№ 6. Леся Українка «Бояриня». Драматургія письменниці. «Бояриня» як зразок неоромантичної драми. Національна ідея, події української історії в її основі

Вивчення нового матеріалу

Знайомство з біографією Лесі Українки

Мінілекція

Леся Українка

Перегляньте відео

Тест до біографії Лесі Українки

1. Яке справжнє ім’я Лесі Українки?
А Лариса Косач
Б Олена Пчілка
В Марія Вілінська
Г Ліна Костенко

2. Де народилася Леся Українка?
А У Києві
Б У Новограді-Волинському
В У Львові
Г У Чернівцях

3. Хто була матір’ю Лесі Українки?
А Марко Вовчок
Б Олена Пчілка
В Ганна Барвінок
Г Леся Храпко

4. Який перший відомий вірш Леся Українка написала у дев’ятирічному віці?
А «Лісова пісня»
Б «Надія»
В «Бояриня»
Г «Кассандра»

5. Які твердження стосуються освіти Лесі Українки? Оберіть усі правильні варіанти.
А Багато займалася самоосвітою.
Б Вивчала іноземні мови.
В Навчалася лише в одній звичайній школі.
Г Багато читала та самостійно вивчала літературу й історію.

6. Який літературний псевдонім обрала Лариса Косач?
А Леся Українка
Б Олена Пчілка
В Марко Вовчок
Г Леся Волинська

Відповіді для вчителя:
1 – А
2 – Б
3 – Б
4 – Б
5 – А, Б, Г
6 – А

Драматургія Лесі Українки

Леся Українка збагатила українську літературу новим типом драми.

Леся Українка значно збагатила українську драматургію.

Її драматичні твори відзначаються:

• глибоким психологізмом;

• філософською проблематикою;

• історичними та міфологічними сюжетами;

• сильними характерами;

• боротьбою особистості за свободу;

• проблемами національної гідності;

• символізмом.

Важливо: герої Лесі Українки часто опиняються перед складним моральним вибором.

1.Історична основа «Боярині»

В основу драми Лесі Українки «Бояриня» покладено реальні історичні події другої половини XVII століття, що настали після Переяславської ради 1654 року. Під час цієї ради було укладено угоду між Гетьманщиною та Московським царством. Українці розраховували на військову підтримку в боротьбі проти Польщі, проте поступово Москва почала обмежувати права української держави, втручатися в її внутрішні справи та підпорядковувати собі українські землі.

Україна після Переяславської ради

У другій половині XVII століття Україна переживала надзвичайно складний період, який історики називають Руїною. Це були роки міжусобної боротьби за гетьманську булаву, політичних чвар і втручання сусідніх держав у життя України.

Козацька старшина дедалі частіше переходила на службу до московського царя. Багато представників української еліти отримували посади при царському дворі, але водночас втрачали зв'язок із рідним народом, його мовою, традиціями та національними інтересами. Саме цю проблему письменниця показала через образ Степана.

Руйнування української державності

Однією з головних проблем, яка хвилювала Лесю Українку, було поступове знищення української державності.

Колись Україна мала власне козацьке військо, виборного гетьмана, систему управління та певну автономію. Проте московська влада крок за кроком обмежувала ці права. Українські керівники дедалі більше залежали від царя, а рішення щодо життя країни ухвалювалися вже не в Україні.

У драмі ця проблема відображена через постійні розмови про безсилля української старшини та неможливість відкрито відстоювати інтереси свого народу.

Національне поневолення

Леся Українка показує не лише політичне, а й духовне поневолення українців.

У Московії панували зовсім інші порядки, ніж в Україні. Люди боялися висловлювати власні думки, були змушені беззаперечно підкорятися владі. Українці, які переїжджали до Москви, часто мусили відмовлятися від звичних традицій і пристосовуватися до чужого способу життя.

Оксана болісно переживає це поневолення. Вона відчуває себе «чужою» в Москві, страждає від неможливості бачити рідний край, спілкуватися з українцями та жити за звичаями свого народу.

Зречення власних традицій

Ще одна важлива проблема твору — поступова втрата національної самобутності.

Україна у творі постає землею волелюбних людей, де шанують козацькі традиції, поважають людську гідність і жінка має більше свободи. Натомість у Московії панують суворі звичаї, які здаються Оксані принизливими та неприродними.

