Конструктор уроків
1
Ознаки «епічного театру» найяскравіше втілено у найвідомішій п’єсі Б. Брехта — «Матінка Кураж та її діти» («Mutter Courage und ihre Kinder»). П’єсу створено як застереження 1939 р., напередодні Другої світової війни. Літературним джерелом стала повість німецького письменника XVII ст. Г. Я. К. Ґріммельсгаузена «Докладний та дивний життєпис страшенної ошуканки й бурлаки Кураж», у якій ішлося про шахрайські пригоди маркітантки (крамарки). Використання сюжету про Тридцятирічну війну, події якої відбувалися майже 300 років тому,— це один із прийомів, що дав змогу авторові запобігти «ефекту присутності», який, на думку Брехта, гіпнотизував глядачів та заважав їм аналізувати події на сцені. Саме тому автор рекомендував акторам грати в масках, перестановки на сцені робити так, щоб це бачили із зали, а декорації використовувати дуже спрощені.
За жанром п’єсу «Матінка Кураж та її діти» характеризують як історично-алегоричну драму. У ній автор утверджує відповідальність кожної людини за участь (активну чи пасивну) у війні, за долю всього людства. Брехт застосував принцип параболи (оповідь віддаляється від сучасного авторові світу, а потім знову повертається до теми й ухвалює філософсько-моральний висновок). Отже, у творі наявні два плани: роздуми драматурга про сучасну йому дійсність, попередження про небезпеку війни та блукання власниці торгового фургона, матері трьох дітей Анни Фірлінґ на прізвисько Кураж, її ставлення до війни як до джерела збагачення.
2. Словникова робота (запис до зошитів).
Маркітанти (від італ. mercatante — торговець) — дрібні торговці продовольчими товарами та предметами солдатського вжитку, що супроводжували війська під час походів та військових навчань (маневрів) та ін.; досить часто, особливо у Франції, ними були жінки — маркітантки. Ці дрібні торговці з’явилися ще в Давніх Греції та Римі, їхня діяльність набула найбільшого поширення в європейських феодальних арміях за відсутності централізованого. Постачання військ. Від XVIII ст. (у російській армії — з 1716 р.) права маркітантів регламентували спеціальні інструкції та статути; існували до початку ХХ ст.
Чому драматург Б. Брехт, уболіваючи за сучасний йому стан суспільства, звернувся у своєму творі до подій трьохсотрічної давнини?
♦ Чому автор не дає своїй героїні прозріти?
♦ Чи насправді матінка Кураж — жахлива мати? Чи є в ній щось позитивне?
♦ Чому Катрін зважується на самопожертву й подає сигнал жителям міста про наближення ворога?
♦ Порівняйте братів Ейліфа та Швейцеркаса. Що в їхніх характерах спільне, а що — відмінне?
♦ Як Брехт змалював воєначальників вищих і нижчих рангів?
♦ Чим пояснюється у п’єсі те, що жахлива війна комусь вигідна?
♦ У чому новаторство драматурга п’єси «Матінка Кураж та її діти»?
♦ Які традиційні художні прийоми й засоби використав письменник у драмі? Наведіть приклади.
Практична робота
♦ Схарактеризуйте образи п’єси «Матінка Кураж та її діти».
♦ Чому діти матінки Кураж, які зростали в однакових умовах, такі різні за своїми переконаннями й діями? У чому вони схожі на матір, а в чому — ні?
— Практично кожен із героїв драми Б. Брехта «Матінка Кураж та її діти» сприймає війну як засіб збагачення. «Оце така вона, війна! Добра годувальниця!»1 — вважає Анна Фірлінґ. Її син Ейліф неодноразово вдається до грабунку й жорстокого вбивства, щоб забрати у селян їхню худобу від короля, який пішов війною «ощасливлювати» й «визволяти» інші народи, священика, кухаря та до простого солдата — усі мріють про збагачення. I не важливо, яку ціну доведеться заплатити: зруйновані та пограбовані міста й села, тисячі загиблих мирних жителів чи навіть життя власних дітей Усі розуміють, що основа війни — це зиск, розрахунок, прагнення наживи у найганебніший спосіб, але ставляться до цього спокійно, як до неминучості або вигідної комерції.
Змальовуючи події XVII ст., Брехт звертав увагу співвітчизників на небезпеку егоїзму й байдужості. Він писав: «Завдання автора п’єси не в тому, щоб примусити прозріти наприкінці матінку Кураж... Авторові потрібно, щоб прозрів глядач. Прозріння Кураж суперечило б не тільки її характеру, а й перебігу подій у Німеччині 1930-х рр.». На думку Брехта, глядачі мали дійти висновку, що сучасне їм суспільство загрожує фашизмом усьому людству.
Образ матінки Кураж може бути метафоричним образом Німеччини 1930-х рр. Розпочинаючи війни, німці вірили, що матимуть змогу розбагатіти; утрачаючи своїх дітей у боях, уважали, що ті загинули за велику ідею страшні випробування здолали ця країна та її народ, але, на відміну від матінки Кураж, вони зробили висновки: нині вже зруйновано так звану Берлінську стіну, яка поділяла німців на східних і західних, а об’єднаний народ узявся до мирного будівництва на демократичних засадах.
Упродовж п’єси героїня називає себе та своїх дітей, що допомагають їй тягти фургон, «діловими людьми», «мирними людьми», «маленькими людьми», «простими людьми», «порядними людьми». Яке значення вкладає вона в ці слова? Чи згодні ви з нею?
Це цікаво! 1971 року п’єсу Б. Брехта «Матінка Кураж...» намагалися поставити у Київському театральному інституті на акторському курсі Верхацького, учня Леся Курбаса. Виставу заборонили. 1982 року в театрі імені Івана Франка відмінили навіть антигітлерівський памфлет «Кар’єра Артуро Уї». Уї-Гітлера мав грати Богдан Ступка. Згодом у столичній Російській драмі йшла «Матінка Кураж...» із Адою Роговцевою в головній ролі . «Тригрошова опера» мала успіх у Львові й Києві У франківців нині можна переглянути виставу «Кавказьке крейдяне коло» (написану 1945 р., після воєнної катастрофи Німеччини).
Українською мовою твори Брехта перекладали В. Митрофанов, Ю. Лісняк, Н. Гордієнко-Андріанова, М. Зісман, Л. Череватенко, В. Коптілов, В. Стус («Життя Ґалілея») та ін.
Домашня робота.
Прочитати п'єсу, вміти аналізувати.
Рефлексія від 19 учнів
Сподобався:
Так: 18
Ні: 1
Зрозумілий:
Так: 18
Ні: 1
Потрібні роз'яснення:
Ні: 18
Так: 1