Вчитель без педагогічної освіти – це нормально: 5 аргументів

Експерт з реформування вищої освіти пояснює, чому педагогічна освіта може бути необов’язковою.

У Законі «Про повну загальну середню освіту», ухваленому Верховною Радою 16 січня 2020 року, йдеться про те, що вчителем може стати людина з будь-якою вищою освітою, а не лише з педагогічною.

Згідно з Частиною 1 Статті 22 на посаду педагогічних працівників приймаються особи, які мають педагогічну освіту, вищу освіту та/або професійну кваліфікацію. Крім того, кандидат має вільно володіти державною мовою (для громадян України) або володіти державною мовою в обсязі, достатньому для спілкування (для іноземців та осіб без громадянства).

Чому відсутність вимоги про педагогічну освіту можна вважати прийнятною, пояснює Володимир Бахрушин, член Національної команди експертів з реформування вищої освіти.

Аргумент 1

У чинному законодавстві визначення педагогічної освіти немає. З огляду на інші приклади (вища юридична освіта тощо), його запровадження створювало би більше проблем, ніж вирішувало.

Наразі у Переліку галузей знань та спеціальностей є галузь 01 «Освіта/Педагогіка», яку умовно можна вважати педагогічною освітою. Але цей перелік існує з 2015 року. Крім умовно «вчительської» спеціальності 014, він містить й інші педагогічні спеціальності, які дуже віддалено стосуються роботи шкільного вчителя. До цього формувалися інші переліки, за якими виокремлення педагогічної освіти зовсім не очевидне.

Аргумент 2

Для викладання таких предметів як математика, фізика, хімія, біологія, географія, історія тощо знання відповідної предметної області не менш важливі ніж знання основ педагогіки, вікової психології, методики викладання.

Традиційно, ще з радянських часів, підготовку вчителів-предметників здійснювали як педагогічні інститути/університети, так і класичні університети. Немає жодних підстав сьогодні обмежувати можливість підготовки вчителів-предметників за науковими освітніми програмами у класичних університетах. Звісно, для отримання професійної кваліфікації педагога такі програми мають передбачати вивчення певних дисциплін умовного психолого-педагогічного циклу, що більшість університетів здійснює вже багато років.

Аргумент 3

Створення профільної старшої школи, а також надання профільної середньої освіти у закладах професійної і фахової передвищої освіти передбачає, що в освітніх програмах з’являтимуться нові предмети, за якими підготовку вчителів жодний педагогічний заклад вищої освіти не здійснює. Натомість вони можуть бути близькими до певних непедагогічних спеціальностей.

Аргумент 4

Вимога щодо наявності у вчителів саме педагогічної освіти з’явилася в законодавстві порівняно недавно – у законі «Про загальну середню освіту», ухваленому в 1999 році. До того моменту такої вимоги не було ані у законі «Про освіту» 1991 року, ані в Основах законодавства СРСР та союзних республік «Про народну освіту» від 1985 року, ані в законі УРСР «Про народну освіту 1974 року». Така вимога була відсутня й у Положеннях про середній загальноосвітній навчально-виховний заклад 1993 року та про загальноосвітній навчальний заклад 2000 року.

Чи покращилась якість середньої освіти від запровадження вимоги про наявність у вчителів педагогічної освіти? Підстав для такого твердження немає. Натомість додаткових проблем виникає багато.

Аргумент 5

Норма про обов’язковість педагогічної вищої освіти була скасована ще законом «Про освіту» у 2017 році. Замість цього передбачалася наявність професійної кваліфікації педагогічного працівника, яка може бути отримана не лише через здобуття педагогічної вищої освіти, але й через здобуття іншої вищої освіти за освітніми програмами, які стосуються присвоєння професійної кваліфікації педагога. Важливу роль також грає досвід практичної роботи.

Ці норми збережені і в новому законі «Про загальну середню освіту», який був поданий ще попереднім урядом і ухвалений у першому читанні Верховною Радою VIII скликання.

Джерело: https://vse.ee/ble

Фотоматеріали взяті з сайту Укрінформ.