Австралія

1. Фізико-географічне положення материка.

        Площа Австралії 7687 кілометрів квадратних. Це найменший і найвіддаленіший материк, тому Австралія була відкрита пізніше за інші материки.

        Особливості ФГП Австралії:

1. Єдиний материк, який перетинається південним тропіком майже наполовину;

2. Найменший;

3. Найвіддаленіший від Європи.

      2. Історія дослідження Австралії.

(в ході розповіді прикріпити судна англійця Д.Кука, голландця А.Тасмана, іспанця Торреса).

        Внаслідок своєї віддаленості від Європи Австралія була відкрита європейцями пізніше всіх обжитих материків. Вперше її північні береги побачив іспанський мореплавець Луіс Торрес. В середині XVII століття голландець А.Тасман описав і склав карту західних берегів Австралії. Так у 1644 році була відкрита і лише у XVIII столітті англієць Д.Кук знову підійшов до Австралії і вдруге відкрив її.

        Д.Кук оголосив Австралію колонією Великобританії. Кук тричі здійснив навколосвітню подорож. Третя подорож закінчилася для нього трагічно. На острові Гаваї він втрутився у розлад місцевих мешканців і був убитий. 

        Особливості відкриття материка:

1. Материк був відкритий двічі;

2. Був відкритий останнім серед заселених материків.

      3. Рельєф і корисні копалини.

        Робота з картою:

1. Які форми рельєфу переважають у Австралії?

2. Чому?

В основі Австралії лежить Австралійська платформа. Це найнижчий материк, його середня висота становить 215 метрів. На заході платформа підвищена, тут знаходиться Західноавстралійське плоскогір’я (300-400 м). центральна частина платформи є величезним прогином. Цю частину платформи займає Центральна низовина.

        На крайньому сході Австралії розташовані гори – Великий Водороздільний хребет. На півночі ці гори низькі та середньовисотні, з плоскими вершинами. Південна частина хребта значно вища. Тут розташовані Австралійські Альпи з найвищою вершиною материка – горою Костюшко (2 230 м).

Австралія багата рудними корисними копалинами: залізні, алюмінієві, мідні, уранові руди, боксити; паливні: кам’яне і буре вугілля, нафта, газ та інше.

Особливості рельєфу:

1. На материку немає обмерзання;

2. В Австралії немає діючих вулканів.

      4. Клімат Австралії.

        Австралія – найсухіший материк світу. 40% материка одержує менш як 250 мм опадів на рік і тільки 10% - понад 1000мм. Чому?

Робота з картою.

1. Де на материку випадає найбільша кількість опадів? Чому?

2. Де на материку випадає найменша кількість опадів? Чому?

3. Які повітряні маси панують на материку?

4. Чому повітряні маси з океану не приносять опадів?

5. В яких кліматичних поясах розташована Австралія?

Особливості клімату:

1. Найсухіший материк світу;

2. Лише 10% материка одержує понад 1000 мм опадів.

      5. Внутрішні води Австралії.

        Робота з картою:

1. Зверніть увагу, які позначення мають річки і озера?

2. Чому?

        В Австралії пересохлі річки мають назву крики. На материку мало річок, і ті майже всі пересихають, а також мало озер, які в основному всі солоні. Найбільша річка Австралії – р.Муррей, а найдовша – р.Дарлінг.

        Особливості внутрішніх вод:

1. Річки й озера пересихають;

2. Майже всі озера Австралії солоні.

      6. Природні зони Австралії.

        Найбільшу площу Австралії займає зона тропічних пустель і напівпустель. Червоним серцем Австралії називають пустелю Вікторію і Велику Піщану пустелю. Їхня поверхня справді має червоний колір, що зумовлено сполуками заліза, на які багаті піски пустелі.

        Пустелі Австралії не схожі на африканські. Джерела води зустрічаються рідко, а перехід через пустелю дуже важкий. Пустелі використовуються як пасовища впродовж року, адже часто вкриті колючими чагарниками. Рослини тут так тісно переплетені, що утворюють місцями непрохідні хащі – скреб.

        В пустелях Австралії водяться змії, плащевидна ящірка, ящірка-Молох. Ящірка-Молох від носа до хвоста і лап вся у великих і гострих шпичаках. Ящірка – «кактус» харчується мурашками і вбирає вологу з повітря шкірою. Знаходячись під дощем, вона збільшується в розмірі втричі. На сонці Молох починає «потіти», і тоді вона «ковтає» власне випаровування.

        В пустелі є птах ему. В пустелях та скребах  зустрічається багато видів (кілька десятків) кенгуру: є велетенські руді кенгуру розміром два метри, а є дрібні кенгуру – валлабі, розміром з кроля. Д.Кук був здивований чудернацьким виглядом невідомої йому тварини, яка високо стрибала на довгих задніх ногах. Кук спитав у австралійців, як називається ця тварина. «Кенгуру» - відповіли вони. Так і почали називати цю тварину. І тільки значно пізніше Кук довідався, що оклик «кенгуру» означав місцевою говіркою «не розумію».

        Кенгуру мають поганий зір, натомість чудовий слух. Кенгуру – чемпіони із стрибків у довжину серед тварин, їх результат – більше 10 м.

