ЗНО стає токсичним для української освіти: Ігор Лікарчук про вплив тестування на якість навчання

У зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби на території України та введенням карантинних обмежень у деяких областях усі етапи ЗНО 2021 року відбудуться у заплановані терміни.

Ексочільник #УЦОЯО Ігор Лікарчук вважає, що останнім часом результати ЗНО лягають в основу рейтингів шкіл, і відповідно за ними визначаються «кращі» та «гірші» заклади. На його думку, іспит не повинен мати жодного стосунку до школи.

Міркуваннями щодо цього він поділився на своїй фейсбук-сторінці.

Зовнішнє незалежне оцінювання стає токсичним для української освіти. Написав і самому страшно стало, але мовчати не можу. Бо коли у 2007-2008 роках ми запроваджували ЗНО, то ніхто й уявити не міг, що:

1. через 10-15 років у багатьох школах підготовка до нього стане основною в освітньому процесі, а систематичне виконання навчальних програм, засвоєння знань, формування навичок і компетенцій стануть вторинними завданнями;

2. теми, які будуть на ЗНО, учні вивчатимуть з бажанням, а інші – ні;

3. уроки з предметів, які «виносяться на ЗНО» діти відвідуватимуть, а інші – ні;

4. чимало вчителів у навчальний час займатимуться натягуванням до складання ЗНО, а керівники шкіл закриватимуть на це очі;

5. результати ЗНО ляжуть в основу рейтингів шкіл, за якими визначатимуться «кращі» та «гірші» заклади, а органи управління освітою знущатимуться з учителів та керівників за «низькі» результати ЗНО.

Якщо відверто, то в ті далекі роки були серйозні занепокоєння щодо можливих негативних наслідків запровадження ЗНО. Саме тому ми робили так, щоб тестування та загальноосвітні заклади освіти перетиналися лише у змісті програм зовнішнього незалежного оцінювання. Тоді школа могла й не знати чи зареєструвався учень для проходження ЗНО, чи не зареєструвався. А учасники оцінювання свої результати дізнавалися у конфіденційному режимі й мали повне право не повідомляти про них. Водночас результати ЗНО на оцінки в атестаті ніякого впливу не мали та й рейтинги за результатами ЗНО ніхто не будував. Тобто «гарні» чи «погані» результати учасника тестування, ніяк не впливали на оцінку роботи школи й вчителів.

Втрата УЦОЯО у 2011-2014 рр.  формальної незалежності від чиновників #МОН, поєднання ДПА і ЗНО, інсталяція технологій ЗНО в освітній процес, рейтингоманія на основі результатів тестування, – все це зумовило ті негативні явища у шкільній освіті, з яких я почав цей допис. І ці руйнівні процеси продовжуються, особливо в умовах дистанційного навчання та пандемії, які активно виявили нездатність чинної технології проведення ЗНО адаптуватися до нових умов функціонування системи загальної середньої освіти. А ця технологія лишається незмінною уже майже 15 років.

В Україні навіть вже цифрові паспорти запроваджені, а тести ЗНО й досі виконуємо у паперових зошитах, витрачаючи мільйони гривень для їхнього друку та розвезення до пунктів тестування й назад. Дуже боюся, що через технологічну відсталість та токсичний вплив на старшу школу, питання про доцільність існування ЗНО може дуже серйозно постати.

Що робити для того, аби попередити можливий провал?

По-перше, ЗНО повинно бути відокремлене від школи, задля збереження як тестування, так і закладу освіти. Як варіант – повернення до практики 2007-2008 років зі змінами. І обов’язкове скасування поєднання ЗНО і #ДПА, але скасування не на рік, а назавжди.

По-друге, категорична заборона оцінювання роботи #ЗЗСО у формі будь-яких рейтингів за результатами ЗНО. Власне, такі рейтинги й потрібні, але як один з елементів оцінювання якості функціонування системи загальної середньої освіти. Відповідно, якщо рейтинги потрібні, то має бути розроблена нова система їх формування, але поза результатами ЗНО.

В Україні є щонайменше дві потужні державні інституції, котрі можуть це зробити: Державна служба забезпечення якості освіти та Інститут освітньої аналітики.

По-третє, технологія проведення ЗНО і зміст оцінювання потребують негайних змін. Зважаючи на пандемію й дистанційне навчання, є дуже важливим, щоб навчання у старшій школі не стало лише підготовкою до ЗНО як це є зараз.

Розбудовуючи систему ЗНО ми багато в чому орієнтувалися на американський SAT (вступ до університетів у США). Але ніде не можу знайти інформації, що рейтинги американських шкіл будуються за результатами SAT і, що ці школи під час офіційного навчального процесу готують учнів до складання SAT.

У коментарях під дописом, підписники цілком підтримали такий хід думок Ігоря Лікарчука.

100% – підтримую! ЗНО у самій назві – незалежне! У жодному разі не можна допустити його скасування! – написала Валентина Мілюта.

Також поділився своїми міркуваннями й ексзаступник директора з навчально-виховної роботи Херсонського фізико-технічного ліцею Володимир Бєлий. Він підкреслив, що разом із ЗНО мала розвиватися модель профільно-орієнтованої освіти старшокласників, що автоматом зняло б виникнення чинних системних проблем.

Для того, аби ефективно та якісно підготуватись до ЗНО на «Всеосвіті» є Тренажер для підготовки до ЗНО, який перевірить ваші теоретичні знання та допоможе набути практичних навичок для ЗНО: https://vseosvita.ua/news/zno-staie-toksychnym-dlia-ukrainskoi-osvity-ihor-likarchuk-pro-vplyv-testuvannia-na-iakist-navchannia-38969.html

Вас можуть зацікавити матеріали: Чи складатимуть учні 11-х класів ДПА у формі ЗНО: роз'яснення Сергія Шкарлета