Конструктор уроків
10
2
237
30
3
2
Навчальна:
ознайомити учнів з особливостями детективного жанру;
розкрити специфіку сюжету й композиції оповідань про Шерлока Холмса;
поглибити поняття сюжет, композиція, детектив, оповідач.
Розвивальна:
розвивати логічне мислення, уміння аналізувати художній текст;
формувати навички роботи з літературними поняттями;
удосконалювати вміння висловлювати власні думки.
Виховна:
виховувати інтерес до читання;
формувати повагу до інтелектуальної праці, спостережливості, справедливості.
Вітаю!
Продовжуємо вивчати детективні твори. Детектив — це жанр, який змушує читача мислити, аналізувати та шукати істину разом із героєм. Саме тому оповідання про Шерлока Холмса й досі залишаються популярними.
1
Бесіда з учнями:
Які твори називають детективними?
Чи читали ви або дивилися історії про Шерлока Холмса?
.png)
2
Артур Конан Дойл (1859–1930) народився в Единбурзі, рідному місті Вальтера Скотта і Роберта Льюїса Стівенсона, у родині збіднілих аристократів. Його дід, батько і дядьки були талановитими художниками. Мати Артура, Мері Фолі, дуже багато читала й розповідала синові різні історії. Конан Дойл казав, що справжня любов до літератури в нього від матері. У дитинстві Артур захоплювався історичними романами Вальтера Скотта та пригодницькими творами Жуля Верна і Майна Ріда. Якось навіть сам написав та проілюстрував повість про полювання на тигра. У школі він редагував учнівський літературний журнал і писав вірші. Після закінчення школи Конан Дойл опанував професію лікаря в Единбурзькому університеті та працював у робітничих кварталах Бірмінгема. Саме тоді він надрукував оповідання, за яке отримав перший гонорар. Оскільки лікарська практика в незаможному передмісті не приносила достатніх коштів, Дойл деякий час працював корабельним лікарем. Потім майже на десять років він осів у приморському місті Портсмуті, де підготував до захисту наукову роботу на звання доктора медицини. Портсмут і став місцем народження видатного детектива Шерлока Холмса. У 1886 році вийшла друком повість «Етюд у багряних тонах», де вперше з’явилися Шерлок Холмс і доктор Вотсон. Але видавці тоді не заплатили молодому автору ні пенса.
Хоча журнали залюбки замовляли оповідання Конану Дойлу, проте платили дуже мало. Тож письменник деякий час розмірковував, якому фахові присвятити своє життя. Але все визначив той самий Шерлок Холмс. Оскільки Конан Дойл із родиною перебрався до Лондона, то заради заробітку він погодився стати дописувачем журналу «Стренд». На ту пору в англійських періодичних виданнях були надзвичайно популярними історії з продовженнями. Свого часу саме з таких оповідок почав свій шлях у літературу Чарльз Дікенс. За умовами контракту Конан Дойл мусив подавати матеріали до кожного номера. Він добре розумів усю небезпеку подібної роботи: дехто не дочитає історію до кінця, хтось почне із середини, а комусь номери журналу будуть траплятися через раз. І він запропонував нову літературну форму: серію закінчених оповідань, об’єднаних головним персонажем. Цим героєм, точніше героями, і стали детектив Шерлок Холмс та його друг і помічник доктор Вотсон.
Письменницькою знахідкою Конана Дойла стала не лише форма твору, а й суто науковий метод, за допомогою якого розкривалися злочини. Не випадковість чи щасливий збіг обставин допомагали Холмсу знайти злочинця, а залізна логіка, спостережливість і новітні наукові досягнення – запорука успіху детектива. Так народився знаменитий дедуктивний метод Шерлока Холмса, який позбавляв злочинця шансів уникнути покарання. Чи не тому ще за життя письменника його детективні оповідання були надруковані в Єгипті як підручник для поліцейських?
ли надруковані в Єгипті як підручник для поліцейських? Детективні твори стали справою всього життя Конана Дойла. Письменник через це страждав, адже справжнім своїм покликанням він вважав історичні романи. Але публіка хотіла читати лише про Шерлока Холмса і його знаменитий дедуктивний метод. У листі до матері Конан Дойл сердито писав, що або він уб’є Шерлока Холмса, або Шерлок Холмс уб’є його. Це сталося в повісті «Остання справа Холмса», де у двобої з генієм злочинності професором Моріарті геніальний детектив гине...
