62. Пантелеймон Куліш "Чорна рада". Романтичність стилю. Динамічний інтригуючий сюжет

СЛАВА УКРАЇНІ!

Добрий день!

Вітаю вас на уроці української літератури. Сьогодні ми продовжуємо нашу розмову про перший історичний роман "Чорна рада" Пантелеймона Куліша.

Тема нашошого уроку:

ПОВТОРЕННЯ

Але спочатку давайте пригадаємо дещо про самого автора.

Виконайте вікторину "Чи все я знаю про П.Куліша?", перевірте свої знання,

• Опрацюйте подану нижче теорію:

  1. Перегляньте відео:

  2. Прознайомтеся зі змістом додатку:

     УЛ 9. Пантелеймон_Куліш_Чорна_рада._Романтичність_стилю._Динамічний_інтригуючий_сюжет._Конспект__.pdf

  3. Прочитайте аналіз роману.

     1.Вступ.

     Серед прозових творів П. Куліша найвизначнішим є «Чорна рада» — перший в українській літературі історичний роман. Як свідчить сам автор, цей твір був писаний спочатку українською мовою, а потім перекладений на російську. Окремі розділи перекладу в 1843 році вміщувалися на сторінках російських журналів. Через три роки оригінал і переклад були завершені, але у зв’язку з розгромом Кирило-Мефодіївського товариства надруковані не були. Тільки через одинадцять років обидва варіанти після значної переробки вийшли книжками в друкарні Куліша та Бєлозерського. Тож сьогодні на уроці ми вирушаємо з вами у мандрівку сторінками роману «Чорна рада», познайомимося з його героями, історичним колоритом епохи та станової психології окремих історичних верств, сюжетом і композицією твору, його ідейно-тематичною спрямованістю.

     2. Теорія літератури

     2.1. Роман (фр. roman — романський) — вид епічної літератури, для якого характерні значний обсяг і складність будови, широке зображення подій і докладне розкриття життєвих доль людей чи однієї людини упродовж тривалого часу.

     Цей жанр дає авторові змогу докладно передати історію формування характерів персонажів, показати умови їхнього життя і побуту, розкрити психологію, описати боротьбу за тривалий проміжок часу на тлі важливих історичних подій, а також соціально-класові й національні відносини. У романі буває кілька головних сюжетних ліній, які часто взаємопереплітаються та перехрещуються. Якщо романи одного автора пов’язані сюжетом, ідейним задумом, образами персонажів, тоді їх називають дилогією (два твори), трилогією (три твори), тетралогією (чотири твори) або говорять про цикл романів (якщо їх багато).

     Особливості роману:

     - докладне розкриття історії формування характерів багатьох персонажів, показ їх побуту, психології, праці, кохання тощо за тривалий проміжок часу;

     - наявність розгорнутого сюжету або кількох сюжетних ліній, об’єднаних спільним задумом;

     - велика кількість дійових осіб;

     -докладність описів і розповідей;

     - прозова (рідше віршована) форма;

     - великий обсяг. За змістом розрізняють романи соціальні, психологічні, історичні, сімейно-побутові, сатиричні, філософські, науково-фантастичні, пригодницькі та ін.

     2.2. Роман-хроніка — це такий прозовий твір, у якому розкривається послідовна історія певних суспільних або родинних подій за тривалий проміжок часу.

     2.3. Історичний роман — роман, у якому відтворюється історична епоха на прикладі конкретних людських долях і подіях.

     3. Робота над твором П. Куліша «Чорна рада»

     3.1. Історія написання та джерела.

     П. Куліш працював над романом упродовж 14 років. Твір був виданий 1857 року. У центрі оповіді розповідь про «Чорну раду», що відбулася під Ніжином у 1663 році. Матеріал для свого твору П. Куліш брав з багатьох джерел: «Истории Малороссии» М. Маркевича,— «Истории Малой России» Д. Бантиш-Каменського, друкованих і рукописних козацьких літописів (зокрема Самовидця та Грабянки), старовинних документів, що знаходив сам у архівах монастирів і різних установ, а також з фольклору — дум, історичних пісень, переказів, легенд, казок про козаччину. З цими творами він знайомився не тільки в численних уже тоді збірниках, а й безпосередньо з уст народу. Це дало можливість створити низку правдивих, конкретно-історичних подій, ситуацій, обставин, а також характерів, відтворити інтереси й настрої представників різних соціальних групп тогочасного суспільства.

