Предметні: знання особливостей творчості А.Чехова, змісту оповідань навички аналізу художнього тексту; інтерес до літератури і мистецтва; естетичний смак.
Ключові: уміння вчитися (навички оцінювання культурно-мистецьких явищ); комунікативну (навички роботи в парі і в колективі); інформаційну (навички роботи з текстом, вміння критично оцінювати матеріал); загальнокультурну (прагнення літературної освіченості, виховувати культуру читання, естетичні смаки, кращі моральні якості).
Вміст уроку:
1
2
3
Урок не містить жодного завдання. Додайте завдання.
Щоб додати завдання, оберіть категорію завдання на панелі запитань.
Багато листів А. П. Чехова доступні широкому загалу. І вони цікаві не менш, ніж його твори, адже допомагають краще зрозуміти особистість талановитого письменника, близької до ідеалу інтелігентної людини.
«Виховані люди,— писав А. П. Чехов,— на мою думку, повинні відповідати таким вимогам:
1) вони поважають людську особистість, а тому завжди поблажливі, м’які, ввічливі, поступливі…
2) вони співчутливі не до одних тільки жебраків та кішок. Вони вболівають і за те, чого не побачиш звичайним оком. Так, наприклад, якщо Петро знає, що батько й мати сивіють із нудьги й ночі не сплять через те, що вони рідко бачать Петра (а якщо й бачать, то п’яним), то він поспішить до них і покине горілку…
3) вони поважають чужу власність, а тому й сплачують борги…
4) вони щиросердні й бояться брехні, як вогню. Не обманюють навіть у дрібницях. Брехня образлива для слухача…
5) вони не принижують себе, щоб викликати в іншої людини співчуття…
6) вони не марнославні… Навіть Крилов сказав, що порожню бочку більше чути, ніж повну… та ін.
Щоб бути вихованим і не стояти нижче за рівень середовища, до якого потрапив, недостатньо прочитати тільки Піквіка та завчити монолог із Фауста… Тут потрібні безперервні денна й нічна праця, вічне читання, штудіювання, воля… Тут дорога кожна година…»
Прослухайте аудіокнигу "Скрипка Ротшільда"
Висновок.
Кожна людина замислюється над сенсом життя й розв’язує це питання по-своєму. Герой із жахом усвідомлює, що його життя минуло марно, що за підрахунками збитків та «прибутків» він не відчув ані кохання, ані радості батьківства, ані дружби, ані поваги чи співчуття. Разом із автором він із гіркотою думає: «Чому на цьому світі так улаштовано, що життя, яке дається людини єдиний раз, минає без користі?»
Перегляньте мультфільм за оповіданням А.Чехова "Людина у футлярі"
Спостереження за твором.
Підтекст — прихований, внутрішній зміст сказаного. Прихований зміст можуть містити як окремі слова, так і фрагменти, й цілі художні тексти.
Художня деталь — один зі способів створення художнього образу, що допомагає краще уявити зображувану автором картину, предмет чи характер героя у неповторній індивідуальності. Деталь може стати символічною.
Висновок.
З появою оповідання А. Чехова «Людина у футлярі» з’явилися такі поняття, як «футлярність», «бєліковщина». Їх суть розкриває оповідач, учитель гімназії Буркін: «Людей, самотніх по натурі, які, немов той рак-самітник і слимак, намагаються сховатися у свою шкаралупу, на цьому світі немало». Життя Бєлікова — «футлярне»: «як би чого не вийшло». Усе в нього у футлярі — від речей до думок, поведінки та вчинків. Смерть для нього — здійснення найзаповітнішої мрії: він назавжди у футлярі, з якого ніколи не вийде.
Бєліков — не тільки людина-футляр, але й людина-циркуляр. Він боїться життя, ховається за всякими приписами та циркулярами, заборонами й правилами. «…Усілякі порушення, відхилення, відступи від правил засмучували його». Та найстрашнішим було те, що під його впливом й інші людини стали боятись: «Бояться голосно розмовляти, посилати листи, знайомитися. Читати книги, бояться допомагати бідним, вчити грамоти». Бєлікова не стало, але «скільки ще таких людей у футлярі залишилося, скільки їх іще буде!».