Тема: Бернард Шоу «Пігмаліон».
Мета: формування предметних компетентностей: визначити основні віхи життєвого й творчого шляху, особливості світогляду письменника Б. Шоу; розвивати словниковий запас старшокласників, навички зв'язного мовлення, критичного мислення; виховувати у старшокласників потребу у високих естетичних та гуманних цінностях; формування ключових компетентностей: уміння вчитися: актуалізувати пізнавальну діяльність та критичне мислення учнів; комунікативної: формувати навички спілкування в колективі та толерантне ставлення висловлювання інших; інформаційної: формувати вміння визначати основне та роль деталі в тексті; розвивати навички роботи з книгою; загальнокультурної: виховувати естетичний смак та читацькі інтереси учнів; розширювати кругозір школярів.
Тип уроку: вивчення нового навчального матеріалу.
Основні терміни та поняття: біографія, світогляд, засоби комічного, «філологічна п'єса».
Міжпредметні зв'язки: історія, географія, українська та англійська мови.
Обладнання: портрет письменника, ілюстрації до біографії, до твору, презентація.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
В основі п’єси Бернарда Шоу лежить грецький міф про скульптора Пігмалеоне й Галатею. Шалено закоханий у своє творіння, він попросив Афродіту, богиню любові, оживити статую. У самій п’єсі, природно, нічого подібного містичного немає. У центрі сюжету соціальний конфлікт, оскільки головні герої з різних станів. Еліза Дулітл – молода, весела, жвава дівчина, яка заробляє собі на життя продажем квітів. Її прототипом виступає цинічний, грубий, але забезпечений професор фонетики Генрі Хіггінс.
І якби не парі професора з його другом полковником Пікерінгом, що зуміє з квіткарки зробити герцогиню, то, найімовірніше, їх долі ніколи б не перетнулися. Але в цьому і є весь автор.
(Фронтальне опитування). Літературний диктант
1. Джордж Бернард Шоу - лауреат … премії (Нобелівської)
2. Для Бернарда Шоу взірцем була творчість…( Генріка Ібсена)
3. Третій цикл п'єс Бернарда Шоу мав назву…(«П'єси для пуритан»)
4. Другий цикл п'єс Бернарда Шоу мав назву…(«П'єси приємні»)
5. За походженням Джордж Бернард Шоу був…(Ірландець)
6. За релігійними поглядами Бернард Шоу був…(атеїст)
7. Перший цикл п'єс Бернарда Шоу мав назву…(«Неприємні п'єси»)
8. Перші свої твої Бернард Шоу підписував псевдонімом… (G.B.S. (Джордж
Бернард Шоу)
9. Своє самостійне життя Бернард Шоу почав з … років (15)
10. У 1884 році Шоу став членом … товариства (Фабіанського)
11. Б.Шоу вважається в Англії засновником…(«Нової драми»)
12. Чудову освіту Б.Шоу здобув…( Самотужки)
13.Яка п’єса Шоу принесла йому перший успіх? („Дома вдівця”)
14.В основу сюжету твору Шоу „Пігмаліон” покладено… (давньогрецький
міф)
15. Б. Шоу визначив жанр п’єси „Пігмаліон”… (роман)
16. Рік створення п’єси „Пігмаліон”… (1912)
17. З якою метою вперше прийшов батько Елізи в дім Хіггінса? (вимагати
грошей)
18. До кого з жінок Хіггінс ставився з більшою повагою? (до матері)
19. П`єса Шоу „Пігмаліон” входить до циклу? („П’єси для пуритан”)
20. Чому Еліза у фіналі п’єси залишає дім Хіггінса? (це одна з форм
протесту)
ІII. Оголошення теми та мети заняття.
IV. Формування нових знань і способів дії.
· Опрацювання у групах інформації про життєвий і творчий шлях Б.Шоу(за матеріалами підручника також працює група).
«Мені до смерті набридли вигадане життя, вигадані закони, вигадані мораль, наука, світ, війна, любов, чесноти, пороки і взагалі все вигадане як на сцені, так і поза нею!» Так могла сказати лише людина, яка добре знала не вигаданий, а реальний стан справ «як на сцені, так і поза нею». Саме такою людиною був відомий письменник Джордж Бернард Шоу.
