Сексуальна освіта дитини: для когось це гріх, а для когось — порятунок від незручних розмов з сином чи донькою «про те саме». В Україні й досі немає консенсусу щодо викладання цієї дисципліни в школі — фактично, все виключно на розсуд батьків та вчителів. Розберімось, які міфи спіткають сексуальну освіту в Україні та познайомимось з досвідом іноземних держав.
Міф №1. «Всі ці розмови є гріхом, дитина сама все дізнається, коли подорослішає».
Такі коментарі у дискусіях щодо сексуальної освіти залишають переважно люди старшого покоління. Такої ж думки й ті, хто тісно повʼязаний з релігією.
Правда. Сексуальна освіта не про «гріхи», а про порятунок дитини: від незручних ситуацій, паніки, дискомфорту та сексуального насильства (про це розповімо трошки нижче).
Міф №2. «Цей предмет буде спонукати їх до раннього статевого життя та зробить з дітей збоченців». Прихильники цієї думки вважають, що на уроці дітям розповідатимуть про нетрадиційні орієнтації, а також пробудять нездоровий інтерес до тіла, все завершиться вагітністю у 14 років чи небезпечними захворюваннями.
Правда. Знаєте, звідки 90% дітей в Україні дізнаються «правду» про секс? З Інтернету. З потоком хибної, жорстокої інформації та відвертих злочинних дій намагається боротися Кіберполіція та активісти з інтернет-безпеки, проте це не допоможе на 100%. Для того, щоб дітям не захотілося подивитися щось заборонене, їм потрібно дати інформацію про причини та наслідки, відповісти на усі питання чесно. Тоді ажіотаж навколо заборони знизиться.
Міф №3. «Сексуальна освіта протидіє традиційним сімейним цінностям». Багато хто з батьків вважає, що на цю тему він поговорить з дитиною сам. Але колись потім: от виповниться 10… чи 12…, чи взагалі 16, а може й не буду говорити — вже доросле, саме все дізнається! До цього ще додаємо табуйовану у суспільстві тему сексу на довгі роки й через це — неефективні розмови, які часто доводять ситуацію до абсурду.
Правда. Сексуальна освіта навпаки, сприяє діалогу між батьками та дітьми. Адже викладач цього предмету (зазвичай це психолог) існує в житті дитини лише годину на тиждень. Увесь інший час головним полюсом для нього є батьки. Уроки сексуального виховання дозволять налагодити діалог без сумнівів та сорому.
Це лише три міфи, але на просторі соцмереж можна зустріти безліч думок з різними аргументами. Ми ж не будемо гадати, а розповімо про головні цілі предмету.
Найпершою та найважливішою темою є безпека дитини. Тому на уроках вчать, як поводитися з незнайомцями, як виставляти особисті кордони та як зрозуміти, що ти у небезпеці. Окрім того, під час занять дітям розповідають, як влаштоване їхнє тіло, які його фізіологічні процеси та відповідають на будь-які питання: від «звідки беруться діти» до окремих особливостей розвитку.
Сексуальна освіта працює з sensitive moment. Давайте чесно: діти, особливо у передпідлітковому віці не усе можуть розповісти батькам. Якщо дитина мовчить — це не означає, що її нічого не бентежить. У такі моменти допоможе психолог, що викладає сексуальну освіту, адже він точно зможе дізнатися в дитини, що його бентежить та найголовніше: коректно донесе інформацію до батьків.
Чому сексуальна освіта потрібна нашим дітям? На це питання дають відповідь жахливі цифри: за даними МОЗ, кожна пʼята дитина в Україні була жертвою домагань, розтління чи сексуального насильства. 4% жителів нашої країни потерпали від сексуальних злочинів. У Німеччині, де сексуальна освіта введена з 1985 року, на 1000 абортів лише один — підлітковий. В Україні на 1000 випадків — 44. Найжахливіше, що 80% тих, хто завдає шкоди дитині — це його найближчі родичі. Окрім того, Україна постійно займає високі позиції в рейтингах громадського здоровʼя UNICEF щодо ЗПСП та ВІЛ\СНІД.
Висновок напрошується сам по собі: сексуальна освіта потрібна для того, щоб діти знали, які дії оточення несуть загрозу та вже у дорослому віці не потрапили в ті 4%.
Як ми вже писали, питання сексуальної освіти почали обговорювати вперше на початку 1990-х років. Європейські країни тільки-но вводили новий предмет у середніх школах, на той час в Україні була складна економічна та соціальна ситуація.
У 2000-х роках розпочалися перші дискусії щодо введення уроків сексуального виховання, проте це не знайшло відгуку у батьків.
Вперше позитивний відгук про введення такого предмета в школі було отримано вже у 2010-х роках. У 2020 Аналітичний центр Cedos у партнерстві з Дослідницькою агенцією Info Sapiens на замовлення Фонду ООН у галузі народонаселення (UNFPA) та за підтримки МОН провів опитування і за його даними виявив, що 60% як батьків, так і вчителів повністю підтримують запровадження статевого виховання у школі. Ніби й все добре, можна розпочинати сексуальну освіту.