Степан, живучи в Москві, поступово звикає до нових порядків. Він уже не протестує проти несправедливості, уникає розмов про становище України й пристосовується до життя при царському дворі. Так письменниця показує, як людина може поступово втратити свою національну ідентичність.

2.Історія написання драми «Бояриня»

Драматична поема «Бояриня» посідає особливе місце у творчості Лесі Українки, адже це єдиний її твір, у якому безпосередньо порушено проблему українсько-московських відносин та втрати Україною державної самостійності.

Створення твору

«Бояриню» Леся Українка написала впродовж трьох днів у квітні 1910 року в єгипетському місті Хелуані, де перебувала на лікуванні. Попри тяжку хворобу, письменниця продовжувала активно працювати й звернулася до теми, яка давно її хвилювала, а саме до історичної долі України після Переяславської ради 1654 року.

На початку ХХ століття Україна входила до складу Російської імперії, тому будь-які твори, у яких звучала критика імперської політики або утверджувалася ідея національної незалежності, сприймалися владою як небажані. Саме тому письменниця не могла відкрито висловлювати свої погляди через публіцистику і звернулася до художнього осмислення історичних подій.

Історична основа

В основу твору покладено події другої половини XVII століття, періоду, який в історії України називають Руїною. Це був час політичного розбрату, боротьби за владу, поступової втрати автономії та посилення залежності України від Московської держави.

Лесю Українку особливо хвилювало питання:

• чому українська еліта втратила прагнення до незалежності;

• як відбувалося національне поневолення;

• що відчуває людина, відірвана від рідного краю;

• чи можна зберегти національну гідність в умовах чужої влади.

Чому твір не друкували широко?

Після написання «Бояриня» не була надрукована окремою книжкою за життя письменниці. Твір мав надто гострий політичний зміст. У ньому Україна зображена як країна волелюбних традицій, а Московія як держава з деспотичними порядками, що обмежують особисту й національну свободу.

Через це після встановлення радянської влади драму тривалий час замовчували. Літературознавці називали її одним із найбільш «незручних» творів української літератури.

Доля твору в радянський час

У СРСР «Бояриня» фактично опинилася під негласною забороною, оскільки:

• показувала колоніальне становище України;

• критикувала політику Московської держави;

• утверджувала право українців на власну державність;

• виховувала національну свідомість.

У шкільних програмах і виданнях твір часто не згадувався або друкувався дуже рідко. Лише наприкінці ХХ століття він повернувся до активного літературного життя та став предметом наукових досліджень.

Значення твору

«Бояриня» стала художнім застереженням для наступних поколінь. Леся Українка через долю Оксани й Степана показала, що найбільшою трагедією для народу є не лише втрата політичної незалежності, а й втрата національної пам'яті, мови, культури та почуття власної гідності.

«Бояриня» є не просто історичною драмою, а глибоким роздумом письменниці про долю України, відповідальність людини перед своїм народом і небезпеку духовного поневолення. Саме тому твір залишається актуальним і сьогодні.

Теорія літератури

Неоромантизм — стильова течія модернізму. Основні ознаки неоромантизму :

• Увага до неповторного внутрішнього світу людини, що виявляється в докладному аналізі душевних станів (Оксана — неповторна особистість із багатим внутрішнім світом, вона цінує свою незалежність, честь і гідність; героїня розкриває свої душевні переживання в діалогах із Степаном, його матір’ю та Ганною);

• культ героїзму, активності, боротьби, сильної, вольової особистості (Оксана — сильна, вольова особистість, яка не може змиритися зі ставленням до жінки як до «холопки з вотчини»; вона займає активну позицію — входить до жіночого братства, намагається допомогти українцям, навіть коли перебуває на чужині; молода жінка не може стати пристосуванкою, як її чоловік; для Оксани рідний край — це та стихія, де вона почуває себе як риба у воді, тому через тугу за рідною землею її покидають сили);

• ліризм, який панує не тільки в поезії, а й у драматичних творах (душевні переживання як Оксани, так і Степана виходять на перший план, вони «рухають» сюжет);