Зараз навіть важко уявити, який розголос ця суто літературна подія мала в англійському суспільстві. Усі тільки й говорили про смерть відомого детектива. Письменник отримав лавину листів, у яких дописувачі просили й навіть вимагали, іноді з погрозами, щоб Холмс ожив. Сама королева Вікторія переймалася подальшою долею цього літературного персонажа. Вона стверджувала, що Холмс – надзвичайно кмітливий і розумний, щоб загинути просто так, що він у такий спосіб вирішив приспати пильність злочинців. Останньою краплею для письменника стала гнівна реакція його матері, яка просто-таки вимагала, щоб син «оживив» детектива. Дойл протримався цілих вісім років. За цей час наклад журналу, де друкувалися історії про Холмса, різко впав, і його власники запропонували письменнику небачений на той час гонорар, аби лише він повернув читачам і читачкам їхнього улюбленого героя. 1901 року вийшла друком повість «Собака Баскервілів».
Щоправда, Конан Дойл пояснював, ця історія трапилася ще до «загибелі» детектива. Але вже через два роки він вимушений був «воскресити» Холмса остаточно.
Усього письменник написав 56 оповідань і 4 повісті про великого сищика. А ще низку навдивовижу цікавих історичних і науково-фантастичних романів. Сучасники знали А. К. Дойла не лише як надзвичайно талановитого майстра слова, а й як чудову людину з активною життєвою позицією. Добрий знайомий письменника Джером К. Джером говорив про нього: «Людина великого серця, велика на зріст, велика душею», а художник Мортімер Менпес стверджував, що Артур Конан Дойл – один із тих людей, що роблять Англію великою.
По його смерті на надгробній плиті вигравіювали лицарський девіз: «Steel True, Blade Straight» («Вірний як сталь, прямий як клинок»).
Перегляньте відео.
3
1. Артур Конан Дойл був письменником з:
А Великої Британії
Б Франції
В США
Г Німеччини
2. У якому столітті жив і творив Артур Конан Дойл?
А XVII
Б XVIII
В XIX
Г XXI
3. Основний літературний жанр, у якому прославився письменник:
А пригодницький роман
Б фантастика
В детектив
Г поезія
4. Якого відомого персонажа створив Конан Дойл?
А Еркюля Пуаро
Б Шерлока Холмса
В Робіна Гуда
Г Гуллівера
5. Хто є другом і оповідачем у більшості оповідань про Холмса?
А інспектор Лестрейд
Б містер Степлтон
В доктор Вотсон
Г професор Моріарті
6. За фахом Артур Конан Дойл був:
А юристом
Б журналістом
В лікарем
Г учителем
7. Що найбільше допомогло письменнику створити образ Шерлока Холмса?
А подорожі
Б знання медицини й логіки
В казки дитинства
Г історичні джерела
8. Де відбуваються події більшості оповідань про Холмса?
А Париж
Б Единбург
В Лондон
Г Нью-Йорк
9. Яка риса характеру Шерлока Холмса є головною?
А сила
Б сміливість
В логічне мислення
Г хитрість
10. Як зазвичай розкривається злочин у творах Конан Дойла?
А випадково
Б за допомогою магії
В через логіку й спостереження
Г за підказкою злочинця
11. Як називається форма творів про Шерлока Холмса?
А казки
Б поеми
В оповідання
Г балади
12. Чому твори Конан Дойла популярні й сьогодні?
А через гумор
Б через романтичну історію
В через захопливі загадки й логіку
Г через вірші
1 – А
2 – В
3 – В
4 – Б
5 – В
6 – В
7 – Б
8 – В
9 – В
10 – В
11 – В
12 – В
4
Переглядаючи свої записи про більш як сімдесят пригод Шерлока Холмса, які я вів протягом останніх восьми років, і вивчаючи методи свого друга, я бачу між них багато трагічних, кілька кумедних, чимало дивних, але не можу назвати бодай однієї банальної, бо Холмс, працюючи з любові до мистецтва, а не заради грошей, ніколи не брався за розслідування, якщо справа не обіцяла чогось надзвичайного, навіть фантастичного.
