СЛАВА УКРАЇНІ!!!
Мої вітання!
Продовжуємо вивчення неймовірно талановитої особистості, поетеси, письменниці, піаністки, фольклористки, перекладачки- Лесі Українки.
Тема нашого уроку:
Четверте квітня
Класна робота
Зображення повені людських почуттів у вірші Лесі Українки "Стояла я і слухала весну"
Наше життя — це не рівна, устелена трояндовими пелюстками дорога, на нашому життєвому шляху трапляються злети й падіння, часом буває дуже складно й здається, що виходу немає, що ти вже не в змозі йти далі.
І як добре, коли поряд є людина, яка підтримає тебе у важку хвилину, подарує свою любов і ніжність, дасть мудру пораду й ніколи не зрадить. А це може зробити лише по-справжньому любляча людина. Мабуть, не буває родин, у яких не було б якихось труднощів, силу кохання яких неодноразово випробовували і розлука, і час, і якісь спокуси, і життєві труднощі. І тільки дійсно віддані одне одному люди проходять крізь усі ці випробовування, а їхнє взаємне кохання тільки зміцнюється. Дійсно, у коханні — і будні, і свята, а той, хто це розуміє, здатний пронести своє почуття крізь усе життя.
Кохання — це почуття, яке живе вічно, яке долає нещастя, біль, горе, смерть…
Воно таке сильне й водночас таке безсиле. Приносить людям щастя і горе. А безсиле тому, що життя не вічне, і коли гине та людина, яку ти кохаєш, то кохання не може допомогти. Кожний із нас хоч раз, але замислювався над тим, що таке кохання?

Без названих вами понять, без кохання, життя перетворюється на темряву, бруд та вічні пошуки себе. Тому творчість будь-якого поета чи прозаїка — це передусім історія його кохання, інтриг і пристрастей. Така історія була й у житті Лесі Українки.

Небагато — усього лише кілька поезій — розповідають про її інтимні почуття. Найбільше значення в житті поетеси мали двоє чоловіків.
Другий (виходячи із послідовності знайомств), Климентій Квітка, був її однодумцем, товаришем-порадником і — законним чоловіком.

Перший, Сергій Мержинський, був її пристрасною любов’ю. Найкращі й нечисленні інтимні вірші лесі Українки присвячені саме йому.

Вони познайомилися в Ялті в 1897 році. Двоє самотніх людей, надломлених важкою хворобою. Він стриманий, скромний, делікатний молодий чоловік 27 років, синьоокий, красивий, з хворобливою матовою шкірою. Демократ, революціонер, засновник політичних гуртків у Києві та Мінську. Вона на рік молодша, тендітна, худенька, сором’язлива, схожа на зовсім юну дівчину. Одного разу революціонер Павло Тучапський порекомендував своєму хворому на туберкульоз другові Сергію Мержинському підлікуватися в Ялті й мимохідь зауважив, що там той зможе побачити Ларису Петрівну Косач, талановиту поетесу й розумну жінку, з якою навряд чи буде нудно в маленькому курортному містечку.
Зрозуміло, Мержинський скористався порадою соратника й відвідав Лесю в Ялті. Вона йому відразу сподобалася. Чим далі продовжувалося знайомство, тим тепліше й щиріше ставилася поетеса до нового друга.
Йому першому прочитала вона п’єсу «Блакитна троянда». З боку скромної Лесі це було знаком особливої прихильності та довіри.

Удалося встановити, що її вірш «Стояла я і слухала весну», на який, уважалося, її надихнув Мержинський, насправді був присвячений Максимові Славінському.
Саме в чарівному куточку Полісся, серед замріяних верб на березі спокійного озерця, прийшло до юної поетеси перше світле почуття. Максим Славінський — виходець з освічених селян — познайомився з Ларисою влітку 1886 року в Колодяжному, де її батьки мали чималий маєток.
Максимові було вісімнадцять, Лесі — п’ятнадцять.
Коли вони знову зустрілися влітку 1892 року, взаємні почуття спалахнули з небаченою силою. То було перше, ще дівоче кохання волинянки.
Так чи не так, а з іменем Славінського пов’язано чимало перлин Лесиної інтимної лірики: «Горить моє серце», «Стояла я і слухала весну», «Хотіла б я піснею стати», «Сон літньої ночі»…
Вона зверталася до «пана Максима»: «Милий мій! Ти для мене зруйнований храм.».
Але після того, як Славінський раптово одружився, Леся Українка зняла присвяту йому зі свого ноктюрна ( поезії).