Тема уроку: "Анна Гавальда. Повість «35 кіло надії». Проблема вибору життєвого шляху і здійснення мрії в творі".
Мета: ознайомити учнів з особистістю сучасної французької письменниці Анни Гавальди, її повістю «35 кіло надії»; розкрити боротьбу головного героя повісті за здійснення своєї мрії, показати існування серйозних проблем у сучасній школі й можливі шляхи їх вирішення, виявити своєрідність розкриття теми сімейних цінностей, любові і дружби у творі; формувати навички аналізу художнього тексту повісті-притчі, розвивати навички характеристики персонажа, усне мовлення учнів, здатність висловлювати власну думку; виховувати наполегливість у досягненні поставленої мети, вміння знаходити спільну мову з людьми, повагу до рідних, розуміння важливості родини у житті окремої людини і суспільства в цілому, формувати вміння долати самотність і відчуженість, бажання допомогти іншим в складний для них час.
Тип уроку: позакласне читання.
Форма проведення: урок-дискусія, діалог з текстом і собою.
Ключові поняття: тема твору, ідея твору, літературний персонаж.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань.
Вид уроку: комбінований.
Хід уроку
I. Організаційний етап
II. Етап підготовки учнів до активного та свідомого засво єння нового матеріалу
Повідомлення теми нового матеріалу
Формулювання разом з учнями цілей та завдань вивчення нового матеріалу
Отже, сьогодні на уроці ми повинни повторити…, зрозуміти… дізнатися…
розвинути…
Показ практичної значущості вивчення нового матеріалу, мотивація навчальної діяльності
В одному з інтерв’ю Анна Гавальда розповідала про те, як
виник задум книги «35 кіло надії»: «Коли я була вчителькою фран-
цузької мови, у мене був один дуже поганий учень. Я ставилася
до нього зневажливо. А одного дня він приніс до школи модель
“Титаніка”, яку змайстрував сам. Це був приголомшливий макет,
напевно, була потрібна тисяча годин копіткої праці. Я вперше поба-
чила в його очах гордість за те, що він зробив. Попросила його при-
нести всі свої роботи, і ми організували велику виставку в школі.
Найгірший учень став найпопулярнішим.
Книгу я написала на його честь і на честь усіх тих дітей,
чиї таланти в школі залишаються непоміченими. Якщо ви поет,
то в школі цього ніхто не відзначить. Таким дітям книга дасть
сили не бути зломленими. А дорослим — більше проявляти уваги
до всіх дітей».
Чи стикалися ви з подібними проблемами у своєму шкіль-
ному житті?
Постановка перед учнями навчальної проблеми
Проаналізувавши книгу Анни Гавальда, ми спробуємо розі-
братись, як же знайти вихід з подібної ситуації, як ставитись одне
до одного.
III. Етап засво єння нових знань
Інформаційне повідомлення заздалегідь підготовленого учня
Анна Гавальлда
Анна Гавальда — популярна французька письменниця, один з найбільш популярних у світі авторів. Її називають «зіркою французької словесності», «новою Франсуазою Саган» (Франсуаза Саган — видатна французька письменниця, драматург другої половини XX сторіччя), «літературним феноменом» і «головною французькою сенсацією». Її новели і романи про прості й одночасно складні поняття, такі як любов, ніжність, смерть,перекладені десятками мов, відзначені цілим сузір’ям премій, за ними грають вистави і знімають фільми.
Анна народилася 9 грудня 1970 року в місті Булонь-Бійанкур. Коли їй було 14 років,її батьки розлучились, і дівчина жила у своєї тітки. Навчалась у Сорбонні, одночасно працювала офіціанткою, касиром, журналісткою, викладачем літератури в коледжі. Писати оповідання почала в 17 років, хоча й стверджує, що письменницею ставати не збиралась. У 1992 році перемогла в національному конкурсі любовних листів. У 1998 році отримала премію «Кров у чорнильниці» за новелу «Aristote» і перемогла ще у двох літературних конкурсах. У 1999 році вийшла перша книга письменниці — збірка оповідань «Я б хотіла, щоб хто-небудь де-небудь чекав на мене…». Наступного року ця книга отримала Гран-прі від національного радіо RTL у номінації «Дебют». У 2002 році вийшов перший роман письменниці «Я його кохала», а грандіозний успіх їй приніс роман «Просто разом». У 2007 році вийшов фільм Клода Беррі за цим твором з Одрі Тоту в головній ролі. Фільм зібрав за два місяці 2 мільйони глядачів.
Книги «Я її кохав. Я його кохала» та «35 кіло надії» теж екранізовані.
Зараз Анна Гавальда живе в містечку Мелен неподалік від Парижа, виховує двох дітей, пише новели і статті для журналу «Elle».
Інсценування інтерв ’ю з п исьменницею
Анна Гавальда давала інтерв’ю різноманітним періодичним виданням. Пропонуємо вам послухати уривки з цих інтерв’ю.
–– Ваші сюжети засновані на реальних подіях. Чи є у героїв прототипи? (Прототип — реальна особа, уявлення про яку послужило письменникові першоосновою при створенні образу героя твору.)