Навіть у велетенських рудих кенгуру діти з’являються на світ крихітними, розміром до 3 см., як  грецький горіх.

        Ми продовжуємо свою мандрівку і в’їжджаємо у світлий евкаліптовий ліс. Евкаліптів декілька сотень видів. З кожних чотирьох дерев – три це евкаліпти. Евкаліпт добре пристосувався до сухого і жаркого клімату. Їх коренева система глибоко проникає у землю, а листки сухі й жорсткі, нагадують голки хвойних. Колір їх сіруватий, вони вкриті товстою шкіркою. Вузькі листочки евкаліпта майже завжди спрямовані ребром до сонця і не дають тіні. У вологих місцях східного узбережжя деякі види евкаліпта досягають 100 м заввишки і товщина стовбура до 10 м. деревина евкаліпта дуже міцна, не піддається гниттю. Це – найвище дерево Землі. Евкаліпт дуже швидко росте і в 35 років досягає такої висоти, як двохсотлітній дуб.

        У листі евкаліпта міститься ефірна олія, яку застосовують у медицині й парфумерії.

        На гілках евкаліптів живуть симпатичні сумчасті ведмежата коала – улюбленці австралійців. Більшу частину життя коала проводить на евкаліптах, живлячись їх листям. Правда, з 600 видів евкаліптів, які ростуть в Австралії, коала живе тільки на 12. Тому в зоопарках, за межами Австралії, він не утримується. Коала дуже млявий і пасивний. За цінне хутро його майже винищили.

        У лісах Австралії і на прилеглих островах трапляються великі купи з листя, гілок, трави, моху, землі – до метра заввишки і до трьох метрів у діаметрі. Належить така споруда великому лісовому птахові з великими і сильними ногами. З голої шиї в нього звисає складка шкіри. За цю схожість з індиком птаха називають чагарниковим індиком.

        Навесні, коли стоїть сира погода, самка і самець згрібають вологе листя, гілки, мох, які згодом починають гнити. При цьому утворюється тепло. Тоді самка родить у листі ямку і відкладає туди яйце. Через кілька днів вона кладе ще одне яйце, вже в іншому місці, потім ще. Так одне за одним відкладає вона у цей своєрідний інкубатор близько п’ятнадцяти яєць.

        Розвиток зародка в яйці значною мірою залежить від тепла, що утворюється в гниючому листі. Приблизно через півтора місяця з яєць починають вилуплюватись оперені пташенята, які на другий день уже швидко бігають між кущами, шукаючи черв’яків, гусениць, жуків та іншого корму. Пташенята покинуті на самих себе.

        Чагарникові індики належать до родини великоногих, або смітних курей, який налічує близько тридцяти видів. Живуть ці кури на островах Полінезії і головним чином в Австралії. Одні види смітних курей заривають яйця в купи сміття або землі, як це робить чагарникова індичка, а інші, подібно до черепах, - нагрітий пісок на морському березі.  

   7. Населення і політична карта Австралії.

        Населення Австралії можна поділити на дві групи: корінне та пришле. Корінне населення Австралії – аборигени, значно відстали у своєму розвитку від європейців. Аборигени не знали ні землеробства, ні тваринництва. Простий навіс з деревної кори, підпертий кілками був їм житлом. Одягу майже ніякого. Аборигени – досвідчені мисливці. Вони чудово орієнтуються в навколишньому середовищі, знають життя тварин, дуже спостережливі. Цікавою зброєю є бумеранг. Це певним чином вигнута палиця, яка, не потрапивши у ціль, повертається в те місце, звідки її кинули. Живуть аборигени в спеціально відведених районах, найчастіше в неродючих, так званих резерваціях.

        Сюди їх відтіснили переселенці – європейці, здебільшого англійці.

       На материку Австралії знаходиться тільки одна держава – Австралійський Союз. Столиця – Канберра. Мова – англійська. Прапор затверджено королевою Великобританії у 1954 році. На прапорі у верхньому лівому кутку – прапор Великобританії, який символізує вступ Австралії в Співдружність, яку очолює Великобританія. Синій колір прапора символізує океан, який з усіх боків омиває Австралію. На синьому фоні у вигляді сузір’я Південний Хрест розміщено білі зірки. Велика зірка під прапором Великобританії називається зіркою Співдружності. Сім її променів символізують семичленне адміністративне ділення. Маленька п’ятикутна зірка – символ федерального столичного округу Канберра. 

        Герб існує з 1912 року. Щит герба розділено на 6 частин. Праворуч та ліворуч від гербового шита зображені представники ендемічної фауни Австралії – кенгуру та страус ему. Вибір цих тварин не випадковий. Вони символізують прогрес, прямування вперед, так як ні ему, ні кенгуру не мають шляху назад.

        Особливості:

1. На материку лише одна держава;

2. Корінне населення становить лише 2%.

Давайте зіграємо у гру «Що зайве?»

        Я називаю представників рослинного і тваринного світу, а ви визначаєте, що зайве.

1. Кускус, комбат, лев, кенгуру.

2. Евкаліпт, фікус, алое, пляшкове дерево.

3. Коала, качконіс, єхидна, зебра.

4. Ему, пелікан, лірохвіст, папуга.