Майбутній драматург народився 26 липня 1856 р. в м. Дубліні. Ірландець Б.Шоу присвятив себе англійському театрові, не надто переймаючись національним питанням, його більше турбували соціальна й майнова нерівність, що заважала талановитій людині реалізувати свій творчий потенціал. Як важко біднякові пробитись у цьому світі, Б.Шоу знав із власного досвіду: через матеріальну скруту він не лише не здобув пристойної освіти, а й вимушений був тяжко працювати з 15-ти років. За 5 років службової кар’єри Б.Шоу помітно просунувся по службі, а ще – самотужки вивчився грати на фортепіано п’єси Бетховена і Моцарта. Юнак мріяв про літературу, тому після переїзду до Лондона, пропрацювавши недовго в телефонній компанії, вирішив присвятити себе творчості.
У 1870-і роки фаворитом у публіки був роман. Б.Шоу пише їх безупинно й посилає свої рукописи до всіх англомовних редакцій, навіть у далеку Австралію. Рукописи здебільшого повертали, тож юнак повною мірою пізнав, що таке злидні.
Б.Шоу не задовольнявся лише написанням романів, а й займався активною і публічною діяльністю. Тому в 1880-і роки він поринув у громадське й політичне життя, ставши вуличним промовцем. Драматург із подивом згадував про вулиці, переповнені людьми під час його виступів. Оратор міг би заробляти великі гроші, адже його запрошували для виступів усілякі громадські клуби, проте Б.Шоу грошей не брав, оскільки не торгував своїми політичними поглядами, які ні для кого не були таємницею: майбутній драматург був прихильником соціалістичного суспільного устрою
Політичні погляди Б.Шоу знайшли втілення не тільки в його вуличних промовах, а й у творах, що згодом друкувались у невеличкому журналі соціалістичного спрямування. Навіть свою першу п’єсу письменник пише не з мистецьких, а з ідейних міркувань. Фактично Шоу стояв біля витоків соціальної і політичної англійської п’єси XIX ст..: «Я пишу п’єси з конкретним наміром прищепити народу свої переконання…. Іншого поштовху для написання п’єс у мене немає. Вся велика література є журналістикою… Нехай інші культивують те, що називають літературою, я – за журналістику».
Успіх прийшов до Б.Шоу, коли йому було вже під 30. На початку 1885 р. відомий літературний критик і перекладач Ібсена В.Арчер звернув увагу на високого і худого рудобородого чоловіка, що сидів неподалік від нього в читальному залі Британського музею. На столі в чоловіка лежали французький переклад «Капіталу» К.Маркса та партитура опери Р.Вагнера «Тристан та Ізольда». А невдовзі Б.Шоу був уже літературним, художнім, музичним і театральним оглядачем кількох провідних англійських періодичних видань. Саме як критик він і здобув уперше популярність.
На початку 1890-х років Б.Шоу приділяє багато уваги проблемам театру, він стає палким прихильником «нової драми» і насамперед – творчості Г.Ібсена. ці його погляди знайшли втілення у відомій праці «Квінтесенція ібсенізму» (1891). Блискучий оратор і майстер дискусії, Б.Шоу наголошує на полемічності драматичного твору, унаслідок чого з-під його пера й виходили драми-дискусії.
Шлях Б.Шоу на світовий театральний Олімп був нелегким: «Професія місіс Воррен» (1894) була заборонена, під час вистави «Зброя і людина» (1894) майбутній англійський король Едуард VII демонстративно покинув ложу. Переломним у його театральній кар’єрі став 1898 р., коли драматург отримав гонорар за свою п’єсу «Учень диявола» (1896 – 1897), що з успіхом ставилась у театрах США. Саме цей гонорар поклав початок матеріальному добробуту письменника і дозволив йому одружитися із «зеленоокою мільйонеркою» Шарлоттою Пейн-Таушенд.
На початку XX ст.. Б.Шоу зажив слави одного з провідних драматургів світу. За 70 років літературної діяльності він створив безліч цікавих п’єс. Та одна з найяскравіших – «Пігмаліон» (1913) – написана для англійської акторки Стеллі Патрік-Кемпбелл. Реакція критики й публіки на п’єсу ошелешила письменника: ні про яке кохання, а тим більше одруження Гігінса і Елайзи не може бути й мови! Бернард Шоу навіть дописує розлогий епілог, абсолютно неможливий для театральної постановки, у якому розповідає про подальшу долю Елайзи, котра вийшла заміж за Фредді, і пояснює, чому вона відмовилася (з поваги до інтелектуальної власності) від задуму давати приватні уроки з фонетики і таки взяла гроші в Пікерінга. Проте публіка все одно сприймала стосунки дивакуватого професора і бідної квіткарки як іще одну поетичну історію кохання. Коли ж у автора п’єси запитували, про що ж, зрештою, «Пігмаліон», він відповідав: «Про фонетику». Шоу, звісно, лукавив. Відповідь він уклав у вуста Гіггінса: «Як це страшенно цікаво: взяти одне людське створіння й зробити з нього щось зовсім інше, давши йому нову мову. Це ж заповнює щонайглибшу прірву, яка відділяє клас від класу й душу від душі».