     Кожний письменник першої половини ХІХ ст., пишучи про минуле своєї країни, неминуче підпадав під вплив В. Скотта, який в історичних романах відобразив боротьбу волелюбної Шотландії за незалежність від Англії. Зазнав цього впливу й Куліш. Крім того, він врахував досвід змалювання історичних подій, нагромаджений О. Пушкіним, М. Гоголем, Є. Гребінкою, Т. Шевченком. Реалістичної манери П. Куліш дотримувався при зображенні подій, розстановки та взаємодії соціальних груп, побуту. Створюючи образи представників різних прошарків суспільства, автор застосовував засоби і реалістичного, і романтичного методів. Окремі персонажі наділені надприродними вміннями й силою, тож деякі події та ситуації позначені фантастикою.

     Історичною основою роману є події, що відбувалися на Україні в роки Руїни, коли після смерті Б. Хмельницького (1657) почалася боротьба за гетьманську владу. Деякі претенденти на булаву думали не про долю України та її народу, а про власну вигоду. З цієюметою вони зверталися за допомогою то до польської шляхти, то до турків, татар, то до Москви. Україна була розколота. На Правобережжі правив польсько-шляхетський ставленник Павло Тетеря. На Лівобережжі України точилася запекла боротьба між кількома претендентами на гетьманування, серед них — переяславський полковник Яким Сомко, обраний на старшинській раді в Козельці наказним гетьманом, хоч російський цар і не затвердив його, та кошовий отаман Запорозької Січі Іван Брюховецький. 27–28 червня 1663 року у Ніжині відбулася «чорна рада», за підсумками якої гетьманом було обрано Брюховецького, а Сомка

     скарано на горло.

     3.2. Тема: зображення суспільно-політичних умов на Україні у часи Руїни після смерті Б. Хмельницького і обирання нового гетьмана на «чорній раді», що відбулася 1663 року в Ніжині.

     3.3. Ідея: викриття і засудження доби Руїни, яка призвела до соціального розладу між селянами і поміщиками, міщанами і шляхтою, міщанами і козаками, низовим козацтвом, «черню» і козацькою старшиною; також засудження підступності, брехні, жаги до збагачення, прагнення заволодіти гетьманською булавою будь-яким шляхом (І. Брюховецький); заклик до єднання за «цілість України», яку намагаються «розідрати надвоє».

     3.4. Основна думка:

     а) зображуючи минуле, автор прагнув збагнути й оцінити сучасне;

     б) народ — рушійна сила у визначенні своєї подальшої долі;

     в) «усяке багатство, усяка слава — усе воно суєта суєт»;

     г) «нема там добра, де нема правди».

     3.5. Жанр: перший історичний україномовний роман, роман-хроніка.

     Пантелеймон Куліш написав цілком оригінальний, самобутній твір, у якому яскраво розкрито не тільки історичні події з життя українського народу, відтворено український колорит, а й національний дух народу. Навіть характер романтизму «Чорної ради» має народнопісенні витоки. Пісня й дума не просто існують на його сторінках — вони є живильним середовищем, на якому зріс буйний первісток української романістики. Сам роман нагадує історичну думу за її епічним розмахом, гострими ситуаціями, могутніми національними характерами. Відтворюючи події минулого, письменник шукає в них відповіді на животрепетні питання тогочасності, зокрема — яким має бути майбутнє України, її соціальний устрій, державний лад. «Чорна рада» — роман соціально-історичний. Історичні події тут відображаються в площині соціальних відносин — боротьби станів, суспільних верств.

     3.6. Особливість назви твору.

     Події у творі відбуваються незабаром після возз’єднання України з Росією. На Україні розгорнулась складна політична боротьба за владу, що і призвела до Чорної ради в Ніжині 1663 року, на якій було скинуто тимчасового гетьмана Сомка й обрано гетьманом І. Брюховецького. На раді, крім козацької старшини, були також запорожці, селяни, міщани («чернь»), тому її і названо чорною радою.

