Багатства вод світового океану

Блакитна безодня водних просторів нашої планети приховує величезні багатства. За розрахунками вчених на дні знаходиться понад один мільйон затонулих кораблів, які в епоху Великих географічних відкриттів перевозили золото і срібло в Європу. Але це не головні багатства Світового океану. Адже Океан це транспортні шляхи та корисні копалини, їжа й дешева енергія. Та сьогодні людства  використовує лише незначну частку цих багатств. Сьогодні на уроці ми з’ясуємо, чим багатий світ океанів. Дослідження показують, що сумарна кількість живої речовини в океані в 750 разів менша, ніж на суходолі. Сьогодні роль океану як годувальника надзвичайно скромна. Кількість морепродуктів, що виловлюється в середньому за рік, становить лише 1 % від загального об’єму продуктів харчування, що виробляються на планеті. Океан має значні мінеральні ресурси, але видобуток їх є дуже важким. Швейцарський океанолог Жак Пікар писав: «…океан — це безодня проблем, таємниць, незрозумілих речей, безглуздих питань і захоплюючих загадок». На уроці ми і поговоримо про те, як людина використовує багатства океану та якими є їх наслідки господарської діяльності. 

Які способи вимірювання глибин вам відомі?

Чи можна за допомогою ехолота дізнатись, які багатства є в океані? 

Щоб дізнатись, чим багатий океан, учені досліджують його за допомогою:

експедиційних суден (вивчають рельєф, магнітне поле);

дрейфуючих станцій (вивчають температуру, солоність, течії);

підводних апаратів: акваланг, батискаф, підводні човни з  відеооснащенням;

сейсмічних методів (склад гірських порід);

штучних супутників Землі;

космічних кораблів (хвилі, кригу, косяки риб).

Століттями загадкою була причина морських припливів і відпливів. Сьогодні достовірно відомо, що ритмічний рух морських вод викликають сили тяжіння Місяця і Сонця.  Припливи і відпливи повторюються двічі на добу, хоча точний час їх настання змінюється залежно від сезону і положення Місяця. Здавна люди намагались використати енергію припливів. Уже в Середньовіччі вона була застосована для практичних цілей. Першими спорудами, механізми яких приводились у дію припливною енергією, були млини та лісопильні, що з'явилися у X-XI ст. на берегах Англії та Франції.. Пізніше  на берегах океанів і морів будували припливні електростанції (ПЕС). Перша морська ПЕС  була побудована у 1913 р. у Англії. Нині ПЕС побудовані і вже років 20-25 успішно працюють  у Франції, у Китаї, Канаді та Японії. Доречі, для Японії з її протяжною береговою лінією знайти придатні місця для будівництва таких ПЕС легко. У цій країні на сьогодні діють 53 атомні електростанції, а викопне паливо вона змушена імпортувати. Тому будівництво ПЕС для Японії і економічно вигідне, і екологічно дуже важливе. У процесі будівництва припливної електростанції велика увага приділяється саме екологічності спорудження. Для цього форма дна каналів, якими протікає морська вода, вибирається так, щоб тварини, що випадково потрапили до каналу, могли вибратися з нього. 

Мінеральні ресурси океану складають розчинені в морській воді речовини, а також розташовані на дні і під дном океану корисні копалини. Зараз на шельфі добувають нафту, газ, вугілля, янтар, сірку, залізну руду, марганець, золото, срібло. Сама океанічна вода — це рідка руда: 3,5% її становлять тверді мінеральні речовини. З морської води видобувають бром, магній, радій, калій, уран, кухонну сіль. Однак процес виділення з морської води цих скарбів є дуже трудомістким і нерентабельним. З океанічного дна шельфової зони дістають гравій та пісок для будівництва.

Морська вода  багата на нітрати, якщо  її можна розподілити навколо енергетичних станцій то  таким чином можна інтенсифікувати ріст водоростей, що, у свою чергу, приверне інших морських мешканців з більш високих трофічних рівнів. За рахунок цього можна створити основу для комерційного розведення риби.

Океан може врятувати людство від загрожуючого водного голоду. В окремих країнах світу опріснюють морську воду, хоч це й дорогий процес.

Біомаса водоростей океанів і морів також містить велику кількість енергії. У майбутньому для переробки на паливо передбачається використовувати як прибережні водорості, так і фітопланктон. Основними способами такої переробки мають бути, по-перше, бродіння вуглеводів водоростей до спиртів; по-друге, ферментація великої кількості водоростей без доступу повітря для виробництва метану. Розробляється також технологія переробки фітопланктону для виробництва рідкого палива. Цю технологію можна поєднувати з експлуатацією океанських термальних електростанцій, підігріті глибинні води яких забезпечуватимуть процес розмноження фітопланктону завдяки наявності тепла і поживних речовин. А водорості не лише використовують в їжу, але й виготовляють з них ліки, папір, тканини, добрива.

Активніше за інші, людина використовує біологічні багатства Світового океану. До них належать ті види морських організмів, які людина застосовує для задоволення своїх потреб.  Безмежні простори Океану від полюсів до екватора і від поверхневих вод до темних глибин – заселені живими істотами. Океан заповнений життям. Його води використовують як середовище існування понад 160 тис. видів тварин. Усі живі організми, що заселяють Океан, залежно від умов їх існування та способу життя умовно поділяють на три великі групи: планктон, нектон та бентос. Планктон (з грецької – блукаючий) складають мікроскопічні організми, що мешкають у поверхневій товщі води та не спроможні протистояти переміщенню хвиль. Вони є основою харчування для більшості інших мешканців Океану. Нектон (з грецької – плаваючий) об’єднує організми, які опанували товщу води та здатні активно пересуватися на значні відстані. До цієї групи істот належать в основному риби та океанічні звірі (кити, косатки, кашалоти, дельфіни), а також кальмари, морські змії, черепахи. Промислове значення мають близько 200 видів морських риб. З них найбільше виловлюють сім видів: оселедець, тріска, скумбрія, лосось, тунець, камбала та морській окунь. Бентос (з грецької – глибинний) – це рослини і тварини, що мешкають на дні Океану. Об’єктом промислу  Серед них є устриці, мідії, краби, омари, морські їжаки та інші. Деякі з них ведуть прикріплений спосіб життя. Це водорості та коралові поліпи.

1. Чому Світовий океан називають колискою сучасної цивілізації?

2. Чому живі організми проживають на різних глибинах?

3. Чому через Тихий океан прокладено найважливіші торгові морські шляхи?

4. Чому води Світового океану називають «рідкою рудою»?

5. Чому більшість рослин і тварин проживають до глибини 100 м?

6. Чому не доцільно будувати ПЕС на Чорному морі?

7. Чому  необхідно регулювати вилов промислових риб та полювання на морських тварин

8. Чому вчені різних країн об’єднують свої зусилля для вивчення Океану?

https://vseosvita.ua/library/prezentacia-do-uroku-osnovni-bagatstva-okeanu-327121.html