Уміння ставити запитання є важливою складовою спілкування. Адже саме постановка запитань є способами не лише отримання інформації, а й скеровування думок співрозмовника у потрібному руслі. Тому той, хто запитує, насправді керує бесідою.
Кожному в повсякденності та у професійній сфері знадобиться вміння правильно ставити запитання. І не лише до співрозмовників, а інколи і до себе. Психологи стверджують, що будь-яку проблему можна вирішити, змістивши фокус сприйняття з факту її існування на способи її подолання.
Під час класної години запропонуйте учням взяти участь у грі-тренінгу. Ми зібрали 5 дієвих вправ, за допомогою яких учні в ігровому форматі потренуються ставити запитання відповідно до поставленої мети.
Поясніть учням, що від того, як саме поставлене запитання, залежить характер відповіді. Наприклад, відкриті запитання стимулюють виникнення нових ідей у співрозмовника, а закриті – навпаки, звужують його мислення у конкретному напрямку і роблять дискусію більш предметною.
Принцип виконання: Вигадайте ситуацію та запропонуйте школярам дібрати різні типи питань, які можна поставити співрозмовнику, щоб свідомо направляти хід його мислення у потрібному напрямку і отримати потрібні відповіді.
Наприклад, запропонуйте учням дібрати альтернативні питання до звичайного «Як справи» та обговоріть, в яких випадках варто ставити ті чи інші запитання.
Вміле використання питань – наріжний камінь критичного мислення. Часто, щоб з'ясувати суть будь-якої проблемної ситуації, достатньо отримати відповіді всього на 5 запитань – «Що? Де? Хто? Коли? Чому?».
Принцип виконання: Об`єднайте учнів у пари та запропонуйте дізнатися один в одного про будь-яку ситуацію чи подію методом 5 запитань.
Мета цієї вправи – допомогти учням опанувати навичку ставити відкриті запитання для отримання від співрозмовника потрібної інформації.
Принцип виконання: Учитель записує на аркуші будь-яке речення чи фразу. Наприклад: «Дівчинка ходить до школи щодня із зеленим ранцем», «Мама зварила червоний борщ для всієї родини» – будь-яке.
Учні мають ставити запитання учителю у такий спосіб, щоб дослівно відгадати записане на аркуші речення.
Ця вправа схожа на гру «Так-Ні’шки», однак на відміну від неї запитання треба ставити так, щоб отримати розгорнуту відповідь.
Психологи стверджують, що для вирішення будь-якої проблеми часто потрібно змістити фокус її сприйняття з факту існування на шляхи вирішення. Це одна з ефективних технік у розв'язанні будь-яких проблемних ситуацій.
Принцип виконання: Запропонуйте учням на аркуші паперу записати певні проблемні для них ситуації, а потім змінити визначення на постановку запитань та попросіть їх подумати над ідеями шляхів вирішення цих ситуацій.
Наприклад, є проблема: «Низька успішність з біології». А ось, якщо проблемну ситуацію перевести у інше русло на кшталт «Що я можу зробити для того, щоб підвищити власну успішність з біології?» вмить змінюється сприйняття проблемної ситуації та автоматично мозок налаштовується на пошук шляхів вирішення поставленого завдання.
Це складна, однак надзвичайно цікава вправа, яку варто практикувати зі старшокласниками. Її сенс – з'ясування у співрозмовника певну заздалегідь задану інформацію, відповідно до отриманого завдання.
Кожен учень отримує своє завдання, записане на аркуші. Вправа виконується одночасно 3 учасниками: двоє з них є співрозмовники, один – спостерігач.
Принцип виконання: Обидва учасники мають докласти максимум зусиль, щоб з'ясувати у співрозмовника необхідну їм інформацію відповідно до завдання, при цьому, підтримуючи бесіду і відповідаючи на запитання, не допустити, щоб суперник випитав інформацію відповідно до свого завдання. Третій учасник є незалежним спостерігачем.
Наприклад, один учень отримує завдання з'ясувати, якою саме зубною пастою користується його співрозмовник, а інший – чи є у його опонента вдома вогнегасник.
У процесі виконання вправи учні тренуються ставити різні типи питань для отримання необхідної їм інформації.
Читайте також:
Складання візерунків із кубиків Нікітіна: методика та ідеї вправ
Користувач:
Наливайко Анастасія Юріївна