–– Письменницька робота для мене — величезне задоволення і не зовсім робота у звичному розумінні цього слова. Тому що все це чиста вигадка. Я не зустрічала в житті прототипів своїх героїв. Звичайно, я черпаю натхнення від якихось людей, зустрічей, але потім це все перемішується. Створюючи героїв, часто ловлю себе на думці, що мені б хотілося зустріти в житті цих людей, щоб вони були моїми друзями, але їх не існує.
–– Ви завжди знаєте фінал книги? Щось може вас змусити змінити первинний задум?
–– Ніколи не знаю фінал. Можна сказати, що я й пишу книги, щоб дізнатися фінал. Коли я раніше чула, як ці слова виголошують інші письменники, то думала, що вони кокетують. Але зараз відчула все сама. Це як саме життя, коли не знаєш, що станеться наступного дня. І буває, що мені не дуже подобається, що відбувається. Але це хороший знак. Якщо персонажі вступають з вами в суперечність, значить, вони є особистостями.
–– Ви написали: «Моя робота і моє життя — це відстежувати звичаї, відстежувати те, що відбувається з людьми і як вони живуть».
–– Людство мене взагалі дуже цікавить і розбурхує, але не можу сказати, що воно мене захоплює. Мабуть, у своїх книгах я намагаюся побудувати ідеальний світ.
–– Щоб донести цей світ до більшої кількості людей, вам необхідно спілкуватися з перекладачами. Як відбувається ця робота?
–– Найбільше запам’яталася робота з японським перекладачем. Перші рядки книги були присвяченням моїй сестрі Маріані, і перекладач мене запитала, молодша це сестра чи старша, тому що в японській мові це різні слова. Тоді я зрозуміла, що доведеться дуже багато працювати.
–– А якби Ви змогли побудувати ідеальний світ довкола себе, як би він виглядав?
–– Як величе-е-е-е-зна бібліотека!
–– Французи мало читають?
–– Навпаки. Звичайні люди читають багато. Мені доводиться користуватися громадським транспортом, і я всюди бачу людей, що читають.
–– І що читають у паризькому метро?
–– Я б не сказала, що є певні переваги: лише детективи, наприклад, або жіночі романи.
Я часто бачила в руках і бібліотечні томи із зібрань творів… У мене трепетне почуття до читання взагалі, і я з любов’ю ставлюся до людей, які читають, — все одно, що.
Поганих книг не існує взагалі. Бути читачем — це означає вже бути трохи кращим!
–– Яким ви уявляєте свого читача?
–– Більшість моїх читачів — це читачки. У всьому світі художню літературу в основному читають жінки. Чоловіки віддають перевагу журналам, газетам, серйознішим виданням. Проте, найкращі листи були мені надіслані чоловіками. Що стосується віку, то він різний — від 15 до 75 років. Коли підписую книжки, дуже часто до мене звертаються дочка, мама й бабуся. І вони дякують мені за те, що я написала книгу, яку вони прочитали утрьох, обговорювали, і вона допомогла їхньому зближенню й порозумінню.
–– Ви людина настрою?
–– Так, але коли йдеться про роботу, примушую себе писати за годинником, а не за на-
строєм. Це дуже велика розкіш — писати за настроєм, я не можу собі цього дозволити.
Коли у тебе двоє маленьких дітей, це неможливо. Якщо знаходиться декілька годин вільного часу, потрібно працювати.
–– У вас є тварини?
–– Дуже багато: кішки, собаки, віслюки й кури. Вийшло таке велике господарство, що я не можу надовго виїжджати.
–– А що роблять віслюки в господарстві?
–– Нічого. Живуть собі і живуть. Створюють атмосферу.
Фронтальна бесіда
Якою ви уявляєте собі Анну Гавальда після розповіді про письменницю та інсценування інтерв’ю з нею?
Бесіда за запитаннями, відповіді на які учні готували вдома
1.Які питання у вас виникли після прочитання книги? Які з них ви хотіли б обговорити в класі?
2. Які епізоди, герої вас найбільше вразили, запам’яталися вам?
3. Чому Грегуар ненавидів школу?
4. Що він зрозумів завдяки Марі? Чому був їй вдячним?
5. Яку тактику поведінки обрав для себе герой у 6 класі? Чому?
6. Розкажіть про стосунки Грегуара з батьками та дідусем. Що
непокоїло хлопчика в цих стосунках?
7. У чому мудрість поведінки дідуся з Грегуаром? Чому він для
хлопчика — найближча людина?
8. Які риси характеру онука цінував дідусь? У чому сенс його казки про зайця та черепаху? Чи згодні ви з характеристикою, яку дав хлопцеві дід Леон?
9. Чому дід розсердився, коли Грегуара вдруге вигнали зі школи?
10. Чи згодні ви з батьком головного героя в тому, що знання все ж таки необхідні людині?
11. Як Грегуару вдалося стати учнем коледжу Граншан? Що
йому подобалось у цій школі?
12. Що і як змінив у житті героя один з уроків фізкультури?
13. Як ви вважаєте, чому одужав дідусь?
14. Які моральні уроки виніс для себе герой твору?
IV. Закріплення нового матеріалу
Перевірка знання тексту
Рефлексія. Вільне письмо
Протягом 2–3 хвилин учні записують свої враження від уроку, книги, думки, що у них виникли.
V. Домашнє завдання.
Дати письмову відповідь на питаннє:
Чи сподобалась вам книга Анни Гавальда? Чому?