У 1925 р. Б.Шоу отримав Нобелівську премію з літератури «за творчий доробок, позначений ідеалізмом і людяністю, зокрема за запальну сатиру, що нерідко буває пройнята дивним поетичним чаром».
Помер видатний письменник 2 листопада 1950 р. в англійському місті Ейот-Сент-Лоренс.
· Специфіка втілення античного міфу в п’єсі «Пігмаліон».
Б.Шоу замислив п’єсу «Пігмаліон» як реалізацію своїх естетичних принципів, за які боровся в театрі. У передмові до п’єси, задуманої як осучаснена інтерпретація міфологічного сюжету, Б.Шоу пише про видатного лінгвіста Генрі Суїта (Генрі Гіггінс у творі), а також акцентує на виховному спрямуванні свого твору і доходить висновку, що ознакою справжнього мистецтва є дидактизм». Твір настільки дидактичний, а сюжет його настільки неупереджений, що я радо тикаю «Пігмаліона» під ніс усім розумникам, які, мов папуги, правлять, що мистецтво в жодному разі не може бути дидактичним. П’єса підтверджує моє переконання у тому, що справжнє високе мистецтво бути іншим просто не має права» (Б.Шоу).
· Словникова робота: Ковент Гарден, пенс(пенні), соверен, фунт стерлінгів, крона, флорин.
· Коментоване читання першої дії п’єси.
· Робота за змістом прочитаної частини твору.
Які враження викликало у вас знайомство з героями комедії Б.Шоу «Пігмаліон»? Що можна вважати візитною карткою тих дійових осіб, які привернули вашу увагу? Чому? Проілюструйте конкретними прикладами.
За яких обставин чоловік із записником звертається до квіткарки з такими словами: «Згадайте, що ви живе створіння, наділене душею і даром виразного мовлення; що ваша рідна мова – це мова Шекспіра і Мільтона, мова, якою написано Біблію»? Що спричинило обурення головного персонажа?
Підготуйте словесний портрет квіткарки. Чи змінюється він протягом дії, чи залишається статичним? Обґрунтуйте відповідь, порівнявши слова, вчинки і мову героїні, авторські ремарки у відповідних сценах першої дії.
Які проблеми, крім лінгвістичних, порушує драматург на початку п’єси? Прокоментуйте відповідь Гіггінса на запитання, чи заробляє він собі на життя фонетикою.
У чому, на вашу думку, полягає своєрідність оновленого тлумачення англійським драматургом міфу про античного скульптора і його витвір? Якою мірою професор Гіггінс, квіткарка Еліза Дулітл відповідають вашим уявленням про сучасних Пігмаліона і Галатею?
Чи вірите ви Гіггінсу, який обіцяє за три місяці зробити із квіткарки справжню леді? Як ви вважаєте, за яких умов цього можна досягти?
Наскільки зміст і художні засоби зображення в першій дії «Пігмаліона» відповідають обраному драматургом жанру комедії?
· Засвоєння елементів теорії літератури.
Парадокс – 1) несподіване, непередбачуване твердження (думка, висновок), що суперечить усталеним традиціям, правилам, нормам; 2) суперечність, що досягається в результаті формально правильного міркування.
V. Застосування знань, умінь, навичок.
Визначення основних прийомів створення комічного в п’єсах Б.Шоу:
- «доведення деяких життєвих явищ до абсурду
- добродушний сміх
- делікатна іронія
- чиста веселість
· Робота з підручником.
Опрацювання рубрики «Літературна прогулянка» чи інших рубрик підручника, які слугують для поглиблення культурологічного фону заявленої теми уроку.
VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
1. Знати зміст п’єси Б. Шоу «Пігмаліон».
2. Підготувати повідомлення або презентацію «Міф про Пігмаліона та Галатею».
.png)