59. ЗМІСТ І ХУДОЖНІ ОСОБЛИВОСТІ ПОЕЗІЇ М. ВОРОНОГО. «БЛАКИТНА ПАННА» — ЄДНІСТЬ КРАСИ ПРИРОДИ Й МИСТЕЦТВА.

СЛАВА УКРАЇНІ!

Вітаю вас

на уроці української літератури!

Сьогодні ми познайомимося з пейзажною лірикою Миколи Вороного.

Розгорніть ваші зошити та запишіть:

С. Єфремов про М. Вороного сказав:

«Зразок поета-естета, що найбільше кохається у формі поезії,— жрець краси, пурист художнього слова. «Яка краса! Усе життя в акорди перелить, з високих дум і почуття нове життя творить!» — міг би сказати й про себе поет, якщо акордом вважати музику вірша».

Найхарактерніша ознака віршів М. Вороного — музикальність.

Він починав творити не стільки від словесного образу, як од музики.

Для поета краса — богиня, «натхненна чарівниця», якій він ладен ставити храми і все віддати за красу.

Поетичні твори Вороного легкі, чисті, музикальні. Автор — співець ідеалів, тих недосяжних високостей, яких прагне душа людська, і разом співець серця, розбитого коханням.

• ЗАСВОЄННЯ МАТЕРІАЛУ

  Перегляньте відеоурок за посиланням:

"Блакитна панна".

Вірш «Блакитна панна» Вороного — взірець пейзажної лірики.

Вороний витворює гімн весняній природі, молодості, натхненню, оспівав весну як блакитну панну. Поряд зі звичними, традиційними у фольклорі та в літературі засобами виразності (весна запашна, чарівна, у прозорих шатах, у серпанках) автор використовує біблійну урочисту лексику («Осанна!»), метафори («в душі моїй, в сяйві мрій в’ються хмелем арабески»), мистецькі терміни (арабески, фрески, гротески). І це надає творові непо­вторне інтелектуально-мистецьке естетичне забарвлення.

1. Прослухайте виразне читання поезії.

2. Прочитайте аналіз твору.

АНАЛІЗ

Історія написання: нове XIX століття ознаменувалося зростанням напруження в суспільному, політичному житті.

У цій ситуації митці-модерністи намагаються осмислити епоху шляхом пізнання метафізичних (духовних) процесів і зламів, що спричиняють появу хаосу. Микола Вороний як яскравий представник символізму також у пошуках вічних цінностей — однією з яких є мистецтво, народжене з гармонії краси.

Рік створення: 1912.

Напрям: модернізм. Течія: символізм.

Збірка: «Гротески».

Рід: лірика.

Жанр: ліричний вірш.

Тематичний різновид (вид лірики): інтимно-пейзажна лірика (весняні настрої).

Тема: гармонія природи й мистецтва, «має крилами Весна запашна, лине все в прозорих шатах, у серпанках і блаватах…».

Ідея: звеличення краси й природи; возвеличення природи, життя як джерела творчої енергії , довгожданна, нездоланна… ось вона — Блакитна Панна!…

Мотиви: «краса природи»; «гармонія»; «буяння життя»; «джерела творчості».

Провідний мотив: возвеличення краси природи та єдність її з мистецтвом.

Образи: людей: ліричний герой — митець; природи: Блакитна Панна-Весна; хмари_у гори, гай, луги, поля, земля, пелюстки, роса, квітки; предметів і явищ: крила, шати, серпанки, блавати, усміх, блакить, «Осанна!», мрія сну, врода, чистота, душі, сяйво мрій, арабески, камеї, фрески, пісні, гротески.

Символічні образи: Блакитна Панна (символ життя, весни, божественної присутності, краси й гармонії); блакить (символ джерела духу); «Осанна!» (символ вітання бога) та ін. Блакитна панна – це образ-символ Весни «у серпанках і блаватах», якій уся земля виспівує: «Осанна!» і тривожить душу ліричного героя:

І уже в душі моїй

В сяйві мрій

В’ються хмелем арабески,

І Миготять камеї, фрески,

Гомонять-бринять пісні Голосні

І сплітаються в гротески.

Композиція (зміст):

(І октава) має крилами усміхнена примарами хмар Весна — (II октава) Весна — Блакитна Панна з’являється, їй хвала — (III октава) опис краси Панни — (IV октава) у душі ліричного героя радість: «в’ються хмелем арабески, миготять камеї, фрески, гомонять-бринять пісні і сплітаються в гротески голосні».

Система віршування: силабо-тонічна.

Віршовий розмір: нерівностопний хорей.

Строфа: восьмивірш (октава).

Римування: паралельне й перехресне (ааббвгвг)

Художні засоби виразності: епітет, символ, персоніфікація, метафора, порівняння, інверсія, повтор.

епітети: весна запашна, прозорих шатах, вродою святою, неземною чистотою, променистою росою

метафори: » сміючись на пелюстках, на квітках» порівняння: а вона, як мрія сна чарівна

гіпербола: сміючись на пелюстках, на квітках анафора: має крилами Весна запашна

окличні речення: ось вона — Блакитна Панна! ЇЇ виспівує: » Осанна!» інверсія: лине все, крізь блакить майорить, сяє вродою, сміючись на пелюстках

Новаторство Миколи Вороного виявилося в розширенні музичних можливостей українського вірша. «Я писав не так од образу, як од звуку», – зазначав він.

Джерелом його поезії є мелос, мелодія. Звук для символістів – понад усе.

Специфічним є розміщення рядків у строфах «Блакитної панни»: вони ніби сходинки, по яких скрапує навесні талий сніг під грою сонячного проміння. Таке розміщення рядків поезії будить особливий темпоритм.

Значення в літературі: твір є яскравим прикладом символізму в українській літературі. Автор поєднав постійні епітети, характерні для фольклору, з урочистою біблійною лексикою, метафорами й мистецькими термінами.

• ВИСНОВКИ

  Недарма Вороного називають співцем краси. Краса була і джерелом його творчості, і найголовнішим образом. Поет її бачив усюди: у чарах природи рідного краю, у високому земному призначенні людини, у її благородних почуттях.

  «Високих дум святі скрижалі, всі наші радощі і жалі, всі ті боління, і надії, і чарівливі гарні мрії» — ці мотиви визначають суть, сенс лірики Вороного, девізом котрого завжди було «йти за віком і бути цілим чоловіком».

  На думку М. Вороного, саме поезія символізму найкраще може передати прагнення людини, її бажання краси, пошуки кохання, роздуми над сенсом життя.

• ТЕСТУВАННЯ

Пройдіть тест на 12 питань.

• ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1) Знати біографію М. Вороного.

2) Вивчіть напам'ять поезію Миколи Вороного "Блакитна панна":

https://www.ukrlib.com.ua/books/printit.php?tid=4505