Мета: навчати учнів характеризувати тематику і проблематику віршів М. Вороного, визначати їхні жанрові й ритмомелодійні особливості; розкрити неоромантичне звеличення краси природи у вірші «Блакитна панна»; виховувати розуміння національної свідомості, поцінування краси поетичного слова, його здатності об’єднувати людей роздумами над вічними проблемами життя.
Вміст уроку:
1
2
3
4
Урок не містить жодного завдання. Додайте завдання.
Щоб додати завдання, оберіть категорію завдання на панелі запитань.
Сьогодні ми познайомимося з пейзажною лірикою Миколи Вороного.
Розгорніть ваші зошити та запишіть:
Двадцять п'яте квітня
Класна робота
Зміст і художні особливості поезії М.Вороного "Блакинта Панна"- єдність краси природи й мистецтва
С. Єфремов про М. Вороного сказав:
«Зразок поета-естета, що найбільше кохається у формі поезії,— жрець краси, пурист художнього слова. «Яка краса! Усе життя в акорди перелить, з високих дум і почуття нове життя творить!» — міг би сказати й про себе поет, якщо акордом вважати музику вірша».
Найхарактерніша ознака віршів М. Вороного — музикальність.
Він починав творити не стільки від словесного образу, як од музики.
Для поета краса — богиня, «натхненна чарівниця», якій він ладен ставити храми і все віддати за красу.
Поетичні твори Вороного легкі, чисті, музикальні. Автор — співець ідеалів, тих недосяжних високостей, яких прагне душа людська, і разом співець серця, розбитого коханням.
Вороний витворює гімн весняній природі, молодості, натхненню, оспівав весну як блакитну панну. Поряд зі звичними, традиційними у фольклорі та в літературі засобами виразності (весна запашна, чарівна, у прозорих шатах, у серпанках) автор використовує біблійну урочисту лексику («Осанна!»), метафори («в душі моїй, в сяйві мрій в’ються хмелем арабески»), мистецькі терміни (арабески, фрески, гротески). І це надає творові неповторне інтелектуально-мистецьке естетичне забарвлення.
Прослухайте виразне читання поезії.
Прочитайте аналіз твору.
АНАЛІЗ
Історія написання: нове XIX століття ознаменувалося зростанням напруження в суспільному, політичному житті.
У цій ситуації митці-модерністи намагаються осмислити епоху шляхом пізнання метафізичних (духовних) процесів і зламів, що спричиняють появу хаосу. Микола Вороний як яскравий представник символізму також у пошуках вічних цінностей — однією з яких є мистецтво, народжене з гармонії краси.
Рік створення: 1912.
Напрям: модернізм. Течія: символізм.
Збірка: «Гротески».
Рід: лірика.
Жанр: ліричний вірш.
Тематичний різновид (вид лірики): інтимно-пейзажна лірика (весняні настрої).
Тема: гармонія природи й мистецтва, «має крилами Весна запашна, лине все в прозорих шатах, у серпанках і блаватах…».
Ідея: звеличення краси й природи; возвеличення природи, життя як джерела творчої енергії , довгожданна, нездоланна… ось вона — Блакитна Панна!…
Провідний мотив: возвеличення краси природи та єдність її з мистецтвом.
Образи: людей: ліричний герой — митець; природи: Блакитна Панна-Весна; хмариу гори, гай, луги, поля, земля, пелюстки, роса, квітки; предметів і явищ: крила, шати, серпанки, блавати, усміх, блакить, «Осанна!», мрія сну, врода, чистота, душі, сяйво мрій, арабески, камеї, фрески, пісні, гротески.
Символічні образи: Блакитна Панна (символ життя, весни, божественної присутності, краси й гармонії); блакить (символ джерела духу); «Осанна!» (символ вітання бога) та ін. Блакитна панна – це образ-символ Весни «у серпанках і блаватах», якій уся земля виспівує: «Осанна!» і тривожить душу ліричного героя:
І уже в душі моїй
В сяйві мрій
В’ються хмелем арабески,
І Миготять камеї, фрески,
Гомонять-бринять пісні Голосні
І сплітаються в гротески.
