Перегляньте відео за посиланням https://www.youtube.com/watch?v=gdiftRwQHw8
Як відбувається сечоутворення та регуляція сечовиділення?
СЕЧОУТВОРЕННЯ (ДІУРЕЗ) - це процес утворення сечі, що відбувається в нефронах нирок. Виокремлюють два етапи сечоутворення: утворення первинної сечі та утворення вторинної сечі.
Таблиця 33. ЕТАПИ УТВОРЕННЯ СЕЧІ
Етап | Сутність |
І етап - утворення первинної сечі (150-180 л/добу) | Відбувається в капсулах нефронів шляхом фільтрації за рахунок різниці тиску (70-80 мм рт. ст.). За складом первинна сеча відрізняється від плазми крові відсутністю високомолекулярних білків і ліпідів, у ній також немає формених елементів крові. |
II етап - утворення вторинної сечі (1,5-1,8 л/добу) | Відбувається в звивистих канальцях та петлях нефронів шляхом реабсорбції (зворотне всмоктування в кров глюкози, амінокислот, води, йонів солей). Окрім того, відбувається ще й канальцева секреція (додаткове видалення з крові у сечу шкідливих речовин, що не відфільтрувались у капсулах нефронів). Утворюється вторинна сеча, в складі якої сечовина, сечова кислота, надлишкові солі тощо. |
Регуляція сечовиділення здійснюється за допомогою нервово-гуморальних впливів на процеси сечоутворення й сечовиведення.
Нервова регуляція сечоутворення здійснюється за участю центра сечоутворення, розташованого у проміжному відділі головного мозку. Нервові імпульси впливають на діаметр приносних артеріол, внаслідок чого зменшується чи збільшується притік крові до нирок і, відповідно, утворення сечі. Нервовий центр сечовиведення локалізований в крижовому відділі спинного мозку. Завдяки нервовим сигналам із цього центру відбувається скорочення стінок сечового міхура і розслаблення колових м'язів сечового міхура і сечівника. Людина може легко гальмувати позиви до сечовиділення, тому що на розслаблення м'яза-сфінктера сечівника впливає кора великих півкуль.
Гуморальна регуляція сечовиділення здійснюється гормонами: вазопресином (гормон гіпоталамусу), альдостероном (гормон наднирників).
Отже, сечоутворення й сечовиділення є складними процесами, що регулюються за допомогою нейро-гуморальних впливів
Які чинники спричиняють захворювання органів сечовиділення?
Серед захворювань сечовидільної системи найчастіше трапляються набуті хвороби, зокрема запалення нирки (нефрит), сечового міхура (цистит) і сечівника (уретрит). Поширеною в Україні останнім часом стала сечокам'яна хвороба - захворювання, що характеризується утворенням каменів у органах сечовидільної системи: нирках, сечоводах, сечовому міхурі. За статистикою, від неї однаковою мірою страждають представники різних статей та вікових категорій. Існують і вроджені захворювання, що можуть супроводжуватися втратою функції нирок і розвитку ниркової недостатності (одна нирка, подвоєна нирка, зрощена нирка та ін.).
Причинами захворювання органів сечовидільної системи часто є інфекції: низхідна (через кров під час ангіни, захворювань зубів, ротової порожнини) та висхідна (під час захворювань нирок і статевих органів). Нирки, особливо в дітей та підлітків, дуже чутливі до різних токсинів і забруднювачів навколишнього середовища. Алкоголь, нікотин, бензен, пестициди тощо, потрапивши в кров, порушують діяльність нирок. Чинниками ризику для захворювань органів сечовиділення є цукровий діабет, послаблена імунна система, сидячий спосіб діяльності, деякі лікарські засоби (наприклад, антибіотики).
Шкідливими чинниками, що сприяють розвитку захворювань органів сечовиділення, є перевтома, переохолодження, виснаження, гіповітамінози, захворювання органів статевої системи, зловживання алкогольними напоями, гострими стравами та ін.
Отже, захворювання органів сечовиділення - це порушення діяльності органів сечовидільної системи, причинами яких можуть бути спадковість, спосіб життя, стан навколишнього середовища.
Які основні заходи профілактики захворювань нирок?
Нирки крім основної видільної функції, виконують ряд важливих інших функцій, які спрямовані на участь у водно-мінеральному обміні та його регуляції. Нирки здатні виділяти сечу за надлишку води в організмі й більш концентровану сечу - у разі дефіциту води (осморегуляція). Ці парні органи забезпечують регуляцію об'єму води в організмі (волюморегуляція). Затримуючи певні йони (Na+, К+) або посилюючи їх виведення з організму, нирки відіграють головну роль в підтриманні йонного гомеостазу. Нирки здатні змінювати концентрацію йонів амонію NH4+ й гідрогену Н+, забезпечуючи регуляцію кислотно-основного балансу внутрішнього середовища.
Найвідомішими заходами профілактики захворювань нирок є раціональне харчування, своєчасне лікування захворювань зубів та органів травлення й дихання, загартовування організму, щоденна особиста гігієна. На їх основі лікарями сформульовані прості щоденні правила щодо запобігання порушень діяльності нирок. Давайте обґрунтуємо деякі з них.
1. Будьте активними, оскільки фізичні навантаження допомагають нормалізувати артеріальний тиск, покращити циркуляцію крові в нирках.
2. Пийте достатню кількість води. Рідина використовується нирками для формування сечі, осморегуляції.
3. Приділяйте увагу організації свого харчування. Надлишок солі, гострі спеції, нестача чи надлишок вітамінів можуть порушити процеси регуляції йонного гомеостазу
4. Не зловживайте алкогольними напоями. Етиловий спирт цих напоїв - це отрута для клітин нефронів, епітелію ниркових чашок та мисок. Його руйнівний вплив викликає запалення нирок, або нефрити (гломерулонефрити уражають ниркові клубочки, пієлонефрити - запалення ниркових мисок). Проміжні продукти розпаду етилового спирту можуть спричинити пухлинні захворювання нирок. Особливо небезпечним чинником для організму підлітків є вживання пива. У чому ж полягає небезпека цього напою для органів сечовиділення? Руйнівно діє спирт, що міститься в пиві, а також сполуки важких металів (наприклад, Кобальту, Кадмію). Окрім того, пиво містить особливі речовини (фітоестрогени), концентрація яких в 1 літрі пива може досягати 0,15 мг. Цієї кількості досить для помітного порушення гормонального балансу людини. Саме тому чоловіки, які зловживають пінним напоєм, поступово стають схожими на жінок: на стегнах відкладається жир, з'являється «пивний» живіт, розширюється таз, збільшуються груди тощо.
5. Використовуйте для профілактики хвороб нирок лікарські рослини. Чай з лимоном, із хвоща польового чи липового цвіту покращує діяльність нирок й сечоводів. Відвар кропу городнього заспокоює ниркові спазми, розчиняє камені. Вживання ягід журавлини болотної знімає запалення, вбиває мікроби і вимиває всі шкідливі речовини з нирок. Але найвідомішим у цій групі рослин є кавун. Відомий американський дієтолог Поль Брег писав: «Серед овочів та фруктів немає ефективнішого засобу для розчинення та виведення з людського організму неорганічних мінералів, аніж соковита м'якоть кавунів...».
Отже, нирки виконують низку дуже важливих для організму функцій і їхній стан та функціонування залежить, в першу чергу, від способу життя людини.