Антуан де Сент-Екзюпери "Маленький принц". Філософський зміст твору.

Доброго дня

Оголошення теми уроку:

Антуан де Сент-Екзюпери "Маленький принц". Філософський зміст твору.

Опрацювання нового матеріалу.

— Маленький принц і пілот пройшли довгий шлях до криниці з живою водою. Це був шлях не тільки через пустелю, а передусім шлях через свої сумніви й суперечності, це — духовний шлях їхніх сердець, які поступово відкривали для себе сенс буття. І сьогодні ми поговоримо про головні образи цієї історії — льотчика і Маленького принца.

     Екзюпері говорив, що написав цю казку для дорослих, яка про людину, її місце у світі й про шанс подолати відчуженість між людьми. Образ Маленького принца виник не випадково: в Екзюпері був брат Франсуа, який помер дитиною. Брати дружили між собою, а потім один з них став дорослим, обрав професію льотчика, а інший «полетів на невідому далеку планету і назавжди залишився дитиною».

Маленький принц втілив у собі ті якості, які надають сенс людському життю. У нього добре серце, розумний погляд на світ. Малюк працелюбний, стійкий у своїх симпатіях. Він не мав агресивних чи жадібних прагнень, він ще не зіпсований світом ділків та честолюбців. Він – ідеал, романтична мрія,яка ще не загинула у цьому світі. І  світ багатий саме завдяки їй. Час від часу мрія оволодівала людьми. І тоді з’явився на нашій планеті Маленький принц. У фіналі казки виникає мотив смерті. До цієї теми Екзюпері підійшов зі своєї точки зору. «Смерть неминуча, - розмірковував Маленький принц. – а чи можна вважати, що смерть позбавляє життя змісту?» Як бачимо, Маленький принц змусив людину примиритися з неминучістю смерті і запевнив, що інакше йому не повернутися на свою планету. Проте казка лишила по собі не тільки сум, а й прагнення світлого, красивого, щоб у «дорослих» людей, у буденній метушні, дріб’язкових клопотах не відмирали щедрість і щирість душі, не згасло чисте бачення світу, не притупилося почуття відповідальності за тих, кого ми «приручаємо».

-         Образ льотчика посідає у творі важливе місце, адже він не визнав системи цінностей дорослого світу, обрав небезпечну, ризиковану професію, повну пригод, у нього в кишені дитячі малюнки. Льотчик дуже самотній у житті, хоча він вже почав пристосовуватися до смаків та вимог дорослих:говорить про краватки, гольф і бридж. Ще у дитинстві під моральним тиском дорослих він припинив малювати, хоча саме це, можливо,і було його покликанням. Тоді замкнувся у собі, перестав мріяти, зневірився у своїх силах. Іноді поводився як дорослий. Тож очевидно, що зустріч Маленького принца і льотчика не випадкова. Обоє в пустелі самотні, обоє сумували без друга, шукали його, хоча вже майже втратили надію знайти. Але доля винагородила їх за терпіння і наполегливість  у пошуках  дружби: їхня зустріч – і справжнє диво, і закономірність, і вища справедливість.

Згадаймо зміст казки, спробуймо розібратися в її багатозначних образах

Задум жодного із закінчених творів Сент-Екзюпері не виношував так довго, як "Маленького принца". По-справжньому мотиви цього твору почали складатися з початком II Світової війни. У той час Сент-Екзюпері часто малю­вав один і той же малюнок: маленький хлопчик із крильцями і без них, що здивовано дивиться з-за хмар на землю. Цей дивовижний хлопчик дедалі більше не давав спокою письменникові, льотчикові, бійцеві. Казка була написана у Нью-Йорку протягом 1942 року і вийшла друком навесні 1943 року. Це був останній твір Сент-Екзюпері. Він став переконливим доказом повного поетич­ного самопізнання людини. "Маленький принц" яскравим світло осяває й інші твори письменника. Без нього взагалі важко зрозуміти глибину задумів і праг­нень митця. Маленький принц — улюблений герой Сент-Екзюпері, виразник його найпотаємніших думок і сподівань.

У "Листі заручника" письменник писав: "Мені байдуже, уб’ють мене на війні чи ні. Але якщо я повернуся живим з цієї "невдячної, але необхідної роботи", переді мною постане тільки одне запитання: що потрібно сказати людям?".

Що хотів сказати людству письменник Сент-Екзюпері у своїй філософській казці-притчі "Маленький принц", ми й повинні дізнатися.

Словникова робота

Притча — повчальна алегорична оповідь, в якій фабула підпорядкована моралізаційній частині твору. У притчі зосереджена певна дидактична ідея.

Цей твір став одним із засобів вираження морально-філософських роздумів письменника, нерідко протилежних загальноприйнятим, панівним у суспільстві уявленням.

Чому казка-притча філософська? Бо піднімає сер­йозні філософські проблеми — сенсу буття, дружби, кохання, відповідальності.

Бесіда з учнями

• Прочитайте виразно присвяту.

• Кому присвячений твір?

  (Леону Верту, кращому другу письменника.)

• Як ви розумієте слова: "Адже усі дорослі спочатку були дітьми, тільки мало хто з них про це пам’ятає"?

  (Світ дітей значно чистіший за світ дорослих. Цей твір — відповідь письменника на усі ті суперечки, що були у нього з Леоном Вертером. Водночас автор підкреслює нікчемність усіх розходжень у поглядах перед наявністю того прекрасного, що є у кожній людині, навіть коли воно дуже глибоко заховане.)

• Поміркуйте над назвою твору. Які асоціації, почуття вона викликає?
  

  (Перша асоціація — з казкою, адже саме там головні герої — принци та принцеси. Але розмірковуючи над назвою, можна піти далі: принц у народній казці — це втілення шляхетності, ідеалу людини. Отже, назва "Маленький принц" може бути сприйнята і як авторський пошук ідеалу, його розвиток, зростання, і як туга за втраченою людством шляхетністю почуттів, вчинків, і як заклик стати на захист цих ідеалів. Сама вже назва, "Маленький принц", ство­рює образ чогось неймовірно тендітного, беззахисного, викликаючи почуття ніжності й легкого смутку.)

• Як ви гадаєте, кому адресована казка: дітям чи дорослим? Чому?

  (Дорослим і дітям. Дорослі створюють усі проблеми, що існують у світі. Але вони ще й відповідають за дітей, яких треба виховувати.)

• Знайдіть ознаки казки й притчі у творі.

  (Незвичний сюжет, персоніфікація
  рослин, тварин (Лис, Троянда, Змія) — це елементи казки. У творі багато алегорій (баобаби, вода), подаються морально-філософські роздуми письменника — це еле­менти притчі).