Як пережити стрес правильно: стратегії реагування та вікові особливості

Усім нам відоме поняття стресу, адже чинники, що його збуджують, оточують нас всюди. Життя постійно підкидає нам ситуації, які можуть викликати у нас певні негативні емоції, переживання, аби ми навчились відслідковувати свою реакцію на них та робити певні висновки. Тож психологині Олена Литвиненко та Олена Черниш якраз допоможуть нам розібратись з тим, як краще впоратись з такими ситуаціями та зберегти себе.

Що таке “стрес”?

Стрес — це напруга, яка виникає як реакція на певні події та ситуації. Під час стресу людина червоніє або стає блідою, можуть почати тремтіти руки чи ноги, з’являються проблеми з мовленням або якісь неприємні відчуття на зразок нудоти чи ще чогось.

Якщо людина, маючи необхідність вирішувати якісь проблеми, приймати рішення, виступати переживає ці всі речі, то якість подолання стресової ситуації різко знижується.

Існує також таке поняття як “дистрес”. Це деструктивний, негативний стрес, що посилює переживання. Наприклад, якщо людина боїться виступати, то постійно думає про це перед виступом, накручує себе і таким чином стрес посилюється.

Проте, стрес може бути й позитивним. Це називається “еустресом”. Наприклад, коли студенти, йдучи на екзамен і дуже хвилюючись, можуть на іспиті згадати те, що вони навіть не здогадувались, що знають. Тобто, цей стрес призводить до мобілізації всіх ресурсів, загострення когнітивних процесів.

Те, наскільки добре людина може відновитись і заспокоїтись називається резильєнтністю. Це здатність долати стрес, зберігати спокій і відновлюватись після сильних випробувань.

3 стадії проживання стресу

1. Стадія тривоги.

2. Стадія адаптації.

3. Стадія виснаження.

У дошкільному віці найбільше середовище для зустрічей зі складними життєвими ситуаціями пов’язане з родиною. У молодшого школяра найбільшу стресову активність викликає навчання, а у підлітка — середовище ровесників, все, що пов’язане зі спілкуванням.

Стратегії поведінки в стресових ситуаціях

• агресивні дії;

• інтелектуалізація;

• пошук альтернатив;

• пошук соціальної підтримки;

• уникання.

Агресивні дії

Переваги:

• Швидкість вирішення проблеми.

• Навички, спрямованих на відстоювання власних позицій.

Недоліки:

• Емоційне виснаження та можливі конфлікти з оточуючими.

Активні агресивні дії теж можуть бути іноді корисними та потрібними, проте будь-яка активність має бути осмисленою та мати певний план.

Контроль емоцій, вміння розпізнавати, контролювати та управляти своїми емоціями є принципово важливими для відмови від цієї стратегії та стримування її.

Інтелектуалізація

Переваги:

• Прийняття зважених рішень.

• Формування знань і навичок досягнення цілей.

Недоліки:

• Ускладнення шляху досягнення цілі.

• Можливе “надумування” відсутніх труднощів.

Дошкільник, який використовує цю агресію, може завмерти, закритись, відмовитись від діяльності, говорити пасивно. Коли дитина так реагує, то дуже важливо дати їй відчуття того, що дорослий поряд. Молодші школярі можуть плакати “від безсилля”, проявляти інтроверсію. Тут може допомогти аналіз історій, розігрування казкових сюжетів та арт-малювання, складання пазлів.

Підлітки, які застосовують цю стратегію, часто відмовляються від реального світу, аргументують, сперечаються. Психологиня Олена Черниш радить використовувати різні ігрові прийоми та роботу в групах.

Пошук альтернатив

Переваги:

• різносторонній аналіз проблеми;

• можливість вибору кращого варіанту.

Недоліки:

• додаткові сумніви;

• відтерміноване вирішення проблеми.

Молодші школярі, які застосовуюсь цю стратегію, зазвичай досить схвильовані, в них може спостерігатись забудькуватість, слабка концентрація. Тут допоможе тілесний контакт, квести, задачі з багатьма невідомими.

У підлітків спостерігається досить висока невротичність. Їх важливо не підганяти та навчати приймати рішення брати на себе відповідальність, враховувати інтереси інших.

Пошук соціальної підтримки

Переваги:

• Можливість ресурсної комунікації.

• Розділення навантаження і відповідальності.

Недоліки:

• Ризик відмови.

• Відсутність навичок самостійного вирішення проблеми.

Дошкільники найчастіше використовують саме цю стратегію, звертаючись до батьків. Молодші школярі також є досить нав’язливими. Цим дітям комфортніше спілкуватись з дорослими, ніж з ровесниками. Таку дитину треба підтримувати, розвивати комунікативні навички, вчити приймати рішення через літературні твори, забезпечити їм рухову активність.

Підлітки ж можуть проявляти або демонстративну, яскраву поведінку або навпаки, самоізолюватись. Їм дуже важливо розвивати культуру звернення по допомогу і навички самостійного вирішення проблем.

Уникання

Переваги:

• Відсутність ризику невдачі.

Недоліки:

• Невирішені проблеми.

• Відсутність позитивного досвіду досягнення цілі.

Дошкільники, які уникають активних дій зазвичай пасивні. Якщо їх спонукати до активності, вони можуть плакати, ховатись, тривожитись. Молодші школярі, зазвичай, непомітні та ізольовані. Вони хочуть, щоб їх не помічали. Вчителям варто ділитись з ними позитивними емоціями та розвивати в них комунікативні навички, даючи прості доручення, заохочувати до командних видів спорту

Підлітки можуть або повністю зануритись в навчання або навпаки, зовсім ігнорувати учбову діяльність. Для них важлива емоційна підтримка, підвищення їх соціального статусу, самооцінки, знаходження хобі.

Як впоратись зі стресом?

Принципово важливим є вміння використовувати кожну з п’яти описаних стратегій, усвідомити, що для вас є типовим і спробувати щось те, чого ви нічого раніше не робили.

Існують три основні сфери нашого психічного життя: поведінка, емоція та думки. Говорячи про поведінковий рівень, психологиня Олена Литвиненко радить поїхати кудись розвіятись, зайнятись якимись гарними ресурсними активностями.

На емоційному ж це можуть бути всілякі способи переключення емоцій, робота з уявою, дихальні практики, техніки заземлення.

Наші думки визначають оцінку нами ситуації: як емоції, які виникають як відповідь на них, так і поведінку. Варто навчитись відслідковувати свої думки та відсторонюватись від них, адже вони є не об’єктивною реальністю, а просто нашим радіоприймачем, який налаштований на певну хвилю. Дуже корисними можуть бути різні ресурсні ментальні активності: плануйте подальші подорожі, розваги, створюйте уявні ситуації, розбавте свої думки чимось приємним.

Для того, щоб дізнатись про те, як пережити стрес правильно переходьте за посиланням та дивіться весь вебінар Олени Литвиненко та Олени Черниш — https://vseosvita.ua/webinar/ak-pereziti-stres-pravilno-strategii-reaguvanna-ta-vikovi-osoblivosti-323.html