Англійське Відродження — короткий, проте могутній злет творчих сил. Це вершина й одночасно трагічний фінал епохи європейського Ренесансу, який проголошував людину вільною і повноправною, а залишив її з гірким усвідомленням неможливості втілити в життя гуманістичну мрію про щастя та благоденство на землі.

В Англії епоха Відродження настала майже на два століття пізніше, ніж в Італії (кінець XVI — початок XVII століть). Мистецтво англійської поезії та драматургії епохи Відродження сягнуло висот за часів королеви Єлизавети І з династії Тюдорів. Літераторів, які прикрасили своєю творчістю її довгий вік, називали єлизаветинцями. Після смерті королеви трон перейшов до іншої династії — Стюартів. Підтримувана Стюартами ідеологія перешкоджала вільному розвитку мистецтва, що означало кінець англійського Відродження.

Історія Англії цього період)' сповнена знакових подій. Завдяки розвитку флоту й торгівлі країна перетворилася на могутню державу зі статусом «володарки морів». У 1588 р. було розгромлено «Непереможну армаду» — військово-морський флот Іспанії. За кілька десятиліть англійський флот почав завойовувати для англійської корони Америку й Індію та зробив Англію найбільшою з-поміж колоніальних держав.

Джордано Бруно після відвідин англійських університетів у 1584 році назвав Англію країною, що «овдовіла, втративши належний рівень вивчення філософії і математики, ... усі її доктори виявилися лише докторами граматики, сповненими пихатого невігластва, педантизму, самовпевненості та брутальної невихованості».

За твердженнями істориків, в Англії тих часів панувала атмосфера підозри, недовіри та страху, коли сповідування старих релігійних норм переслідувалося, а нові досить повільно входили у повсякденне життя англійців.

Не простішим було й інтелектуальне життя тогочасної Англії. Провідні професори університетів Кембриджа й Оксфорда активно виборювали право вивчати та поширювати прогресивні ідеї античних філософів і митців. У цей період активно перекладалися твори Платона. Аристотеля, Гомера, Вертія, Сенеки, Овідія та багатьох інших.

Війна Білої і Червоної троянди — низка громадянських конфліктів в Англії між родинами Ланкастерів та Йорків у період між 1455 та 1486 роками. Свою назву війна одержала від символів цих родин, війна закінчилася встановленням на англійському троні династії Тю-дорів, останньою представницею якої була Єлизавета 1. Столітня війна <1337— 1453) — тривалий військово-політичний конфлікт між Англією і Францією, причиною якого стало прагнення Англії повернути ті території на континенті, що раніше належали англійським королям, війна тривала 116 років. Незважаючи на початкові успіхи, Англія зазнала поразки у війні, через що на континенті у неї збереглося лише одне володіння — порт Коле, який вона утримувала до 1559 року.

Вільям Шекспір

Вільям Шекспір (1564 — 1616) здивував усю Європу своєю творчістю. Написані майже чотири століття тому, його твори вважають вершиною художньої культури доби Відродження. 154 сонети, 2 поеми, 10 історичних хронік, 37 п'єс дотепер вражають читачів і глядачів палкими почуттями багатством думки.

https://naurok.com.ua/test/join?gamecode=9816037

Рефлексія від 7 учнів

Сподобався:

Так: 5

Ні: 2

Зрозумілий:

Так: 5

Ні: 2

Потрібні роз'яснення:

Ні: 6

Так: 1

провести урок серед своїх учнів на основі цього уроку

призначити в журнал Створити урок на базі цього або додати запитання до вже існуючого уроку

Рекомендуємо

Англія. Ренесанс в Англії. Здобутки й представники. Здобутки драматургії Вільяма Шекспіра (1564 – 1616). Філософські та моральні проблеми в трагедії «Гамлет».