Будова ротової порожнини. Зуби. Травлення в ротовій порожнині

Урок №

Тема: " Будова ротової порожнини. Зуби. Травлення в ротовій порожнині "

Мета:  * сформувати уявлення про будову ротової порожнині та ті процеси, які відбуваються у ній

            * розвивати пам'ять та увагу

       * виховувати самостійність та старання

Тип уроку: комбінований

Хід уроку

I.Організаційний момент

II. Перевірка домашнього завдання

Розповісти про процеси травлення та перетравлення. Будова травної системи. Функції органів травлення.

III. Формування мети уроку

IV. Вивчення нової теми

Ротова порожнина – є початковим відділом травного тракту, де здійснюється: подрібнення та змочування їжі слиною, аналіз смакових влас­тивостей речовин і розподіл їх на харчові та ті, що відкидаються; захист травного тракту від попадання неякісних харчових речовин і екзогенної мікрофлори; початковий гідроліз вуглеводів та формування харчової грудки; под­разнення механо-, хемо-, терморецепторів, що викликають збудження діяль­ності не тільки власних, але й травних залоз шлунка, підшлункової залози, печінки, дванадцятипалої кишки, всмоктування деяких речовин. Крім того, вона виконує роль зовнішнього бар’єру в захисті організму від патогенної мікрофлори, завдяки наявності в слині бактеріоцидної речовини лізоциму (муромідаза), антивірусній дії нуклеази слини, здатності імуноглобуліну A слини зв’язувати екзотоксини, фагоцитозу лейкоцитів (4000 в 1 см³ слини), пригніченню патогенної мікрофлори власною сапрофітною мікрофлорою ротової порожнини.

Слинними залозами виробляються гормоноподібні речовини, які приймають участь в регуляції фосфорно-кальцієвого обміну в кістках і зубах, в регенерації епітелію слизової оболонки порожнини рота, стравоходу, шлун­ка, регенерації симпатичних волокон при їх пошкодженні.

Їжа знаходиться в ротовій порожнині 16-18 секунд і за цей час слина, що виділяється в ротову порожнину розчиняє розчинні і обволікає тверді, змочує сухі речовини, нейтралізує подразнюючі рідини чи зменшує їх концентра­цію, полегшує видалення неїстивних речовин, що відкидаються шляхом змивання їх з слизової оболонки порожнини рота.

У порожнину рота відкриваються вивідні протоки трьох пар великих слинних залоз: привушних, підщелепних та під’язикових, окрім них в слизовій оболонці рота є численні дрібні залози, які за розміщенням називаються: губними, щічними, піднебінними та язиковими. B ділянці язика розташовані: передня слинна залоза на нижній поверхні кінчика язика, на корені язика – залози. Вивідні протоки губних, щічних залоз відкриваються у присінок рота, а підщелепних, під’язикових, піднебінних та язикових – у власне ротову порожнину. За характером секрету залози поділяються на білкові, слизові та змішані.

Слина – це суміш секретів трьох великих і множини малих слинних залоз. До секрету, що виділяється в ротовій порожнині, домішуються епітеліальні клітини, частинки їжі, слинні тільця (нейтрофільні лейкоцити, лімфоцити, слиз, мікроорганізми). До складу секрету слинних залоз входить 98-99% води, а все інше – твердий залишок, в який входять мінеральні аніони хлоридів, фосфатів, бікарбонатів, йодидів, бромідів, фторидів, сульфатів. У слині є катіони натрію, калію, кальцію, магнію і мікроелементи – залізо, мідь, нікель, літій та інші. Концентрація таких речовин, як йод, калій, стронцій набагато більше, ніж у крові. Органічні речовини представлені головним чином білками (альбуміни, глобуліни, ферменти), але крім них в слині ще є азотовмісні компоненти (сечовина, аміак, креатинин, вільні амінокислоти, гамма-аміноглютамінат, таурин, фосфоетаноламін, оксіпролін, вітаміни). Частина цих речовин переходить в слину з плазми крові без змін, а частина (амілаза, глікопротеїни) синтезується в слинних залозах.

Великі та малі слинні залози виділяють у нормі різний за складом і кількістю секрет.

Привушні залози секретують рідку слину з вмістом великої кількості хлоридів калію і натрію, ферменти – каталазу (здійснює гідроліз перекису водню до води і кисню) і амілазу. Остання в своєму складі має кальцій, без якого вона не діє. Для виконання своїх функцій амілазі необхідні йони хлору. Лужної фосфотази в цьому секреті немає, але активність кислої фосфотази дуже висока. Підщелепні залози секретують продукт, який містить велику кількість органічних речовин (муцин, амілаза) і невелику кількість роданістого калію. 3 мінеральних речовин переважають солі: хлориди натрію, хлориди кальцію, фосфат кальцію, фосфат магнію. Амілази значно менше, ніж у секреті привушної залози.

