Конструктор уроків
Урок не містить жодного завдання. Додайте завдання.
Щоб додати завдання, оберіть категорію завдання на панелі запитань.
№1:
Тестування
Слава Україні!!!
Вітаю, любі дев'ятикласники!!!
Сьогодні на уроці ми розглянемо особливості збірки "Сад Божественних пісень" Г. Сковороди та проаналіуємо його поезію "Всякому місту- звичай і права".
Розгорніть ваші зошити та запишіть:
Двадцяте листопада
Класна робота
Викриття суспільних вад у пісні “Всякому місту – звичай і права”
А зараз пригадаймо, що ми вже знаємо про Українського Сократа, мандрівника- філософа Г. Сковороду.
Виконайте ВІКТОРИНУ за покликанням нижче.
№2:
Теоретичний блок
ЗАСВОЄННЯ ЗНАНЬ
Переяславський період — важлива віха в житті Г. Сковороди. На власні очі він спостерігав свавілля й жорстокість поміщиків, які нещадно визискували кріпаків. Тут він мав можливість тісніше зблизитись з трудовим народом, пройнятися його думками і сподіваннями. Саме в цей період остаточно формується його світогляд як просвітителя, демократа, визначаються основні творчі принципи як письменника і філософа. Численні враження і живі спостереження, нагромаджені в ці роки, митець осмислює й узагальнює в літературній творчості. Він складає вірші, в яких виявив себе талановитим і своєрідним поетом-філософом, поетом-ліриком.
Написані в переяславський період і пізніше (1753–1785), поетичні твори Г. Сковорода об’єднав у збірку «Сад божественных песней, прозябшій из зерн священнаго писанія». Зі «священным писанием» вірші здебільшого пов’язані тільки формально. Автор брав лише епіграфи до цих творів з Біблії, але за своїм змістом вони далекі від біблійних текстів.
До збірки «Сад Божественних пісень» ввійшло 30 віршів, які автор називав піснями. Деякі твори з цієї збірки стали народними піснями, зокрема «Всякому місту — звичай і права...», «Гей, поля, поля зелені», «Ой пташино жовтобока» і «Стоїть явір над водою». Популярність збірки «Сад божественних пісень» зумовлена тим, що зміст її творів був зрозумілим і близьким звичайній людині того часу: ліричний герой перебуває в пошуках правди й добра; він, як і Г. Сковорода, любить народ і закликає людину жити в єдності з природою; журба.
Особливості назви збірки.
Збірка митця отримала таку назву за давньою поетичною традицією (згадаймо збірник «Сад страданій Христа…» або курс піїтики Митрофана Довгалевського «Сад поезії»). У своїх творах поет виступає як лірик, що зв’язав своє життя з життям народу, а тому й по-новому ставив та розв’язував ряд важливих питань сучасної йому дійсності. Не бог, а природа, людина, її думки і почуття стали основним змістом його збірки.
Характерні ознаки для поетичних творів «Саду…».
Вірші Г. Сковороди, як ті, що ввійшли до збірки, так і ті, що зустрічаються в його філософських трактатах і листуванні,— це передусім поезія особистих переживань автора, його морально-філософських роздумів про смисл життя, про істинне щастя, добро, чесність тощо. Органічне поєднання особистих і громадських мотивів — найхарактерніша ознака поезії Григорія Савича.
ЗАКРІПЛЕННЯ МАТЕРІАЛУ
Опрацюйте матеріал, поланий нижче:
Перегляньте відео:
Прочитайте прикріплений конспект:
УЛ 9. Викриття_суспільних_вад_у_пісні__Всякому_місту___звичай_і_права_._.pdf
№3:
Вільне введення тексту
АНАЛІЗ
"Всякому місту- звичай і права"
Прослухайте поезію.
Дайте відповіді на питання нижче.
ПИТАННЯ
1) Чим для кожного із нас є рідне місто? Чи пишаєтесь ви тим, що живете саме в ньому? Відповідь вмотивуйте.
2) Чому, на думку Г. Сковороди, кожне місто повинно мати свої «звичаї і права»?
3) Що цінує автор твору в людині? (Всяка тримає свій ум голова, / Всякому серцю — любов і тепло)
4) Чим стурбований ліричний герой поезії? Що «непокоїть його ум»?
5) Хто є мешканцями міста? У чому полягає суть їх життя? Чи можемо ми визначити, до якого соціального прошарку населення вони належать? (Панські Петро для чинів тре кутки, / Федір-купець обдурити прудкий, / Той зводить дім свій на модний манір, / Інший гендлює, візьми перевір! / …Той безперервно стягає поля, / Сей іноземних заводить телят. / Ті на ловецтво готують собак, / В сих дім, як вулик, гуде від гуляк)
6) Що висловлює Г. Сковорода у творі? Які негативні риси притаманні мешканцям міста?
7) Яким, на ваш погляд, хотів бачити місто автор поезії? Що мав на увазі письменник, висловлюючись: «Всякому голову кружить свій дур»?
8) Чим пояснити бажання Г. Сковороди померти з «ясним розумом»?
9) У чому полягає призначення цієї поезії? Про що це свідчить?
№4:
Теоретичний блок
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Вивчити конспект уроку.
Стр. 71-72 ( прочитати статтю) : https://pidruchnyk.com.ua/967-ukrliteratura-9-klas-avramenko-2017.html
Рефлексія від 14 учнів
Сподобався:
Зрозумілий:
Потрібні роз'яснення:
2. Авангардні тенденції в українській літературі 1920-х років. Поет-футурист М. Семенко – сміливий експериментатор. Урбаністичні мотиви його лірики, їхня змістова новизна, ламання класичної форми («Бажання», «Місто», «Запрошення»)
2. Культ романтизованих почуттів у родинно-побутових піснях “Місяць на небі, зіроньки сяють”, “Цвіте терен, цвіте терен”
8. Група «київських неокласиків». Різногранний творчий шлях М. Рильського, рання творчість. Філософічність, афористичність його лірики.