Композиція (зміст):
(І октава) має крилами усміхнена примарами хмар Весна — (II октава) Весна — Блакитна Панна з’являється, їй хвала — (III октава) опис краси Панни — (IV октава) у душі ліричного героя радість: «в’ються хмелем арабески, миготять камеї, фрески, гомонять-бринять пісні і сплітаються в гротески голосні».
Система віршування: силабо-тонічна.
Віршовий розмір: нерівностопний хорей.
Строфа: восьмивірш (октава).
Римування: паралельне й перехресне (ааббвгвг)
Художні засоби виразності: епітет, символ, персоніфікація, метафора, порівняння, інверсія, повтор.
метафори:» сміючись на пелюстках, на квітках» порівняння: а вона, як мрія сна чарівна
гіпербола: сміючись на пелюстках, на квітках анафора: має крилами Весна запашна
окличні речення:ось вона — Блакитна Панна! ЇЇ виспівує: » Осанна!» інверсія: лине все, крізь блакить майорить, сяє вродою, сміючись на пелюстках
Новаторство Миколи Вороного виявилося в розширенні музичних можливостей українського вірша. «Я писав не так од образу, як од звуку», – зазначав він.
Джерелом його поезії є мелос, мелодія. Звук для символістів – понад усе.
Специфічним є розміщення рядків у строфах «Блакитної панни»: вони ніби сходинки, по яких скрапує навесні талий сніг під грою сонячного проміння. Таке розміщення рядків поезії будить особливий темпоритм.
Значення в літературі: твір є яскравим прикладом символізму в українській літературі. Автор поєднав постійні епітети, характерні для фольклору, з урочистою біблійною лексикою, метафорами й мистецькими термінами.
3
12 з 12 балів
ВИСНОВКИ
Недарма Вороного називають співцем краси. Краса була і джерелом його творчості, і найголовнішим образом. Поет її бачив усюди: у чарах природи рідного краю, у високому земному призначенні людини, у її благородних почуттях.
«Високих дум святі скрижалі, всі наші радощі і жалі, всі ті боління, і надії, і чарівливі гарні мрії» — ці мотиви визначають суть, сенс лірики Вороного, девізом котрого завжди було «йти за віком і бути цілим чоловіком».
На думку М. Вороного, саме поезія символізму найкраще може передати прагнення людини, її бажання краси, пошуки кохання, роздуми над сенсом життя.
М. Вороний – ідеолог модернізації української літератури. Його творчість – перша декларація ідей і форм символізму.Єдність краси природи і мистецтва, образотворчі засоби в поезії («Блакитна Панна»)
464
Перепелиця Любов Вікторівна
Українська література
10—11 клас та I—II курси
20 грн
9. Захоплення красою й величчю світу («Солодкий світ!..»). Сонет «У теплі дні збирання винограду» – вишуканий зразок неокласичної інтимної лірики. Краса природи, краса людини та її почуттів. Звернення до античних образів.
666
Сусліна Олена Володимирівна
Українська література
11 клас
20 грн
7. Урівноваженість душевного стану ліричного героя, мотив туги за минущістю краси, гармонією світу і людини, мить і вічність у чуттєвому вираженні. Поезії Є.Плужника «Вчись у природи творчого спокою...», «Ніч... а човен – як срібний птах!..».
560
Сусліна Олена Володимирівна
Українська література
11 клас
20 грн
4. Феномен «кларнетизму». Вітаїстичність як наскрізна оптимістична тональність, життєствердна настроєвість (зб. «Соняшні кларнети»). Поезії «Арфами, арфами...», «О панно Інно...», «Ви знаєте, як липа шелестить...»
703
Сусліна Олена Володимирівна
Українська література
11 клас
20 грн
1. Українська література др. пол. ХІХ ст. у контексті розвитку тодішнього суспільства, культури, мистецтва. Особливості реалістичної прози