іцяла чогось надзвичайного, навіть фантастичного. З усього цього різноманіття я, проте, не можу пригадати нічого винятковішого за випадок, пов’язаний із добре відомою у графстві Суррей родиною Ройлоттів із Стоук-Морана…
Це було на початку квітня 1883 року. Прокинувшись одного ранку, я побачив, що Шерлок Холмс, уже одягнений, стоїть біля мого ліжка. Як правило, він уставав пізно, але зараз годинник на каміні показував чверть на восьму, і тому я глянув на свого друга не без подиву, можливо, навіть дещо роздратовано, бо сам ніколи не зраджую своїх звичок.
– Даруйте, що розбудив вас, Вотсоне, – сказав Шерлок Холмс, – але сьогодні всі так чинять. Спочатку розбудили місис Хадсон, вона розбудила мене, а я – вас.
– А що таке? Пожежа?
– Ні, клієнтка. Приїхала якась молода леді, вона, здається, дуже схвильована й будь-що бажає зустрітися зі мною. Зараз вона чекає у вітальні. Ну, а коли молоді жінки мандрують по Лондону в таку ранню годину й піднімають людей з ліжок, то, гадаю, в них є на це досить поважні причини. Якщо ж справа виявиться цікавою, ви, не сумніваюся, захочете почути все з самого початку. От я й подумав, що треба покликати вас, щоб ви мали таку можливість.
– Дорогий друже, було б шкода з неї не скористатися.
Для мене не існувало більшої втіхи, як стежити за Холмсом, коли він займався своєю професійною справою, і захоплюватися його швидкими умовиводами, які, дарма що здавалися майже інтуїтивними, завжди були логічно обґрунтовані. Саме завдяки цьому Холмс і розплутував усе, за що брався. Я квапливо одягнувся й за кілька хвилин був готовий супроводити свого друга. Коли ми спустились униз до вітальні, біля вікна сиділа вдягнута в усе чорне із густою вуаллю на обличчі дама. Побачивши нас, вона підвелась.
– Доброго ранку, пані, – привітно мовив Холмс. – Мене звуть Шерлок Холмс. А це мій близький друг і помічник лікар Вотсон, в присутності якого ви можете говорити так само відверто, як і зі мною. Дуже добре, що місис Хадсон здогадалася затопити камін. Прошу вас, сідайте ближче до вогню, а я зараз накажу принести вам чашечку гарячої кави, бо ви, бачу, тремтите.
– Я тремчу не від холоду, – стиха відказала жінка, пересідаючи до каміна.
– А чому?
– Зі страху, містере Холмсе. Навіть більше, з жаху. На цім слові вона підняла вуаль, і ми побачили, в якому вона жалюгідному стані: змарніла, аж сіра, неспокійні очі злякано бігають, немов у зацькованої тваринки. Риси обличчя, фігура – усе засвідчувало, що їй не більше тридцяти років, але у волоссі вже з’явилася передчасна сивина, і виглядала вона стомленою й виснаженою.
Шерлок Холмс ковзнув по ній своїм швидким, проникливим поглядом.
– Вам не треба боятись, – заспокійливо мовив він, нахилившись уперед і поплескавши її по руці. – Я певен, що ближчим часом ми все владнаємо. Я бачу, ви приїхали поїздом сьогодні вранці.
– Хіба ви мене знаєте?
– Ні. Але за вашою лівою рукавичкою я помітив квиток на зворотну дорогу. Ви вирушили в путь рано-вранці і, перш ніж дістатися до станції, довго їхали розгаслим путівцем на бідарці.
Дама рвучко сіпнулася і спантеличено глянула на мого друга.
– В цьому, люба пані, ніякої таємниці немає, – мовив він, усміхаючись. – Лівий рукав вашої жакетки заляпано грязюкою не менш як у семи місцях. Плями зовсім свіжі. А бідарка, як ніякий інший екіпаж, обляпує їздця болотом, надто коли сидіти від кучера по ліву руку.