     3.7. Проблематика роману:

     - історична доля України, її державний устрій, місце в історії, шляхи, якими має йти український народ;

     -взаємини між панством, старшиною і простолюдом, біднотою;

     - стосунки між Україною і Росією;

     - вірності обов’язку, козацької честі;

     - козацтва, Запорозької Січі, її місце в історії;

     -любов і ненависть;

     - вірність і зрада;

     - батьки і діти;

     - історична постать і сучасність;

     - цінність людського життя;

     - «усякому єсть своя кара і награда од бога».

     3.8. Основний конфлікт роману — суперечності між козацькою старшиною, виразниками інтересів і поглядів якої є Сомко, Шрам, і широкими народними масами — селянською біднотою, міщанством, козацькою голотою, очолюваними Брюховецьким.

     3.9. Сюжет твору.

     У романі дві сюжетні лінії — соціальна та любовна.

     Перша —це події, пов’язані з вибором гетьмана на «Чорній раді» в Ніжині, поразка Сомка, Шрама та їхніх прихильників,

     друга — любовна, романтична, причому вона складніша, ніж звичайний любовний трикутник. Тут Леся, а з другого боку — Петро, гетьман Сомко, відчайдушний козак-запорожець Кирило Тур, історія з викраданням, відмова Тура від Лесі. П. Куліш будує сюжет у хронологічному плані, події розгортаються послідовно, наче ланцюжок, у якому одна ланка закономірно пов’язана з другою.

     3.10. Композиція.

     Твір містить 18 розділів. Автор влучно використав композиційний прийом — подорож героїв. Цей прийом дає змогу показати широку панораму народногожиття, різні стани, верстви населення, ознайомити і героїв твору, і читачів із тим, як і чим живе й дихає народ, складними соціальними проблемами тогочасності.

     Експозиція: зображення історичної епохи, у якій відбуватимуться події твору, знайомство з головними героями роману.

     Зав’язка: прагнення Шрама підтримати на раді Я. Сомка, подолати розбрат і безлад серед козацтва.

     Кульмінація: проведення «чорної ради», за підсумками якої І. Брюховецький — гетьман, Я. Сомко — в’язень.

     Розв’язка: смерть Я. Сомка, І. Шрама; одруження Петра з Лесею.

     3.11. Герої твору.

     Усі дійові особи (історичні й вигадані) різко поділяються на дві групи: прибічники Я. Сомка й І. Брюховецького. Історичні — Я. Сомко, І. Брюховецький, Васюта, Шрам, М. Гвинтовка, Вуяхевич; вигадані — Кирило Тур і його товариш, божий чоловік, Черевані, Петро й Леся.

РОЗДІЛ 1

1. Прослухайте стислий зміст.

2. Дайте відповіді на питання:

І розділ

1. Чому в підзаголовку до назви роману зазначено: «Хроніка 1663 року».

2. Що П. Куліш зазначає про Череваня, знайомлячи цього героя з читачем?

3. Яких страждань у минулому зазнав Василь Невільник?

4. Через що Шрам одночасно був попом і полковником?

5. За що Шрам отримав таке прізвище?

6. Що змусило полковника з сином вирушити у далеку путь?

РОЗДІЛ 2

1. Прослухайте стислий зміст.

2. Дайте відповіді на питання:

ІІ РОЗДІЛ

1. Яким постав у вашій уяві старець-кобзар?

2. За що був вдячний Василь Невільник старцеві?

3. Яке лихо сталося за Дніпром після смерті Б. Хмельницького?

4. Як козаки ставилися до Ніжинського Я. Сомка? Чим це пояснити?

5. Що свідчить про зневажливе ставлення Я. Сомка до І. Брюховецького?

6. Яким шляхом І. Брюховецький намагався отримати для себе прихильність козаків?

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1) Читати роман "Чорна рада" ( 3 розділ):

https://www.ukrlib.com.ua/books/printit.php?tid=1084

2) Написати в зошитах "ПАСПОРТ ТВОРУ" ( роману "Чорна рада")