пафос твору – синтез двох начал — Заходу і Сходу, двох світоглядів, цивілізацій двох народів.

У творі порушуються проблеми не тільки тогочасної політики Британії щодо східних країн, на першому плані – проблема співіснування різних цивілізацій народів, людей і держав взагалі. Тут автор виступає у ролі Громадянина Світу, якому болить доля всієї Людської Нації.

Джерело: https://dovidka.biz.ua/balada-pro-shid-i-zahid-analiz