– Хай би як ви дійшли своїх висновків, але все було саме так, – сказала вона. – Перед шостою я виїхала з дому, о двадцятій хвилині на сьому була в Лезерхеді і першим поїздом прибула в Лондон, на вокзал Ватерлоо. Сер, я не можу більше терпіти такого нервового напруження, я збожеволію, якщо так триватиме й далі. В мене немає нікого, хто міг би мені допомогти, нікого, за винятком однієї людини, яка прихильна до мене, але в даній ситуації вона мене не розуміє... Я чула про вас, містере Холмсе, від місис Фарінтош, якій ви стали в пригоді у гірку для неї годину. Вашу адресу дала мені вона. О сер, чи не зможете ви зарадити і моїй біді або кинути хоч якийсь промінчик на той непроглядний морок, що мене оточує? Зараз я не маю можливості належно винагородити вас за вашу послугу, але через місяць-два я вийду заміж із правом розпоряджатися своїми прибутками, й тоді ви переконаєтесь, що я вмію бути вдячною…
– Я весь увага, пані.
Хелін Стоунер розповіла, що її вітчим Ґрімсбі Ройлотт походив зі знатної колись неймовірно багатої родини, яка збідніла. Отримавши диплом лікаря, він подався до Індії. Через свій запальний характер Ройлотт опинився у в’язниці за вбивство свого дворецького. А коли вийшов, одружився на матері Елен, молодій удові з двома дітьми. Вісім років тому вона померла. У заповіті жінка передала права на прибуток Ройлотту з умовою, що він виділить кожній із її двох доньок певну щорічну суму після їхнього заміжжя. Відтоді з Ройлоттом сталися дивні зміни. Він став жорстокою людиною: посварився з усіма сусідами, хотів утопити місцевого коваля, завів у садибі хижих індійських тварин, які вільно гуляли ночами й жахали усіх селян.
На своїй землі він дозволив стати циганському табору, що дратувало місцевих, бо вони не почувалися в безпеці за своє майно. Ніхто не хотів працювати в його садибі прислугою, тож Хелін та її сестра Джулія були попелюшками і їхнє життя стало нестерпним. Джулія, якій виповнилось 30 років, збиралася заміж, але за два тижні до весілля сталося страшне нещастя. Вона померла, і в неї було сиве волосся. Шерлок Холмс попросив дуже точно, з усіма подробицями описати ту подію.
(Продовжити читати за підручником с.168 - 176)
Прослухати твір
5
Запишіть слово «Пістрява стрічка» і доберіть 6–8 асоціацій.
(Страх, таємниця...)
6
Установіть відповідність між персонажем і роллю:
Хелен Стоунер
оповідач
Доктор Ройлотт
детектив
Шерлок Холмс
злочинець
Доктор Вотсон
жертва замаху
7
Паспорт твору
Автор – Артур Конан-Дойл
Дата публікації – 1892
Рід літератури – епос
Жанр – оповідання (детективне)
Тема «Пістрява стрічка» – розслідування злочинних дій лікаря Ройлотта проти його пасербиць Джулії та Хелін Стоунер.
Ідея «Пістрява стрічка» – кожен злочин карається, а жадібність до добра не доводить.
“Пістрява стрічка” головні герої:
Елен Стоунер – молода леді, вдягнена в усе чорне, їй було не більше 30 років. Вона звертається до Холмса за допомогою. Жінка налякана після дивної смерті своєї сестри Джулії. Портрет героїні: «Змарніла, аж сіра, неспокійні очі злякано бігають, немов у зацькованої тваринки. Риси обличчя, фігура — усе засвідчувало, що їй не більше тридцяти років, але у волоссі вже з’явилася передчасна сивина, і виглядала вона стомленою і виснаженою». Видно, що героїня пережила якусь страшну подію, що так вплинула на неї.
Джулія Стоунер – сестра Елен, заручилася із відставним флотським майором, їй виповнилося 30 років. Померла за два тижні до весілля за загадкових обставин
Грімсбі Ройлотт – злий вітчим Елен та Джулії. Головний антагоніст історії, є основним підозрюваним у справі. Зовні схожий на якогось старого хижого птаха. У разі одруження якоїсь із сестер Стоунер він мав виплатити кожній певну суму грошей. Ройлотт використовував болотяну змію для вбивства Джулії, але при спробі вбити Елен сам помер від укусу змії. Хитромудрий і жорстокий доктор Ройлотт винайшов бездоганний план вбивства, щоб заволодіти спадщиною дівчат. Але, завдяки проникливості Шерлока Холмса, підступи лиходія проти нього ж і обернулися. Болотяна гадюка, яку він обрав знаряддям вбивства, вжалила не чергову жертву, а господаря, убивши його на місці.