Однак першою перепоною став вік. Лише 16% педагогів та 12% батьків виступили за те, щоб сексуальній грамоті вчили учнів молодшої школи та вихованців дитячих садків. Проте, у Європі та США це стандартна практика, адже саме діти до 8 років є найбільш беззахисними.
У 2016 році в Україні було зроблено 56 абортів жінкам віком до 14 років та 875 – віком 15-17 років. Це дуже сумна статистика. Сексуальна освіта має допомогти запобігати небажаним вагітностям, а відтак і зменшувати кількість абортів. Також обізнаність молоді та відповідальна поведінка в статевому житті зменшує ризики зараження ВІЛ або іншими хворобами, які передаються під час контакту. Адже у 59% випадках ВІЛ передається статевим шляхом. Сексуальна необізнаність становить серйозну загрозу здоров’ю, а агресивне пропагування культу сексу в медіа та кінематографі призводить до занадто ранніх сексуальних дебютів, великої кількості абортів, сексуального насильства та поширення захворювань, — написала ексміністерка охорони здоровʼя Уляна Супрун на своїй інтернет-сторінці.
Далі обговорень введення цього предмету у шкільну програму справа поки не рухається. У січні 2023 року на сайті президента України зареєстрували петицію, що закликає включити статеве виховання до системи освіти країни.
13 квітня Президент України відповів на петицію:
Я звернувся до Кабінету Міністрів України з проханням опрацювати викладені в електронній петиції пропозиції та поінформувати про результати розгляду мене та автора звернення.
Однак й досі це питання розглянуте не було. Судячи з темпів розгляду пропозицій на прикладі легалізації марихуани, процес може розтягнутися на декілька років. Але однозначно: початок вже є!
Поштовх складній темі може дати шкільна реформа — за кілька років система навчання у середній та старшій школі трансформується, це значний шанс ввести нову дисципліну в освіту. Однак у плані реформи немає про цей предмет ані рядочка. А поки ми лідери в Європі за кількістю хворих на ВІЛ (за оцінками експертів UNAIDS, з інфекцією живуть до 250 тис. людей), маємо проблему з підлітковими вагітностями та інше.
У країнах Європи усюди різний досвід викладання цього предмету. Так, в Австрії в уроках сексуальної освіти беруть участь батьки. В Данії на кожен урок запрошують експертів: працівників комерційного сексу, гомосексуалів чи людей, які мають ВІЛ. Це допомагає дітям отримати наочний досвід.
У Нідерландах сексуальну освіту викладають вже з чотирьох років, навчаючи дітей у дитсадках, як дбати про своє тіло та правилам безпеки.
Фінляндія та Німеччина є піонерами у сфері сексуальної освіти для дітей — її почали викладати у 1970 та 1985 роках. Наразі Health Education обов’язковий для учнів від 13 до 15 років. У середній школі дітям розповідають про менструацію, вагітність, статевий акт, контрацепцію, перший сексуальний досвід, інфекції, що передаються статевим шляхом. У старшій школі розповідають про морально-етичні сторони сексу, а також про мастурбацію, еякуляцію, аборти та сексуальні меншини.
Однак є країни, де питання сексуальної освіти також складне. У Шотландії цей курс не є обовʼязковим й багато батьків відмовляються водити дитину на ці заняття. Однак є програма Speakeasy — тренінг для батьків: що, коли та в якій формі розповідати дітям про період статевого дозрівання, контрацепцію та соціальний тиск. Вона також добровільна, але у школах її пропонують дуже переконливо.
В Іспанії секс-освіту ледь викладають у дуже небагатьох районах. Про це йдеться в документі 2013 року, де коротко розповідається про стан справ у 24 країнах ЄС. Можливо, дисципліна вислизнула з-під уваги керівництва.
Окрема історія — це Польща. В країні досі не дозволені вільні аборти (лише за медичними показниками), зростає жіноча смертність через кримінальне переривання вагітності. Довгий час сексуальну освіту в школах не викладали, а коли її вперше ввели у 2005 році, багато чиновників та вчителів просто саботували процес. Дослідження 2009 року, у якому взяли участь 637 учнів, виявило, що більшість шкіл проводили уроки сексуальної освіти рано вранці (навіть у суботу) або ж пізно після уроків. Інколи уроки просто скасовували. У 2009 це впорядкували: уроки сексуальної освіти обовʼязкові для усіх дітей у віці 12 років. Але викладачами часто стають священники, релігійні особи, бібліотекарі та інші люди, які або прямо пропагують релігійні догми або ж розповідають власну думку, не спираючись на факти.
Поки міністерство освіти все ще думає з приводу введення предмета сексуальної освіти, ми зібрали 11 фраз, які пояснять дітям кордони їхнього тіла та розповідаємо, з чого почати розмову про сексуальну безпеку дитини.
Цей набір відео стане чудовим помічником для батьків. Ви можете показувати ці відео, коли дитина почне ставити питання або коли самі вирішите, що вже час. Важливо демонструвати обидва ролики, щоб дитина розуміла, що відбувається та буде відбуватися з нею та з її/його однолітками.
Статеве дозрівання у дівчаток:
Статеве дозрівання у хлопчиків: