Конструктор уроків
1
Слава Україні!!!
Сьогодні на уроці української літератури ми підсумуємо наші знання з розділу "Українська середньовічна література 11- 15 ст."
А також почнемо вивчення наступного розділу "Давня українська література"
САМОСТІЙНА РОБОТА
Пройдіть тест, перевірте ваші знання за останні 4 уроки.
2
А зараз розорніть ваші зошити та запишіть тему уроку:
Дев'яте жовтня
Класна робота
Літописи як історико-художні твори. Зміст “Повісті минулих літ”
ЗАСВОЄННЯ МАТЕРІАЛУ
В оригінальній літературі Київської Русі розроблялися майже всі жанри перекладної літератури, однак були створені й нові їх різновиди. Так, жанровим різновидом перекладних хронік були руські літописи.

Давайте познайомимося детальніше із цим витвором мистецтва та культурною пам'яткою Київської Русі.
Опрацюйте матеріал
Історія створення «Повісті минулих літ».
Оригінал цього літопису не зберігся, але до нашого часу він дійшов у списках XIV-XV ст. Найдавнішими вважають список Лаврентіївський (1377) та Іпатіївський (XV ст.). Перший здобув свою назву від імені переписувача чернеця Лаврентія, а інший було знайдено у костромському Іпатіївському монастирі.Перегляньте відеоурок:
Прочитайте інформацію нижче, напишіть КОНСПЕКТ уроку.
Відомості про легендарного Нестора Літописця — автора «Повісті минулих літ»
Нестор жив у другій половині XI — на початку XII ст. Відомостей про нього дуже мало. Його життя вперше з’являється у виданні патерика 1661 р. Був пострижений у Печерському монастирі за ігуменства прп. Стефана, що, втім, не виключає його приходу до обителі ще за життя прп. Феодосія. Він належав до молодшого покоління монастирської братії.
Нестор — один із найавторитетніших печерських старців свого часу.
В «Іконописному подлиннику» його зовнішність описано так: «Сивий, борода на зразок Богослова — не роздвоїлась. На плечах — клобук, у правій руці — перо, а в лівій — книга і чотки...». За антропологічними ознаками святий мав зріст 163-164 см, належав до жителів Подніпров’я. Присвятив своє життя релігійній справі: до кінця своїх днів був ченцем Києво-Печерської лаври.
Помер святий літописець, як уважають дослідники його творів, у 1113-1115 рр., коли мав, на думку антропологів, близько 60-65 рр.
Час канонізації прп. Нестора невідомий, проте є підстави вважати, що його ім’я вписане в зірку, як і імена інших святих, було в центральному нефі Великої церкви Києво-Печерської було лаври з XV ст.
Історія створення «Повісті минулих літ».
Оригінал цього літопису не зберігся, але до нашого часу він дійшов у списках XIV-XV ст. Найдавнішими вважають список Лаврентіївський (1377) та Іпатіївський (XV ст.). Перший здобув свою назву від імені переписувача чернеця Лаврентія, а інший було знайдено у костромському Іпатіївському монастирі.
Літопис створювався впродовж тривалого часу багатьма митцями, але на початку XII ст. завершив, упорядкував і дав назву літопису київський монах — чернець Нестор. Існують також ще дві редакції «Повісті...»: одну з них зробив ігумен Сильвестр на замовлення Володимира Мономаха, іншу редакцію було здійснено для сина Володимира Мстислава Мономаха. Найвдалішою прийнято вважати саме редакцію Нестора Літописця.
АНАЛІЗ
Тема: висвітлення історії східних слов’ян і князівської влади, утвердження християнства на Русі, розповідь про виникнення слов’янської писемності.
Ідея: возвеличення давності слов’янського роду, уславлення загальноруського патріотизму.
Основна думка: проголошення слов’янського роду як рівноправного серед інших народів.
Жанр: історіографічний літературний твір, літопис.
Сюжет.
У сюжетній структурі твору значне місце займає серія оповідей про княгиню Ольгу, князя Святослава, сказання про Бориса і Гліба, опис невдалого походу Ігоря Святославовича, розповідь про смерть Феодосія Печерського; закінчується літопис смертю Святополка (1113 р.).
Композиція.
Єдиної композиції в «Повісті...» немає, до того ж їй властива жанрова неоднорідність. У літописі зібрано богословські трактати, житія святих, фольклорні й топонімічні легенди, історичні сказання, ділову документацію за роками, воїнські повісті, обрядову поезію, повчання й славослов’я, діалоги й монологи персонажів, свідчення очевидців. Тому початок повісті біблійними легендами про «світовий потоп» та синів Ноя продовжується ретельною історично реалістичною розповіддю про східнослов’янські племена, про визначні події з історії Руської землі, зафіксовані приблизно до 1113 року. Починаючи від запису перемоги князя Святослава над хозарами, де зазначена перша дата (852 рік), літописець намагається дотримуватись певної хронологічності подій.
Мова літопису.
Зважаючи на жанрову та стильову неоднорідність, мова твору являє собою суміш текстів, написаних східнослов’янською або церковнослов’янською (старослов’янською) мовами, відзначається чергуванням середнього і високого стилів. Якщо необхідно прославити князівські подвиги (наприклад, прийняття Ольгою християнства), використовується високий стиль і відповідно старослов’янська. Якщо мова йде про народні вчинки та дії (наприклад, прохання киян до Святослава повернутись з походів і захистити від печенегів), тоді тексти пишуться східнослов’янською, оповідна структура уривку передбачає й використання розмовно-побутового середнього стилю.
Художні засоби у творі.
У літописі використані метафори, порівняння (як терен в серці, вірні люди), зустрічаються в тексті також приказки і прислів’я
(не похваляться сильні силою своєю). Розповідь у творі ведеться переважно від третьої особи, але використовуються й діалоги, риторичні запитання.
Джерела

3
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Прочитати статтю підручника с. 37- 41: https://pidruchnyk.com.ua/967-ukrliteratura-9-klas-avramenko-2017.html
Прикріпити конспект уроку.
Рефлексія від 14 учнів
Сподобався:
Так: 14
Ні: 0
Зрозумілий:
Так: 14
Ні: 0
Потрібні роз'яснення:
Ні: 14
Так: 0