Під’язикові залози виділяють слину, багату на муцин і мають сильну лужну реакцію. Активність лужної і кислої фосфотаз в цій слині дуже висока. Консистенція слини в’язка та клейка.

У порожнині рота, слина виконує травну функцію, а крім того захисну і трофічну функції для емалі зуба. Травна функція полягає в підготовці порції їжі до ковтання і травлення. Прижуванні їжа змішується з слиною, яка становить 10-12% від її кількості. Муцин сприяє формуванню харчової грудочки і ковтанню, це найважливіший органічний компонент слини. У порожнині рота слина виконує функцію травного соку. До її складу входить близько 50 ферментів, які відносяться до гідролаз, оксиредуктаз, трансфераз,

Захисна функція слини полягає в тому, що вона захищає слизову оболонку і зуби від висихання, фізичних та хімічних пошкоджень їжею, вирівнює температуру їжі, зв’язує як амфотерний буфер кислоти та основи, відмиває наліт з зубів, сприяє самоочищенню порожнини рота і зубів; наявність лізоциму – ферментоподібного білку, який має бактеріоцидні властивості, надають їй можливості приймати участь у захисних реакціях організму та в процесах регенерації епітелія при пошкодженнях слизової оболонки рота.

Склад i функції слини

Пересування харчової грудочки по стравоходу обумовлено: а) перепадом тиску між порожниною глотки і початком стравоходу (на початку ковтання в порожнині глотки 45 мм.рт.ст., в стравоході – до 30 мм.pт.cт.); б) перистальтичними скороченнями м’язів стравоходу; в) тонусом м’язів стравоходу, який в торакальному відділі майже в 3 рази нижче ніж в шийному; г) силою тяжіння харчової грудочки.

Швидкість проходження їжі по стравоходу залежить від консистенції: тверда проходить за 8-9 c., рідка -1-2 c.

Зуби

 Зуби розміщені в комірках щелеп. У дорослої людини 28 - 32 зубів Спереду на верхній і нижній щелепі розташовуються по чотири різці і по два ікла (вони слугують для розрізання і відкушування їжі). За іклами розташовано два малих і три великих кутніх зуба (у них горбиста жувальна поверхня).

 У кожного зуба розрізняють коронку, шийку і корінь. Коронка зуба вкрита емаллю (найтвердіша речовина в організмі, вона оберігає зуб від стирання та проникнення бактерій). Під емаллю міститься дентин (слугує основою зуба і підтримує зубну емаль). Усередені зуба розташована порожнина - канал, заповнений пульпою (сполучна тканина, де містяться кровоносні та лімфатичні судин).

Стравохід

 Стравохід - це вузька трубка, завдовжки близько 25 см. Їжа пересувається по стравоходу завдяки так званим перистальтичним рухам (почергове скороченя і рослаблення кільцевих і повздовжніх м'язів). У місці переходу стравоходу в шлунок розташований сфінктер - ділянка, з розвиненими кільцевими м'язами. Коли м'язи сфінктера розслаблюються, харчова грудка потрапляє до шлунка. Їх скорочення перешкоджає потраплянню вмісту шлунка в стравохід.

V. Закріплення знань учнів.

Тестові питання

VI. Домашнє завдання.

Вивчити відповідну тему з підручника. Відповісти на контрольні питання

Зу́би

 Зуби - орган в ротовій порожнині хребетних тварин, використовуються для розкушування і пережовування їжі, а також з метою нападу і захисту. Вони розміщені у комірках щелеп і сполучені із ними зв'язками, що є своєрідними амортизаторами при жуванні. 

 У дорослої людини 32 зуби: два різці, одне ікло, два премоляри і три моляри з кожної сторони кожної щелепи. Зуб складається з емалевого покриття (затверділих відкладень кальцію), дентину (товстого кісткоподібного шару) і внутрішньої порожнини, яка містить пульпу, де розташовані нерви і кровоносні судини. Зуби ссавців мають корені, укріплені в кістці щелепи. Шийка зуба розташована в ясні, а покрита емаллю верхня частина — на ним.

Види зубів

У дорослої людини є 32 зуби. У новонародженої зубів нема. Приблизно після шести місяців у дитини з'являються молочні зуби, які поступово випадають і до 10-12 років замінюються на постійні. Останні дві пари — зуби мудрості — у людини виростають зазвичай у 18-25 років.

Що таке молочні зуби ?

Молочні – це перші, тимчасові зуби. Вони починають прорізуватися після досягнення дитиною 6 місяців і виростають до початку 3-го року життя. А приблизно з 6 до 14 років вони в певному порядку випадають і їх змінюють постійні.