Шерлок Холмс – детектив, працював не заради грошей; робив швидкі висновки, все логічно обґрунтовував; брався лише за надзвичайні, фантастичні справи
доктор Ватсон – друг і помічник Холмса, від його імені ведеться розповідь в оповіданні “Пістрява стрічка”.
“Пістрява стрічка” сюжет та композиція
Експозиція. Ватсон згадує про справи Шерлока Холмса і справу родини Ройлоттів
Зав’язка. Прихід Хелін Стоунер на Бейкер-стріт-221-б, її розповідь про власні страхи та смерть сестри Джулії.
Розвиток дії. Детальна розповідь ранкової гості про смерть сестри, про своє майбутнє заміжжя, про несподіваний ремонт у квартирі, про тихий свист. Прихід Грімсбі Ройлотта.
Кульмінація. Засідка у будинку Ройлотта. Ганебна смерть вітчима.
Розв’язка. Холмс розтлумачує Ватсону незрозумілі деталі справи родини Ройлоттів.
Приклад дії методу дедукції у «Пістрявій стрічці»: проблема Хелін Стоунер – факти з розповіді дівчини – сутичка з Ройлоттом – з’ясування істинної причини переслідування пасербиць Ройлоттом – переконання в активності дій злочинця – обстеження місця злочину, що може статися (чітке розуміння способу злочину на основі зібраних фактів)– засідка – порятунок Хелін та покарання злочинця. Головний принцип створення уявлення про картину злочину – сувора логіка, яка допомагає Холмсу за розрізненими і мало значущими відокремлено деталями встановити картину так, якби він бачив її на власні очі.
У більшості оповідань про Шерлока Холмса події розповідає доктор Вотсон — близький друг і помічник детектива. Саме від його імені читач дізнається про перебіг розслідування, обставини злочину та поведінку інших персонажів.
Роль Вотсона як оповідача робить розповідь більш правдоподібною, адже він виступає звичайною людиною без надзвичайних здібностей. Він дивується, помиляється, ставить запитання — так само, як і читач. Завдяки цьому читач легше довіряє подіям і вірить у реальність описаного.
Крім того, така форма оповіді створює напруження й інтригу. Вотсон не знає всіх думок і планів Холмса, тому не може наперед пояснити хід його міркувань. Розгадка відкривається поступово й несподівано, лише в кінці твору, що є характерною ознакою детективного жанру.
Таким чином, оповідач у творах про Шерлока Холмса відіграє важливу композиційну роль: він допомагає зберегти таємницю, посилює цікавість читача та підкреслює виняткові інтелектуальні здібності головного героя.
8
Доктор Ройлотт був опікуном Хелен Стоунер.
Сестра Хелен загинула за загадкових обставин.
«Пістрява стрічка» виявилася звичайною тканиною.
Шерлок Холмс одразу зрозумів, хто є злочинцем.
Отвір у стіні використовувався для пересування змії.
Доктор Ройлотт діяв із корисливих мотивів.
Доктор Вотсон допомагав Холмсу під час розслідування.
Злочин було розкрито випадково, без логічних висновків.
1 – Так
2 – Так
3 – Ні
4 – Ні
5 – Так
6 – Так
7 – Так
8 – Ні
9
Оберіть одне слово , яким можна завершити урок:
🔹 цікаво
🔹 напружено
🔹 захопливо
🔹 загадково
🔹 пізнавально
🔹 логічно
🔹 несподівано
🔹 інтригуюче
🔹 страшнувато
🔹 корисно
10
Прочитати оповідання "Пістрява стрічка".
Підготувати коротку характеристику Шерлока Холмса
Рефлексія від 2 учнів
Сподобався:
Так: 2
Ні: 0
Зрозумілий:
Так: 2
Ні: 0
Потрібні роз'яснення:
Ні: 2
Так: 0