14 листопада 2019 о 19:10

Творець PISA Андреас Шляйхер: Український стиль учителювання – старомодний

У міжнародному рейтингу PISA експерти прогнозують Україні місце у четвертій десятці.

Вже 3 грудня Україна зможе дізнатися своє місце у міжнародному рейтингу оцінки школярів #PISA. Минулоріч участь в оцінюванні взяла 81 країна. Для кожної з них місце у фінальному звіті дослідження є надзвичайно важливим, адже демонструє ефективність системи середньої освіти.

Довідково:

PISA – програма міжнародного оцінювання учнів, яка проводиться під егідою Організації економічного співробітництва і розвитку. Програму спрямовано на оцінювання систем освіти в різних країнах світу.

Дослідження проводяться раз на три роки через тестування навичок і знань 15-річних учнів. PISA не перевіряє рівень навчальних досягнень, а оцінює здатність використовувати знання й уміння, отримані в школі, за можливих викликів.

2018 року Україна вперше взяла участь у повноцінному оцінюванні PISA.

Керівник і творець PISA Андреас Шляйхер в інтерв’ю порталу theБабель розповів, що найбільше з країн-учасниць міжнародного оцінювання здивував саме В’єтнам. Незважаючи на те, що він бідний, його результати не поступаються рейтингу європейських країн. Так, у 2015 році В’єтнам потрапив до топ-10 країн, залишивши позаду Нову Зеландію, Гонконг, Корею та інші країни.

Рецепт ефективної освітньої системи від Андреаса Шляйхера:

1. Сучасні системи навчання, які розвивають мислення.

2. Професійні вчителі, які гарантують якість освіти.

3. Найкращі вчителі повинні працювати у найважчих школах (наприклад, як в Азії).

За прогнозами експертів, у рейтингу PISA Україна опиниться приблизно на 40-му місці.

Пан Шляйхер зазначив, що в Україні є чудові освітні традиції і талановиті, підготовлені й віддані своїй роботі вчителі. Сукупність цих факторів може вплинути на позитивний результат тестів.

Але ваш стиль викладання дещо старомодний – ви концентруєтеся на тому, щоб засвоїти величезну кількість інформації, а не на творчому мисленні та підходах, – наголосив керівник програми. – Велику роль, як і раніше, грають іспити – люди вчаться заради того, щоб їх скласти, а не для того, щоб стати розумнішими. Я не вивчав результати України і не можу сказати, яке місце ви отримаєте, але з того, що я бачив, думаю, вище сорокового.

Українських вчителів пан Шляйхер оцінив як всебічно розвинених людей, які знають не тільки свій предмет, але й суміжні дисципліни. Найголовніше, що у них є величезне бажання бути вчителями.

В Україні це дуже нелегка праця – зарплати, умови праці та інфраструктура залишають бажати кращого. У вас вчителями стають люди з певними переконаннями. Вони справді хочуть допомогти молоді – це рідкість зараз, – поділився творець PISA.

Результати програми дають довгострокову картину того, що відбувалося за роки, розкривають наявні проблеми. Це чудова можливість побачити ширшу картину, а потім почати працювати над конкретними проблемами. Андреас Шляйхер навів у приклад рідну Німеччину, яка у 2015-му році продемонструвала аж ніяк не позитивні результати. Роками німецькі школи відбирали кращих учнів, систему освіти ніхто не реформував. Відповідно, одні впоралися з тестом дуже добре, а інші – погано.

Серед тих останніх виявилися учні з неблагополучних сімей і сімей мігрантів. Склавши PISA, Німеччина зосередилася на цій категорії учнів і допомогла їм: дітям мігрантів дали можливість навчатися паралельно двома мовами. І це спрацювало – через 10 років розрив між учнями скоротився на 50 відсотків, – зізнався паня Шляйхер. – PISA – це лише відправна точка для реформ, а не вирок або оцінка того, що зробили раніше. Головне – говорити зі школами і вчителями, насамперед вони повинні розуміти результати.

Освіта – це питання не лише грошей, а й державної політики. Необхідно мати систему, яка ефективно використовуватиме ресурси. Наприклад, багато цілком ефективних систем освіти роблять ставку на великі класи. Якщо в країні не вистачає вчителів, це справді допомагає вирішити питання кадрів.

За стандартами PISA, 30 учнів в одному класі – це вже багато, незважаючи на те, що в Україні давно звикли до такої кількості. Але існують цілком успішні країни з класами, в яких навчається близько 40-45 учнів.

Якщо вам потрібно зробити вибір між меншим класом і кращим вчителем, завжди вибирайте кращого вчителя.

До прикладу, у Кореї інвестиції зосереджені на педагогах: їм добре платять, дають менше навчальних годин і більше можливостей для зростання. Люксембург робить акцент на невеликих класах. Там теж добре платять вчителям, але уроки йдуть один за одним, і часу на щось, окрім роботи, просто немає.