Прорізування і випадання молочних зубів, а також зростання постійних підпорядковується певним графіком, від якого з різних причин трапляються відхилення.

Історія назви ?

Назва молочним зубам дав батько всієї медицини – Гіппократ. Він вважав, що ці перші зуби людини, які потім змінюються, розвиваються з молока – головною їжі немовлят.

І розумне зерно в цьому є:

• у молоці міститься досить велика кількість кальцію – важливого макроелементи, без якого неможливий нормальний ріст молочних та постійних зубів;

• молочні зуби за своїм сторению відрізняються від постійних, вони не такі міцні, шар емалі набагато тонше, а стан їх сильно залежить від харчування дитини.

Різці мають ріжучий край для відкушування їжі, ікла розривають їжу, малі та великі кутні зуби подрібнюють і перемелюють її. Завдяки подрібненню їжі збільшується поверхня травних ферментів, які полегшують травлення.

Іншими важливими органами ротової порожнини є зуби, які подрібнюють і перетирають їжу до кашоподібного стану. Зуби розташовані в комірках верхньої та нижньої щелеп ротової порожнини. У дорослої людини 32 зуби (мал.1,1). За формою і функціями зуби поділяють на різці, ікла, малі і великі кутні. На кожній щелепі по 4 різці, 2 ікла, 4 малих кутніх і 6 великих кутніх зубів. Різці та ікла мають по одному кореню. Цими зубами відкушують їжу. Кутні зуби мають два або три корені. Малі та великі кутні зуби подрібнюють їжу.

Мал.1. Розташування (1) і види (2) зубів
У кожному зубі розрізняють коронк, шийку і корінь (мал.1,2). Коронку зуба вкриває емаль (мал.2). Це найтвердіша тканина в організмі людини, за твердістю наближається до кварцу. Під емаллю розташований дентин. Він утворює більшу частину коронки, шийки і зануреного у ясна кореня. Шийку і корінь зуба вкриває цемент. Порожнину зуба заповнює сполучна тканина - пульпа. У пульпу через канал кореня входять кровоносні та лімфатичні судини, нерви. За рахунок пульпи зуб живиться та росте.

1 Емаль — найтвердіша тканина організму людини.

2) Дентин (dentinum, LNH; лат. dens, dentis — зуб) — мінералізована тканина зуба, складається в основному з гідроксиапатиту (70 — 72%), просоченого солями кальцію й пронизаного дентинними канальцями й колагеновими волокнами. Слугує основою зуба і підтримує зубну емаль. Товщина шару дентину коливається від 2 до 6 мм. Твердість дентину досягає 58,9 кг/мм².

3) Пульпа (лат. pulpis dentis) — рыхлая волокнистая соединительная ткань, заполняющая полость зуба (лат. cavitas dentis), с большим количествомнервных окончаний, кровеносных и лимфатических сосудов^[1].

4) Цемент (лат. — cementum) — специфическая костная ткань, покрывающая корень и шейку зуба человека, а также зубов других млекопитающих. Служит для плотного закрепления зуба в костной альвеоле.

Мал.2. Будова зуба

Зуби закладаються ще в утробний період, але перші, так звані молочні зуби (їх 20), з'являються після шести місяців, а до 10-12 років вони замінюються на постійні. Остання пара зубів (зуби мудрості) у людини з'являється до 25 років. Якщо зуби не берегти, не доглядати за ними, виникають їхні захворювання.

Найпоширеніша хвороба зубів - карієс (від лат. карієс - гниття) - руйнування твердих тканин зуба з утворенням порожнини у його стінці.

Розвиток цього захворювання прискорює також нестача вітамінів (особливо групи В), солей кальцію, фосфору, фтору.

Їжа, що потрапляє до ротової порожнини, стимулює виділення слини. У людини є три пари великих слинних залоз: привушні, підщелепні і під'язикові (мал.3).

Слина має слабколужну реакцію. Склад і кількість слини залежать від характеру їжі. Суха їжа потребує більше слини. Крім великих слинних залоз, слизова оболонка рота всіяна численними дрібними слинними залозами. За добу слинні залози виробляють від 1,0 до 1,5 л слини.

Мал.3. Слинні залози

Узагальнимо знання

Травний канал починається з ротової порожнини. У ній визначається смак їжі, її якість, відбувається механічна (подрібнення, перемішування) та хімічна (первинне розщеплення вуглеводів під дією травних ферментів: амілази і мальтази) обробка, їжа зволожується, набуває вигляду харчової грудки. Під час ковтання харчова грудка проходить в інший відділ травного каналу - глотку, а потім у стравохід і шлунок.