• звернення до фольклору, міфології, біблійної, давньої історії, екзотизм тем (події «Боярині» відбуваються на тлі доби Руїни — за 250 років до епохи, у якій творила Леся Українка; у творі згадуються Виговщина — період гетьманування Івана Виговського та Петра Дорошенка; побут Московщини для героїні незвичний, новий, сама тема потрапляння українки-патріотки до заскорузлої патріархальної і шовіністичної Московщини екзотична в нашій літературі);

• емоційно-інтуїтивний пошук істини, основ буття. Неоромантизм в українській літературі виник на початку ХХ ст. («новоромантизм» — за визначенням самої Лесі Українки). Започаткувала цю стильову течію модернізму О. Кобилянська новелами та повістями («Людина», «Царівна»). В естетиці неоромантизму також творили Леся Українка, Олександр Олесь, М. Вороний та ін.

Знайомство з твором "Бояриня"

Аналіз твору

У драмі “Бояриня” відображена доба Руїни (60-і роки XVII століття) й гетьманування Петра Дорошенка. У драмi “Бояриня” Леся Українка засуджує тих українцiв, якi зрадили батькiвщину, якi заради почестей служили росiйському царю.

Леся Українка в драмi “Бояриня” закликає не залишати рiдної землi, рiдного народу, не цуратися рiдної мови та звичаїв, а робити все можливе, щоб бути справжнiм українцем, патрiотом рiдної землi. Поетеса закликає всiх до боротьби, яка б покращила долю України. У драмi “Бояриня” поетеса реально зображує вiдносини мiж Україною та Росiєю, тяжку й трагiчну долю України, глибокий патрiотизм i зраду.

Головні герої “Бояриня”:

Оксана – українка, дочка козацького старшини, зламана чужими звичаями; символ душі України.

Степан – боярин українського походження, що служить у Москві, змушений коритися московським законам.

Олекса Перебійний – батько Оксани, козацький старшина.

Іван – брат Оксани, активний учасник боротьби за волю України.

Мати Степана – уособлення пристосування до московських порядків.

Іржава зброя символічний образ, через який Леся Українка подає поняття пристосуванства, рабської покори в драмі “Бояриня”. БіографіяЛесі Українки

Проблематика “Бояриня”

Батьки і діти

Воля і неволя

Традиції і культура різних народів

Відповідальність за долю держави

Зради і вірності батьківщині

Міжособистісного вибору (кохання чи національна гідність)

Роль жінки у суспільстві

Однією з найважливіших є проблема наслідків Переяславської угоди для України та її народу. Вона пронизує весь твір і поставлена вже в першій дії драми в полілозі дійових осіб, що зібратися в оселі Перебійного.

Отже, ще однією проблемою, гостро поставленою у драмі “Бояриня”, є проблема двох традиційних культур, двох цілком відмінних менталітетів. Цю серйозну й понині досить дражливу етнопсихологічну проблему письменниця розкриває як на етнографічному матеріалі, що служить тлом для подій драми, так і в діалогах, що виражають різні світогляди та ціннісні орієнтації, різні, а то й супротивні уявлення про добро і зло, честь і безчестя тощо.

Ще одна проблема, що розкривається в драмі “Бояриня” і в інших творах Лесі Українки, – протиставлення понять “воля -рабство”. Немає у світі такої цінності, яка перевищувала б цінність свободи, бо тільки людина, яка звільнила себе від рабства внутрішнього, може мріяти про звільнення від нього своїх ближніх, свого народу, своєї Батьківщини. БіографіяЛесі Українки

Закріплення вивченого

Вправа «Так чи ні»

1. «Бояриня» — драматична поема Лесі Українки. — Так.

2. Події твору відбуваються в античну добу. — Ні.

3. Центральним персонажем є Оксана. — Так.

4. Степан не має жодного зв’язку з Україною. — Ні.

5. У творі порушено проблему національної свободи. — Так.

6. «Бояриня» має ознаки неоромантизму. — Так.

7. Оксана легко пристосовується до життя в Москві. — Ні.

8. Історичне тло твору пов’язане з Україною XVII століття. — Так.

9. Твір порушує лише любовну проблематику. — Ні.

10. Особиста трагедія Оксани пов’язана з трагедією України. — Так.

Домашнє завдання

1. Опрацювати матеріал підручника про Лесю Українку та драматичну поему «Бояриня».

2. Повторити зміст твору.

3. Виписати 5 цитат, які характеризують Оксану, та пояснити, що вони розкривають у її характері.